Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:09

В Україні значно побільшало прихильників євроінтеграції та НАТО – соціологи


Київ – Більшість українців не підтримують надання російській мові статусу другої державної та виступають проти федералізації країни, свідчать соціологи. Що ж до зовнішньополітичних орієнтирів, то останнім часом серед українців побільшало прибічників євроінтеграції та вступу до НАТО. Один із основних чинників, що віднедавна став істотно впливати на політичні пріоритети українців – відчуття зовнішньої загрози.

69.3% українських громадян виступають за збереження унітарного устрою держави, прихильників федерації лише 16,7%, а 14% не визначилися в цьому питанні. Про це свідчать результати опитування, проведеного наприкінці березня на початку квітня Центром Разумкова та Соціологічною групою «Рейтинг» у всіх регіонах України за винятком Криму (опитано 3011 респондентів від 18 років, похибка вибірки – 1,9%).

Якби на загальноукраїнський референдум винесли питання про статус мов, то 56,5% українських громадян висловилися б за те, щоб єдиною державною залишалася українська, а російська вільно використовувалась. Натомість 37,6% готові підтримати варіант, згідно якого українська та російська — дві державні мови, а 5,9 % респондентів вагалися із відповіддю.

Федералізація – стабільно непопулярна

Коментуючи результати дослідження, керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко зазначив, що в ставленні до питання федералізації та державної мови не відбулося карколомних змін.

«З 2005 року, як стало актуальним це питання, стабільно більшість українців підтримують саме унітарну державу. Якщо говорити про мову, то ставлення до української як державної змінювалося дуже поступово в бік її підтримки. Але це дуже повільний процес. Не можу сказати, що внаслідок останніх подій відбувся якийсь стрибок», – зазначає соціолог.
Андрій Биченко

Андрій Биченко


Більше змінилися зовнішньополітичні пріоритети українців – значно побільшало прихильників євроінтеграції та вступу України до НАТО.

«До всіх цих подій можна було сказати, що тема НАТО для України абсолютно не актуальна. Зараз, хоча прихильників НАТО все ще менше, ніж противників, але різниця стала не така вже й значна», – каже Андрій Биченко.

Причому, мова спілкування не завжди віддзеркалює зовнішньополітичні пріоритети українського громадянина. У певних регіонах російськомовні здебільшого налаштовані на євроінтеграцію та категорично проти втручання Росії в українські справи під приводом їхнього захисту. За словами Андрія Биченка, «російськомовний українець, який виступає за євроінтеграцію і не хоче інтегруватися із Росією – це типовий киянин».

«Свій-чужий» прийшов на заміну багатовекторності

Соціальний психолог Олег Покальчук вважає, що зараз відбувається посилений процес самоідентифікації українців.

Олег Покальчук

Олег Покальчук

«Ми попередні десятиріччя перебували у такому багатовекторному вимірі – зовнішньополітичному й психологічному також. Не було поляризації свій-чужий – всі були свої та ще своїші. Тепер ситуація дуже чітко показала ворогів, союзників, друзів», – зауважує він.

За даними соціологів, найбільше на настрої українців вплинула зовнішньополітична агресія. питання зовнішньої безпеки в переліку проблем, що хвилюють українців, перемістилося з другого десятку до першої п’ятірки. За таких умов відбулося зростання довіри громадян до силових структур.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG