Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:12

Путін закликав кримських татар бути з ним проти України


Путін під час зустрічі в Москві з представниками кримськотатарського народу, 16 тавня 2014 року

Путін під час зустрічі в Москві з представниками кримськотатарського народу, 16 тавня 2014 року

Президент Росії Володимир Путін заявив у п’ятницю під час зустрічі в Москві з представниками кримськотатарського народу, що Кремль не може допустити, щоб кримські татари стали предметом міждержавних суперечок, «особливо, між Росією та Україною». Глава Кремля запевнив, що Росія зробить все для того, щоб кримські татари відчували себе «повноцінними господарями на своїй землі». Натомість оглядачі зауважують, що напередодні 70-х роковин депортації кримських татар (18 травня) Кремль намагається різними способами приборкати цей народ півострова, який Росія незаконно анексувала цього року.

Російські ЗМІ, «Інтерфакс», телеканал «Росія 24», інформуючи про зустріч глави Кремля Володимира Путіна з представниками кримських татар, не назвали жодного прізвища з числа тих людей, з якими президент Росії зустрівся у п’ятницю. Причина зрозуміла, там не було відомих лідерів кримських татар, таких як Мустафа Джемілєв чи Рефат Чубаров.

Володимир Путін сказав під час цієї зустрічі: «Ми зробимо все, і хочу на цьому наголосити, все, що від нас залежить, для того, щоб люди відчули себе повноцінним господарями на своїй землі».

Але кримські татари заявляють, що на ділі російські ставленики у Криму, самопроголошена «влада», розпочали репресії проти їхнього народу. До Криму не пускають Мустафу Джемілєва, поліція проводить обшуки лідерів місцевої громади, відомі факти навмисного вбивства кримських татар місцевими силовиками. Так де ж «повноцінні господарі на своїй землі», про яких запевняє Путін, звертаючись до кримських татар?

Зокрема, Путін наголосив сьогодні у Москві: «У жодному випадку ніхто, всі ми, не можемо допустити, щоб кримськотатарський народ став розмінною монетою у якихось суперечках, включно, перш за все, в міждержавних суперечках, особливо, у якихось суперечках, скажімо, між Росією та Україною».

Разом з тим самопроголошена кримська «влада» заборонила масові заходи в Криму до 6 червня, включно із забороною на проведення заходів кримських татар до 70-річчя депортації їхнього народу владою Москви у 1944 році, внаслідок чого із понад 200 тисяч депортованих кримських татар половина загинула у місцях депортації, в Казахстані, Сибіру.

Нинішні лідери кримських татар засуджують анексію Криму Росією і до 90 відсотків всіх кримських татар, як каже, Мустафа Джемілєв, проти окупації Криму Росією. Тому не дивно, що Володимир Путін натякнув у п’ятницю під час зустрічі з деякими представниками кримських татар, що цей народ має підтримати офіційну Росію.

«Я розумію, що є люди, треба визнати, які багато зробили для кримських татар, упродовж цілих десятиріч боролись за їхні права. Але всі ми повинні сьогодні усвідомити, що інтереси кримських татар пов’язані з Росією, з Російською Федерацією. І не можна захищати інтереси других, третіх держав, використовуючи кримськотатарський фактор», – сказав Путін.

Кримських татар хочуть розколоти – Джемілєв

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв у розмові з Радіо Свобода зауважив, що Кремль намагається всіляко розколоти його народ.

«Зараз вони намагаються масово вербувати прихильників із числа кримських татар. Це в них якось не вдається. Тому вони привозять з Казані казанських татар. Є такий яскравий приклад казанського татарина в Криму – віце-прем’єр міністр Рустам Теміргалієв. Його батько також має якусь позицію. Але рекрутувати з числа кримських татар не вдається. Тим не менше, робота з розколу триває», – зазначив Джемілєв.

Після анексії Криму в березні Мустафа Джемілєв теж побував у Москві і мав телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, але тоді кожен залишився на своїй позиції.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG