Кандидат на посаду президента, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко знову заявила, що рішення щодо вступу України до Європейського союзу та Північноатлантичного союзу має ухвалювати «не окремий політик, а всі громадяни країни на загальноукраїнському референдумі», повідомив у неділю особистий сайт політика.
За її словами, за нинішньої ситуації, коли «треба знаходити складні, але ефективні рішення, щоб повернути в Україну мир», таким рішенням може бути приєднання України до ЄС та НАТО. Тимошенко пропонує провести референдум із цих питань негайно, мовиться в повідомленні.
Крім того, повідомляє сайт політика, лідер партії «Батьківщина» вважає, що її опонент у виборчій кампанії Петро Порошенко «робить велику помилку, відмовляючись від руху до НАТО без урахування громадської думки».
Останніми днями Тимошенко вже кілька разів виступила з ідеєю такого референдуму. Крім того, у своїй президентській кампанії вона постійно критикує Порошенка, від якого вона, за опитуваннями, значно відстає.
Раніше Тимошенко уникала чіткої відповіді щодо свого ставлення до вступу України до НАТО, але, перебуваючи при владі, не сприяла цьому. Зокрема, 2008 року саме вона внесла до листа на адресу НАТО від президента, голови парламенту і прем’єр-міністра з проханням про План дій для членства поправку, що рішення про ймовірний вступ України до Північноатлантичного союзу може бути ухвалене тільки на підставі референдуму.
Порошенко, інший кандидат на посаду президента, заявляє, що вважає інтеграцію України в НАТО першочерговим питанням, але звертає увагу, що на цей час такий вступ неможливий. У суботу він висловився проти референдуму з цього приводу, наголосивши, що такий референдум наразі не забезпечить єдності України й, навпаки, розколе її, а ймовірний негативний результат референдуму надовго закриє можливість вступу. При цьому Порошенко виступає за референдум про вступ України до Євросоюзу.
За останніми опитуваннями, підтримка вступу до НАТО в Україні нижча, ніж спротив такому вступові – зокрема, за недавніми даними Центру Разумкова, за вступ проголосували б майже 37 відсотків опитаних, але проти були б майже 42 відсотки. Водночас число прихильників вступу до ЄС значне.
2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича, Україна офіційно відмовився від попереднього курсу на вступ до НАТО. Це рішення чинне досі.
При цьому 2004 року той самий Янукович, тоді прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року.
Вступ країни до НАТО не вимагає згоди більшості її населення. Із країн-членів НАТО тільки дві – Угорщина і Словенія – проводили напередодні вступу референдум про це; всі інші вступали без отримання окремої згоди народу. При цьому в Угорщині за вступ до НАТО проголосували 85% учасників референдуму, але тільки 49,25% від загальної кількості виборців. У Словенії за вступ до НАТО були 66% учасників референдуму і лише 39% від усіх виборців. Крім того, Грузія, яка прагне вступити до Північноатлантичного союзу, вже провела референдум про це, на якому такий вступ підтримали 77% учасників, або 43% від усіх виборців. У всіх трьох випадках число голосів проти було менше, ніж голосів за.
За її словами, за нинішньої ситуації, коли «треба знаходити складні, але ефективні рішення, щоб повернути в Україну мир», таким рішенням може бути приєднання України до ЄС та НАТО. Тимошенко пропонує провести референдум із цих питань негайно, мовиться в повідомленні.
Крім того, повідомляє сайт політика, лідер партії «Батьківщина» вважає, що її опонент у виборчій кампанії Петро Порошенко «робить велику помилку, відмовляючись від руху до НАТО без урахування громадської думки».
Останніми днями Тимошенко вже кілька разів виступила з ідеєю такого референдуму. Крім того, у своїй президентській кампанії вона постійно критикує Порошенка, від якого вона, за опитуваннями, значно відстає.
Раніше Тимошенко уникала чіткої відповіді щодо свого ставлення до вступу України до НАТО, але, перебуваючи при владі, не сприяла цьому. Зокрема, 2008 року саме вона внесла до листа на адресу НАТО від президента, голови парламенту і прем’єр-міністра з проханням про План дій для членства поправку, що рішення про ймовірний вступ України до Північноатлантичного союзу може бути ухвалене тільки на підставі референдуму.
Порошенко, інший кандидат на посаду президента, заявляє, що вважає інтеграцію України в НАТО першочерговим питанням, але звертає увагу, що на цей час такий вступ неможливий. У суботу він висловився проти референдуму з цього приводу, наголосивши, що такий референдум наразі не забезпечить єдності України й, навпаки, розколе її, а ймовірний негативний результат референдуму надовго закриє можливість вступу. При цьому Порошенко виступає за референдум про вступ України до Євросоюзу.
За останніми опитуваннями, підтримка вступу до НАТО в Україні нижча, ніж спротив такому вступові – зокрема, за недавніми даними Центру Разумкова, за вступ проголосували б майже 37 відсотків опитаних, але проти були б майже 42 відсотки. Водночас число прихильників вступу до ЄС значне.
2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича, Україна офіційно відмовився від попереднього курсу на вступ до НАТО. Це рішення чинне досі.
При цьому 2004 року той самий Янукович, тоді прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року.
Вступ країни до НАТО не вимагає згоди більшості її населення. Із країн-членів НАТО тільки дві – Угорщина і Словенія – проводили напередодні вступу референдум про це; всі інші вступали без отримання окремої згоди народу. При цьому в Угорщині за вступ до НАТО проголосували 85% учасників референдуму, але тільки 49,25% від загальної кількості виборців. У Словенії за вступ до НАТО були 66% учасників референдуму і лише 39% від усіх виборців. Крім того, Грузія, яка прагне вступити до Північноатлантичного союзу, вже провела референдум про це, на якому такий вступ підтримали 77% учасників, або 43% від усіх виборців. У всіх трьох випадках число голосів проти було менше, ніж голосів за.
