Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 20:12

Український солдат з АТО про брак води, харчів і чітких наказів


Українські солдати йдуть за водою на одному з блокпостів біля Слов'янська, 11 червня 2014 року

Українські солдати йдуть за водою на одному з блокпостів біля Слов'янська, 11 червня 2014 року

Родичі українських вояків, які служать на Донбасі, звертаються до Радіо Свобода, щоб розповісти про проблеми з якими стикаються солдати. У середу з редакцією зв’язалася пані Оксана, близький родич якої зараз перебуває на Луганщині в зоні АТО. Чоловіка мобілізували у Чернівецькій області у квітні, а на початку травня відправили на Донбас. Тепер його родина б’є на сполох і ось чому:

– Солдати, які поїхали туди – вони живуть в дуже поганих умовах. Вчора я зв’язувалася зі своїм сином – він сказав, що випили останню пляшку води. Тобто їх водою не забезпечують. Сьогодні зранку з ним зв’язувалась, сказали, що з’їли останню пачку печива. Тобто їм вже немає що їсти. Сплять вони на вулиці, під дощем, учора підбили БТР – хлопці загинули. Він каже, що просто взяли закидали у мішки і закидали на Камаз і відвезли як непотріб.

– Скільки він там служить?

– Десь з числа 3-4 травня він був відправлений і попав на Донбас, попав у Луганську область. Спочатку він був на кордоні з Росією, де було більш-менш. Я розумію, що в армії не можуть бути ліжка двоспальні і не може бути кухня українська повна, але якісь мінімальні умови, я думаю, що вони мають забезпечувати якимось продуктами. Я його питала: «Американські пайки тобі давали?» «Та що там нам давали! Там нема що їсти! Нам дали наші українські пайки, яких і вже тих немає!» Вже тиждень вони на сухих пайках.

– А як пояснює керівництво?

– Він з початку травня знаходиться в зоні АТО без можливості заміни, без можливості нічого абсолютно. Їх ніхто не міняє. Він спочатку служив на кордоні, потім їх перекинули в Луганськ, в передмістя Луганська.

– Ви казали про проблеми з водою, з харчами – а як із бронежилетами?
Керівництво армії бронежилети їм не дало. Їх волонтери забезпечили бронежилетами

– Бронежилетами їх забезпечили прості звичайні люди. Їм не дало керівництво армії бронежилети, їм не дало керівництво армії ні каски, нічого. Їх волонтери забезпечили бронежилетами.

– А який дух у солдатів? Який настрій?

– У мого спочатку дух був бойовий такий, зараз уже в нього трошки пропав цей дух. Він побачив смерть на очі і побачив, що з другом можна зараз говорити, а за годину його вже немає – це дуже міцно о б’є по психіці солдатів.

Радіо Свобода також вдалося зв’язалося з буковинцем Іваном (ім’я змінено), який служить на Луганщині. Він каже, що в місці, де він служить, з початку цього тижня загинуло 14 осіб, половину з яких він знав особисто. За словами Івана, ввечері йому таки вдалося напитися вдосталь води.

– Ми самі з’їздили в село і набрали води. Ми два дні були майже без води, навіть руки нема чим помити і попити. Тут гігієни немає ніякої. Ходимо брудні, немиті.

– Що з харчами?

– Сухпайки в хлопців закінчилися. Нас просили дати якусь консерву, щоб вони могли повечеряти. У нас теж закінчилися сухпайки. Ніхто не підвозить нам других.

– Давно перебої з харчами?

– Два дні не було що їсти. Хоча обіцяли, що привезуть, але не довезли нам.

– А що в сухпайках?

– Каша перлова, каша гречана і галети, таке печиво сухе.

– Як до Вас ставляться місцеві жителі, чи допомагають?

– Ставляться добре. Тут нам нічого не дають, а перед тим, як ми були на блокпості, то люди або цигарки принесуть, або води. Наше начальство до нас ставиться не дуже добре.

Блокпост під Слов’янськом: життя під кулями

– Чи Ви охоче йшли в армію?

– Звідки охоче? Прийшли додому, сказали бути через дві години у воєнкоматі. Прийшов у воєнкомат. Забрали. Жінка дома, дитина вдома, а я тут сиджу посеред поля мокрий. Не висихаєш.

– Яким чином Ви берете участь у бойових діях?

– По наших хлопцях стріляють, а ми чекаємо команди.

– А її дають?

– Так, дають «відстріл».

– Що кажуть хлопці про те, що діється на Донбасі?

– Хлопці психують, не витримують таке. Це ж не те, що хлопці по 18-20 років. Тут є і чоловіки по 35-40 років, мають сім’ї, по двоє-троє дітей. Прийшли, забрали з хати і все.

– А знають, за що воюють?

– Ніхто нічого не каже толком. Скільки це буде, ніхто нічого не каже. Завели посеред поля. Дощ на нас падає. Немає ні палаток, нічого.

– А Ви особисто знаєте за що помирають побратими?

– Взялися захищати Україну, а толку немає ніякого. Ми ж не спеціалісти військові якісь. Нас позбирали тут всяких, різних.

– А Ви до того служили в армії?

– Так, давно. Я вже забув, як автомат виглядав. Все забувається.

– Скільки Вам платять?

– Нам обіцяли золоті гори, а дали по 2700.

Радіо Свобода надіслало інформаційний запит до Міністерства оборони, щоб з’ясувати, в яких умовах служать на Донбасі українські солдати, зокрема, буковинці.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG