Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:07

Складний День Незалежності. Підняття бойового духу


Піотр Байор

Незважаючи на бої, що точаться на сході, в Україні відбулись урочисті заходи з нагоди Дня Незалежності. Однак, не можна було з абсолютною впевненістю сказати, що вони відбудуться – з’являлися серйозні аргументи за і проти.

Бажання провести святкові заходи було зрозумілим.

По-перше, влада хотіла продемонструвати військову силу та спростувати думку про те, що Україна вичерпала майже всі запаси озброєння. Президент Петро Порошенко з гордістю продемонстрував нову бойову та військову техніку, яка прямо з параду вирушила в зону АТО. Крім того, він заявив що Україна має намір значно збільшити витрати на розвиток військового сектора.

По-друге, святкування Дня Незалежності було прекрасною можливістю підняти моральний дух вояків. У своїх виступах представники влади закликали українців до єднання, наголошували на необхідності подальшої боротьби за територіальну цілісність, суверенітет України і – de facto – незалежність (адже чи існує більш символічний ніж День Незалежності момент для того, щоб надихнути на боротьбу за неї?).

«Правду про звитягу учасників антитерористичної операції золотими літерами закарбують в українську військову історію», – сказав Президент у промові до вояків. Посилаючись на історичну традицію України, він назвав події на сході держави, «вітчизняною війною».

По-третє, це була прекрасна нагода подякувати бійцям АТО за їхній патріотизм, самопожертву і відвагу, а також згадати тих, хто протягом останніх місяців загинув на полі бою. Під час емоційної промови Порошенко, від імені держави, виразив особливу вдячність сім’ям загиблих.

По-четверте, влада використала свято Незалежності для консолідації українців і прискорення формування народу в політичному вимірі.

«Справжні наміри»

Святкові заходи були також пов’язані з чималими ризиками.

По-перше, Росія використала їх для дискредитації української влади – там український військовий парад було представлено як маніфестацію справжніх намірів «київських фашистів і неонацистів». Крім того підкреслювалось, що це був дуже коштовний захід, і що витрати, пов’язані з його організацією, політики вирішили понести, незважаючи на величезні економічні проблеми; також зверталась увага на сам факт «святкування» в той час, коли на сході країни відбувається гуманітарна катастрофа.

По-друге, урочистості викликали побоювання, оскільки існувала висока ймовірність здійснення терористичних актів під час їх проведення. Це була реальна загроза, а не нагнітання паніки. Останнім часом у зв’язку з анонімними повідомленнями про замінування неодноразово зачинялись станції метро. Згідно з інформацією українського агентства УНІАН, у період з січня по серпень надійшло понад 230 таких повідомлень. Вони були фіктивними, але всі їх потрібно було перевірити, а це призводило до паралізування роботи метро і життя мешканців та підсилення атмосфери страху. Крім того міліція та служба безпеки проводять оперативні дії з метою попередження потенційних терактів. У минулу п’ятницю Служба безпеки України затримала п’ятьох мешканців Києва, які планували здійснити у День Незалежності терористичний акт у Київській області. Отже серйозна загроза існує і вона, без сумніву, не зникне після святкування Дня Незалежності.

Україна зараз не має приводів для святкування. Вона переживає найбільш драматичні моменти з дня «отримання» Незалежності. Це, можливо для багатьох спірне, слово було ужите тут свідомо. Демократична опозиція в Українській РСР була слабкою, а очолив її на певному етапі останній комуністичний лідер, який пізніше став президентом, Леонід Кравчук. Отже українська Незалежність була результатом антикомуністичної «революції», здійсненої самими комуністами.

Під час відзначення Дня Незалежності у Дніпропетровську, 24 серпня 2014 року

Під час відзначення Дня Незалежності у Дніпропетровську, 24 серпня 2014 року

Сьогодні українці цінують свою державу і крихку незалежність. Однак для її захисту вони змушені вести війну, яка, скоріше за все, не закінчиться швидко.

Піотр Байор – викладач Ягеллонського університету у Кракові, член Польського товариства міжнародних відносин

(Оригінал публікації на сайті Nowa Europa Wschodnia)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG