Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:34

Права переселенців мають захищати держава і суспільство – експерти


В «Таборі толерантності» у Карпатах

В «Таборі толерантності» у Карпатах

Київ – Загальна кількість внутрішніх переселенців в Україні станом на кінець серпня перевищила 230 тисяч осіб. Україна виявилась неготовою до внутрішньої міграції, й уряд спирається на підтримку місцевої влади і громадськості для допомоги переселенцям. Серед ключових проблем, з якими стикаються переселенці – поновлення й оформлення документів, працевлаштування, житло. Про це говорять представники ООН й офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Самі ж переселенці і волонтери нарікають на відсутність законодавства, а відтак і координації між різними установами. які відповідають за розв’язання названих вище проблем.

Станом на кінець серпня, з Криму на материкову Україну переїхали понад 17 тисяч осіб, із зони проведення АТО – понад 193 тисячі людей. За даними Міжвідомчого координаційного штабу, найбільше переселенців прийняли Харківщина, Дніпропетровщина, Київська і Запорізька області – там тимчасово розміщені понад 210 тисяч осіб.

Якщо говорити про кримчан, які виїхали на материкову Україну, то їхні права захищені законом, який визначає їхній правовий статус. Але, як стверджує експерт Центру дослідження суспільства Андрій Солодько, у цьому законі не вказано, які конкретно права переселенців українська держава захищає. За його словами, закон лише підтверджує, що держава захищатиме права, передбачені Конституцією і чинним законодавством України – тобто, ті, які і так мала би захищати.

«Аналогічна ситуація і з державною допомогою і житлом для переселенців, така допомога передбачена, але яким чином її здійснювати, незрозуміло», – зазначив Солодько.

За даними офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, одна з найбільш серйозних проблем для вимушених переселенців – відсутність документів. Немає документів – немає можливості оформитись на працю, орендувати житло. А через відсутність документів (паспорту) в окремих містах переселенцям не завжди вдається знайти для дитини місце у дитячому садочку. Про подібні ситуації українським ЗМІ розповіла омбудсмен Вікторія Лутковська.

Коли людина залишає своє майно і переїжджає в інший регіон вимушено, вона не завжди бере з собою документи

«Проблем виникає безліч, – визнала Лутковська. – Так чи інакше, ми маємо розуміти, що у випадку, коли людина залишає своє майно і переїжджає в інший регіон вимушено, не з власної волі, відповідно вона не завжди бере з собою документи. І на місці тимчасового проживання її головне завдання – поновити ці документи».

Волонтери готові допомогти переселенцям

Із Валерією Лутковською згодна координатор Жіночої професійної ліги в Івано-Франківську Леся Аронець. За її словами, подеколи виникає своєрідне «замкнене коло» – коли переселенці у місці тимчасового проживання шукають житло й роботу, без документів вони навряд чи отримають і працю, і місце проживання. А поновити документи – такі як трудова книжка – буває вкрай складно.

Найбільша проблема – це працевлаштування. Люди приїжджають без трудових книжок і цим людям дуже важко по спеціальності влаштуватись

«Найбільша проблема, я би сказала, це працевлаштування. Проблема, яку чомусь особливо не озвучують, це те, що люди приїжджають без трудових книжок і цим людям дуже важко по спеціальності влаштуватись, поки їх відновлять. Друга проблема – це є житло», – каже Аронець у розмові з Радіо Свобода.

За її словами, коли ідеться про медичний і соціальний супровід родин переселенців, то для цього на місцях об’єднують зусилля влада і волонтери. Численні волонтерські групи діють у тих населених пунктах України, куди переселилися мешканці Криму, Донеччини і Луганщини. Але волонтери не можуть забезпечити, наприклад, родину з маленькими дітьми повноцінним житлом, це справа місцевої влади.

Експерти Центру психологічної підтримки (Хмельницький) пропонують переселенцям розроблену ними програму психологічної реабілітації. Люди, особливо діти і підлітки, які на власні очі бачили воєнні дії, відповідно загибель людей, потребують психологічної допомоги. Про це журналістам розповіла психолог Олена Багач.

«Ми допомагаємо людям, які перебували на Майдані, вимушеним переселенцям, людям або сім’ям, які постраждали під час подій на Донбасі, тим, хто має родича, постраждалого там, або ж родича, який наразі не є з родиною (або, не дай Боже, загинув). Тобто, будь-яка потреба, яка пов’язана з гострою кризою у суспільстві, може бути вирішена у нашому центрі», – пообіцяла психолог.

Тим часом, у літньому «Таборі толерантності», який працював у серпні у Карпатах, психологи і педагоги допомагали адоптуватись дітям з Криму і Донбасу. Традиційно у таборі відпочивають діти з національних меншин країни, а цього літа до них долучились і діти з родин переселенців. Як повідомили Радіо Свобода у Конгресу національної громад, крім днів традиційних культур народів України днів культур, організатори провели «День миру», «День медіа-грамотності» і конкурс «Будуємо мости, а не стіни».

«Ми не стали відмовлятись від дня російської культури. Просто замість державного гімну Росії діти на лінійці слухали музику Чайковського і поезію Йосифа Бродського. Цим жестом організатори підкреслили, що держава – це перш за все люди, які там живуть, а не влада», – зазначила педагог Анна Ленчовська.

Необхідно відкрити єдиний центр реєстрації внутрішніх мігрантів – ООН

Якщо на місцях проблеми переселенців розв’язують міські громади, то на всеукраїнському рівні допомога таким людям ускладнена бюрократичною владною вертикаллю. За словами Омбудсмена Валерії Лутковської, українські парламентарі досі не ухвалили усіх відповідних змін до міграційного законодавства. Донині не встановлений механізм, яким чином держава має реагувати на наявність таких переселенців у безпечних регіонах України.

А через відсутність інформації про точну кількість переселенців, органи влади не можуть порахувати, скільки потрібно додаткових місць в школах, дитячих садах, скільки потрібно додаткових робочих місць, скільки пенсій потрібно перевести з території Донецької або Луганської областей у ті області, де проживають вимушені переселенці, зазначила Лутковська.

Радіо Свобода попросило прокоментувати ситуацію, що склалась в Україні з тимчасовими переселенцями, помічника генерального секретаря ООН з прав людини Івана Шимоновича під час його перебування у Києві 28–29 серпня.

На думку Шимоновича, роботу владних інституцій і волонтерських організацій задля допомоги переселенцям ускладнює відсутність в Україні єдиного центру реєстрації, який би вів облік внутрішніх мігрантів і переміщених осіб.

«Це важливо, щоб належним чином підготуватись і до нового навчального року, і до наступного зимового, холодного сезону. Коли є реєстр, можна швидко розібратись, куди переселяти, наприклад, родини, які наразі живуть у наметах або у приміщеннях, де немає опалення. Можна визначити, скільки школярів з родин переселенців підуть у школи у різних містах, щоб допомогти з учнівським приладдям і шкільними формами, тощо. Я також не бачу адекватних рішень щодо подальшої долі переселенців, щодо виділення державою коштів на їхній соціальний захист і їхню безпеку», – відзначив представник ООН.

А що кажуть самі переселенці, точніше, найбільш вразлива їхня частина – діти і підлітки? З Радіо Свобода погодилась поспілкуватись 16-річна Вікторія Майорова. вона приїхала до Києва з Луганщини, з міста Сватове. Хоча до її рідного міста воєнні дії не дійшли, батьки вирішили відправити доньку до столиці України, щоб вона спокійно продовжила навчання. Батьки сподіваються, що українська армія незабаром звільнить весь Донбас, але закінчувати середню школу відправили Вікторію до Києва, розповіла дівчина.

Люди були змушені виїхати з рідних домівок буквально під артилерійськими обстрілами, і не всі встигли взяти з собою документи і цінні речі

«Приїхала я сюди після того, як склала іспити за дев’ятий клас. Далі навчатимусь у Києві, тут проживає моя старша сестра, то я з нею. Знаю, що мені пощастило значно більше, ніж тисячам переселенців – ті люди були змушені виїхати з рідних домівок буквально під артилерійськими обстрілами, і не всі встигли взяти з собою документи і цінні речі. А я спокійно все зібрала, у школі довідку взяла про закінчення дев’ятого класу», – розповіла Вікторія Радіо Свобода у день, коли їй було урочисто вручено паспорт громадянки України.

А тим часом, чимало біженців з України готові позбутись українського громадянства і залишитись у Російській Федерації. Вони вирішили починати нове життя – по-російськи, повідомляють ЗМІ Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG