Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:53

На енергетичній війні, як і на справжній, неможливо перемогти без солдатів та генералів, а солдатами має стати кожен громадянин України, який подбає про енергозаощадження у власній хаті. Цим він наблизить перемогу на енергетичному фронті та допоможе зробити Україну енергетично незалежною, говорить енергетичний експерт Святослав Павлюк. Він вважає, що енергетичний популізм напередодні виборів такий же неприпустимий, як і популізм на реальній війні. А тому, рішення про відновлення постачання гарячої води киянам вважає поганою ознакою, бо всередині зими саме цієї заощадженої енергії може не вистачити. А нашу розмову ми розпочали з того, чи дійсно ситуація є такою драматичною, що виживання країни майже однаково залежить від успішного завершення війни на Сході, і того, як країна переживе зиму.

Святослав Павлюк

Святослав Павлюк

– Загроза того, що будинки цього року будуть недогрітими, є цілком реальною. Мало того, що ми маємо зрив поставок газу, ми ще маємо і зрив поставок вугілля на внутрішньому ринку. Україна намагається виходити з цих кризових обставин двома шляхами: а) ми закуповуємо газ у Європейського союзу через реверс зі Словаччини, і б) на превеликий жаль, ми закуповуємо вугілля вже не шахтарів Донбасу, а у Південної Африки.

Якщо говорити про Крим, мені складно тут коментувати. Але якщо Росія взяла на себе повну відповідальність за цей регіон, то хай вона його несе. Цинічно, я вважав би, що у випадку мінімальної нестачі електроенергії на українському ринку, цей регіон мав би бути номер 1, який відключається для забезпечення внутрішніх потреб України. Так, це боляче, але якщо ви хотіли, то будь-ласка, розгрібайте. Така сама ситуація з Донбасом. Якщо український уряд не контролює де-факто певних територій, де відповідальність за ці території беруть інші люди, то подобається нам це, чи ні, але нехай вони і вирішують ті проблеми. Це було б нечесно і в стосунку до тих людей, обіцяти їм будь-яку підтримку, і нечесно до себе самих, думати, що ми там можемо щось робити, якщо ми там не маємо впливу на ситуацію.

– Маємо досвід із попередніх 90-х років, і зараз були «вільні відключення» електроенергії в Україні, перші ознаки того, що може статися, уже є. В Латвії, коли вони пережили першу зиму своєї незалежності, вони використовували все, і буржуйки, і будували каміни. Що би Ви могли порадити в цій ситуації громадянам, як їм підготуватися до зими?

Можна поміняти всі лампочки вдома на енергоощадні. Це буде відчутно в нашому енергетичному балансі загалом. Ми не зможемо виграти цю війну, якщо в нас не буде енергетичних солдатів

– Я не думаю, що ситуація буде такою драматичною, що газу не буде взагалі. Просто його тиск буде набагато менший, відповідно теплотворність того палива буде менша. Якщо станеться ситуація така, що люди будуть догріватися електричними засобами, бойлерами, різноманітними олійними огрівачами, чи іншими приладами, я би порадив добровільно з розумінням до ситуації, вирішити для себе самих, укласти новий соціальний договір, не включати цих приладів від 7-10 вечора і від 7:30 до 9 ранку, коли ми маємо пікове навантаження. Прилади, які одномоментно включені в одній квартирі, праски, бойлери, електричні огрівачі, чайники, пилососи, не повинні перевищувати 2 кіловат. Є маса таймерів, які можна купити, від 60-200 гривень і включати ці пральні машини, бойлери, вночі, як зрештою роблять в більшості країн Європейського союзу.

Наша енергетична система спроможна забезпечити наші енергетичні потреби. Вона не спроможна їх забезпечити в піковому навантаженні. Якщо рознести ці потреби плавніше, протягом доби, то в принципі наша система це витримає.

Так само, можна поміняти всі лампочки вдома на енергоощадні. Якщо ми масово в країні заощадимо навіть лампочками, то це буде відчутно в нашому енергетичному балансі загалом.

Дуже важливо розуміти, що війна на сході, яку ми ведемо, відбувається не тому, що в нас є чудовий Генштаб, а тому що в нас є солдати. Така сама ситуація відбувається в енергетиці. Ми не зможемо виграти цю війну, якщо в нас не буде енергетичних солдатів. А ними є енергоменеджери в містах. Потрібно терміново взяти на роботу енергоменеджерів, дати їм доступ до інформації та доступ до ухвалення рішень. Як показує практика багатьох міст, Черкаси, Львів, Кривий Ріг, Долина, Луцьк, тобто ті міста, які запровадили в себе енергоменеджмент, вони з року в рік скорочують споживання газу, тепла, за рахунок зміни моделі поведінки, за рахунок скорочення марнотратства, яке лежить на поверхні.

– У Латвії, в різних частинах країни, перейшли на традиційні для них види палива: десь було більше торфу, десь брикетів, десь дров, десь біомаси. Наскільки ця модель була б корисна Україні, адже в різних частинах України є різні частини енергії?

Маса різних видів палива, біопалива, соломи, торфу, дров, інших відходів, які можна спалювати

– Є маса різних видів палива, біопалива, соломи, торфу, дров, інших відходів, які можна спалювати. Особливо це стосується маленьких містечок районного значення, сіл, де люди перейшли на газ заради зручності, але перейти знову на традиційне паливо не є складно. Так, це вимагає інвестицій в якийсь новий котел, але це абсолютно окупні речі.

– Ми зараз обговорювали питання, що можна зробити, виходячи з ситуації, яка є на даний момент. Але війна є річ непередбачувана. І ми знаємо, що на сході в тих місцях, які були під контролем сепаратистів, знищувалася енергетична інфраструктура. До чого би мали готуватися українці, якщо подальші частини української енергосистеми будуть виведені з ладу?

Вести дві війни одночасно без грошового ресурсу, без нормального людського ресурсу вкрай важко. Тому я знімаю шапку перед цим урядом

– Я думаю, що моделювання таких ситуацій здійснюється, для того існує РНБО. Ситуація насправді складна. Вести дві війни одночасно без грошового ресурсу, без нормального людського ресурсу вкрай важко. Тому я знімаю шапку перед цим урядом. Вони поки що дають собі раду. Може це нам подобатися, чи ні, може хтось поділяти мої оцінки, чи ні, але кращої поведінки в цій ситуації, чесно кажучи, придумати було б складно.

Паралельно уряд, зрештою розробляє кілька проектів, які запустять систему термомодернізації, систему утеплення будинків, і це нам дасть можливість різко скоротити потребу в паливах, які ми традиційно використовуємо, а реально до половини ми можемо скоротити в системі житлово-комунального господарства, в системі бюджетних установ. Це абсолютно досяжні цілі. Приблизно в такій самій ситуації починала Польща. Польщі це вдалося. Я не бачу причин, чому це не має вдатися нам.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG