Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:56

Київ – Не довіряти гучним заголовкам, перевіряти компетентність експертів у матеріалі та остерігатись статей, автор яких пише занадто емоційно і суб’єктивно, радить інформаційний ресурс Stopfake. Саме такі прості поради допоможуть не стати жертвою «фейків» російської пропаганди. Співзасновниця ресурсу Марго Гонтар розповіла Радіо Свобода про особливості російсько-української інформаційної війни.

Інформаційний ресурс Stopfake запрацював у березні 2014 року, активно висвітлюючи анексію Криму. Заснували проект випускники та студенти Могилянської школи журналістики. Наразі над проектом працює команда журналістів, програмістів та перекладачів. Марго Гонтар та Аліна Сугоняко є ведучими відеоверсії спростувань.

Марго Гонтар: Основна Кремлівська лінія – це показувати державу-жертву як державу-агресора. Тобто, Україна показується як агресивна держава, в якої є агресивні інституції – армія, яка винищує власний народ. І для цього використовуються будь-які засоби. Як от, наприклад, виривання із контексту слів Валерія Гелетея (міністра оборони – ред.) про те, що треба готуватися до смертей і таке інше. Міністерство закордонних справ у себе це опублікувало. Також одночасно просувається подача російської сторони як рятівника і, фактично, миротворця.

Ну і відповідно, щоб показати, як негативно, мовляв, поводить себе українська армія, в липні було багато фотографій із Сирії, або відео з Чечні чи Дагестану показувались як відео зі Сходу. Винною, звичайно, показували українську сторону. Хоча все стосувалось інших конфліктів. І туди ж можна віднести міфи про розіп’ятих хлопчиків. Фактично, ми тому і мали ситуацію з Кримом, і наша проблема зі сходом України теж частково витікають звідти. Адже вони (російські медіа – ред.) там теж використовують слово «бандерівці», а цей термін абсолютно штучно створений.

– Як розрізняти пропаганду від об’єктивної інформації?

– Треба перевіряти кілька джерел, як мінімум, як ця інформація показується в інших джерелах. Тоді, якщо читач побачить зміну акцентів або цифр, – це привід подумати. Крім того, не треба довіряти заголовкам, вони можуть відрізнятися від тексту. Так само варто звертати увагу на будь-які коментарі експертів. Можливо навіть гуглити, хто є тим експертом і чи він є компетентним у питанні.

Крім того варто звертати увагу на джерело. Якщо його немає – варто задуматися, якщо є – перевірити що говориться в оригіналі. Можливо, по дорозі від оригіналу до матеріалу щось змінилося в змісті.

Також слід зважати на емоційність і використання термінів «карателі», «хунта», «бандерівці», «укри». Якщо мова емоційна – це може означати, що в автора бракує фактажу.

Якщо ж медіа повідомляє про подію, але учасники події її не коментують, або навіть говорять, що такої події не було – можна вважати, що це є, скоріше за все, просто страшилка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG