Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:36

Світова преса пише, що хоча ЄС і ухвалив рішення про твердіші санкції проти Росії на тлі крихкого перемир’я на Донбасі, однак тут же європейські країни розділилися в питанні часових рамок застосування цих нових санкцій. Також видання ставлять під сумнів доцільність включення енергетичного сектору до західних санкцій проти Росії, вважаючи, що Європа є все ще занадто вразливою для нових енергетичних воєн. І також є статті про корупцію в Україні і вину Заходу в тому, що вкрадені українські гроші легко осідають у західних банках.

Газета Washington Post пише, що, здійснюючи своє приховане вторгнення та захоплення території в Україні, російський президент Володимир Путін намагається розділити Захід і паралізувати його реакцію на події. Важливо, аби у нього нічого не вийшло, зауважує газета. У понеділок ЄС запровадив суворі санкції проти Росії, щоб покарати її за військову агресію проти суверенної України. Але як тільки європейці узгодили санкції – вони одразу ж розділилися в питанні їхнього застосування. Якась кількість членів ЄС попросила більше часу для того, щоб запрацювала хитка угода про припинення вогню між проросійськими сепаратистами та українськими силами. Ось це і є точною реакцією Європи, якої прагне Путін, зауважує газета. Якщо об’єднаний Захід не може вжити економічного та торгівельного важеля для допомоги урядові у Києві, тоді Москва, виходить, домоглася успіху у створенні ще одного «замороженого конфлікту» і дестабілізації ще одного свого сусіда. Статус-кво, який нині склався на Сході України, не є прийнятним для США чи будь-якої європейської країни. Останніми тижнями, нагадує газета, російські війська та підтримувані Москвою сепаратисти зайняли нові території на Донбасі. Під загрозою опинився Маріуполь – важлива ланка на шляху можливого створення сухопутного моста з Росії до Криму, анексованого Росією навесні. Путін заплатив недостатню ціну на міжнародній арені за вторгнення на територію незалежної країни. Він відверто брехав – як своєму власному народові, так і зовнішньому світові, – заперечуючи, що російські війська воюють проти споріднених слов’ян в Україні. Він хоче створити нову сферу впливу Росії, пише газета. Погоджуючись на припинення вогню минулого тижня, Путін дав зрозуміти, що готовий відвести війська та провести деескалацію напруги взамін на автономію для російськомовної частини України. Але без потужних західних санкцій він навряд чи дотримає слова, наголошує газета в редакційному коментарі.

Видання National Interest пише про те, що після кількох місяців вагань у травні ЄС та США таки долучили енергоресурси до санкцій проти російського режиму. Російський бюджет значною мірою формується завдяки енергоносіям, а Європа покладається на 30 відсотків на російський газ і на 35 відсотків на нафту з Росії. Але, на думку видання, робити енергоносії частиною санкцій було поспішливим рішенням. По-перше, Європа не зможе впоратись із серйозним припиненням постачань газу. І хоча завдяки м’якій зимі газові сховища ЄС заповнені, але це не означає, що всі країни ЄС мають рівномірний доступ до цих сховищ. Тестові проби показують, що, хоча ЄС і поліпшив енергетичну безпеку від часу останньої газової кризи 2009 року, декілька країн Центральної та Східної Європи все ще є вразливими. І хоча деякі західноєвропейські держави зможуть вистояти довший час, східноєвропейські члени ЄС не протримаються більше від двох-трьох місяців. Надією ЄС може бути м’яка зима, але сподіватися на погоду – не дуже добрий розрахунок у політиці. Ще одна помилка ЄС полягає в тому, що розрахунок на те, що санкції проти Росії в енергетиці діятимуть, але Москва у свою чергу не перекриватиме вентиль труб, невиправдані: Росія вже кілька місяців як припинила поставки газу Україні. Третім підходом у розрахунках Заходу є те, що енергетичні санкції можуть змінити поведінку Москви. Але західні санкції не були і не є аж такими суворими, щоб мати такий результат – хоча США в цьому рішучіші, порівняно з європейцями. Видання зауважує, що критики звинувачують Росію у вторгненні в Україну та втручанні в її внутрішні справи. Але реальність така, пише видання, що уряди США та ЄС не хочуть платити справжню ціну за Україну, яка не є занадто стратегічно важливою для них, щоб спричинити великий конфлікт Заходу з Москвою.

Видання Foreign Policy вміщує статтю під заголовком: «Хочете допомогти Україні? Припиніть приймати її вкрадену готівку», в якій ідеться про те, що нова влада України має намір «почистити» одну з найбільш корумпованих країн світу. Але в неї нічого не вийде, допоки західні банки й далі прийматимуть гроші, вкрадені в Україні. Газети переповнені статтями про те, як Росія підриває Україну, як вона хоче поставити на коліна свою колишню колонію, щоб вона слухалася волі президента Путіна. Але тут, на думку видання, лише частина правди: Україна вже була на колінах ще до того, як почалася війна у Східній Україні, і на цьому лежить частина провини демократичних країн Заходу, як також і Путіна. Британія, Австрія, Швейцарія та американський штат Делавер, а також «сонячні місця для тіньових людей», як прийнято називати офшори, дозволили корумпованим українським лідерам вивезти вкрадені гроші і користуватися західними законами про захист нерухомості протягом багатьох років. Чиновники так розікрали країну, що держава постала на межі колапсу навіть до того, як Путін анексував Крим, вказує видання. Хронічна неспроможність західних регулятивних органів розслідувати, стежити та запроваджувати санкції щодо ввезених украдених грошей з України привели до ситуації, коли тепер знадобляться роки – якщо не десятиліття – для повернення коштів, вкрадених екс-президентом Януковичем та його «сім’єю». За оцінками, протягом років правління Януковича було вкрадено близько 100 мільярдів доларів, а хабарі давали нагору через вертикально збудовані «піраміди». Українська держава була надзвичайно послабленою через корупцію, бо система нагадувала виймання цеглин із фундаменту для будівництва верхніх поверхів…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG