Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 14:46

Коломойський vs Росія. Попереду міжнародний суд?


Ігор Коломойський

Ігор Коломойський

Іван Трефілов

Влада анексованого Росією Криму влаштувала справжнє полювання на майно неугодних їм українських бізнесменів і компаній, і вже заявила, зокрема, про націоналізацію кримської власності олігарха Ігоря Коломойського. Формально зараз півострів має жити вже за законодавством Росії, однак переділ власності, котрий там відбувається, на думку навіть російських експертів, суперечить конституції країни.

Державна рада Криму, котра виконує зараз функції регіонального парламенту, ще на початку вересня ухвалила рішення щодо націоналізації кримського майна українського бізнесмена, керівника Дніпропетровської обласної адміністрації України Ігоря Коломойського. Як повідомив тоді виконувач обов’язків глави республіки Сергій Аксьонов, у список власності, що вилучається і виставляється на торги, увійдуть, зокрема, мережа автозаправних станцій та нерухомість олігарха на південному березі Криму. У середині поточного тижня Держрада внесла до переліку майна Коломойського, що націоналізується, п’ять земельних ділянок загальною площею понад 65 гектарів у селищі Форос. Пошук і вилучення його власності, як повідомляється, будуть продовжені.

За задумом кримської влади, доходи від продажу майна опального українського бізнесмена підуть на відшкодування внесків жителів Криму в його «Приватбанк», які не підлягають компенсації за рахунок коштів державного фонду захисту вкладників. За словами Сергія Аксьонова, «Приватбанк» не виконав зобов’язання перед кримчанами і не став повертати їм гроші, що зберігалися на рахунках. Такі звинувачення на адресу Коломойського виглядають досить дивно, вважає головний фінансовий аналітик українського агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Нова проросійська влада, за його словами, просто не дала «Приватбанку» працювати в Криму.

Центробанк Росії буквально відмовився від ідеї перехідного періоду, відмовився терпіти на території нібито Росії українські банки

«Ми попереджали, що якщо хочуть зберегти депозитну базу, то Центральному банку Росії потрібно відкинути убік усі політичні процеси анексії і створити якийсь тривалий перехідний період, щоб українські банки встигли повернути депозити і вийти з активів у цій зоні. Так швидко – за півроку – навіть супермаленькому банку це зробити важко, а такі великі, як «Приватбанк» або українські держбанки, не могли це зробити фізично. І виходить, що Центробанк Росії буквально відмовився від ідеї перехідного періоду, відмовився терпіти на території нібито Росії українські банки. Їх просто випхали з півострова, припинили їхню роботу», – зазначає експерт.

Починаючи націоналізацію кримського майна Ігоря Коломойського, місцева влада не приховує – подібні рішення ухвалюються з урахуванням того, що бізнесмен є одним з ініціаторів і фінансистів військової операції Києва у східних регіонах України. Формальною підставою для вилучень стають перевірки прокуратури, які нібито довели заволодіння власністю структурами Коломойського за допомогою сумнівних схем і позаправових рішень. Однак жодного судового рішення, що підтверджує ці твердження, донині немає. Генеральний директор Економіко-правовової школи російської компанії ФБК Сергій П’ятенко, який в цілому підтримує дії Росії в Криму, вважає таке самоуправство тимчасовою проблемою.

«З того моменту, як у Києві відбувся переворот, Крим випав з правового поля, як і вся Україна, утворився правовий вакуум. Формальна сторона питання зараз полягає в тому, що ухвалені певні законодавчі акти республіки Крим та Севастополя. Звичайно, вони потребують схвалення відповідним федеральним законом. Я думаю, що, швидше за все, зараз так і буде зроблено: будуть ухвалені певні федеральні акти, які введуть цю ситуацію остаточно в правове поле», – каже П’ятенко.

Однак в інших юристів такі дії влади регіону, який тепер начебто має жити за російськими законами, викликають здивування. Серед них і завідувач кафедрою конституційного та муніципального права Вищої школи економіки Михайло Краснов.

Це все просто антиконституційно, Конституція Російської Федерації ніякої націоналізації не передбачає

«Це все просто антиконституційно, Конституція Російської Федерації ніякої націоналізації не передбачає, – Конституція передбачає вилучення власності для громадських потреб (це, як правило, нерухомість), але з компенсацією за ринковою вартістю, інакше не можна відібрати власність. Або власність відбирається за рішенням суду – або за борги, якщо справа громадянська, або у зв’язку із вчиненим злочином. Але парламент не може ухвалити акт про реквізицію, про націоналізацію, про конфіскацію – як завгодно це називайте», – наголошує Краснов.

Примусове вилучення кримських активів Ігоря Коломойського – це найбільш помітна справа з переділу власності в Криму за останній час, проте є й інші. ЦЬого тижня, наприклад, Рада міністрів республіки заявила про примусовий викуп 62 автостанцій на території півострова, що належать приватній компанії «Кримавтотранс». Приводом для цього стали звинувачення в тому, що раніше вони були виведені з власності республіки шахрайським шляхом. Не встигли власники «Кримавтотрансу» заявити про свою незгоду з ухваленим рішенням, як одну з автостанцій компанії відвідали невідомі люди, імовірно з так званої кримської самооборони – воєнізованого формування часів активної фази російської анексії Криму.

Інший приклад – Ялтинська кіностудія, яка теж має повернутися у власність нової кримської влади після вже ухваленого рішення про скасування її приватизації. На перший погляд такі дії кримської влади на чолі з Сергієм Аксьоновим виглядають більш законними, ніж пряма націоналізація майна. Однак керівник українського інтернет-порталу BlackSeaNews Андрій Клименко так не вважає.

Андрій Клименко

Андрій Клименко

«Забудьте слово «законодавство», коли ви говорите сьогодні про окупований Кримський півострів. Там немає законодавства взагалі ніякого! Ці хлопці роблять тупий бандитський віджим майна, яке когось цікавить. Тобто сидять там бандюки, які отримали все. І вони кажуть: спочатку ми відіжмемо порти – віджали, потім ми відіжмемо підземне газосховище – віджали, а ось тепер у нас на столі лежить як мінімум 140 об’єктів державної власності України – це санаторії. І ось сидять вони над картою Криму з цими об’єктами і вирішують: цей продамо або поки потримаємо... Ні, поки потримаємо, а ось цей продамо», – говорить Клименко.

Обставини, за яких розпочато переділ власності в Криму, особливо історія з націоналізацією майна українського олігарха Ігоря Коломойського, на думку юристів, цілком можуть мати судові перспективи. Михайло Краснов із Вищої школи економіки, наприклад, радить потерпілому бізнесменові спочатку шукати правду в російських судах. «Природно, потрібно оскаржити в суді, спочатку в суді звичайному. А якщо такий суд не ухвалить рішення, то він сам, а якщо ухвалить – то заявник, може звернутися до Конституційного суду Росії. Адже незаконний сам акт про націоналізацію, він не конституційний», – радить юрист.

Експерти сильно сумніваються в тому, що російські судові інстанції стануть на бік українських власників кримського майна, пояснюючи це, в першу чергу, політичним, а не юридичним підґрунтям таких справ. А тому, швидше за все, суперечки навколо переділу власності в Криму вийдуть на міжнародний рівень. Сергій П’ятенко з Економіко-правової школи ФБК, наприклад, вважає, що в української сторони навряд чи вийде їх виграти.

«Подібні дії в міжнародних судах особливих перспектив не мають. Тому, звичайно, ухвалення відповідних нормативних актів на федеральному рівні зміцнить позиції Росії і зробить подібні дії в подібних обставинах більш легітимними», – упевнений він.

Інша думка у фінансового аналітика агентства «Експерт-Рейтинг» Віталія Шапрана. Він упевнений, що на міжнародному рівні у постраждалих, насамперед в Ігоря Коломойського, є великі шанси на перемогу в суперечці з Росією.

Знаючи пана Коломойського, можу сказати, що уряду Росії і держкомпаніям треба готуватися до дуже серйозних судових процесів

«З позиції України те, що робить кримська влада, – це бандитизм. Спочатку не дали можливості працювати і випхали з бізнес-території, а тепер відбирають те, що залишилося. Націоналізація – це небезпечна штука, яка може обернутися незрозуміло чим і для федерального бюджету Росії, і для російських держкомпаній. Так, Коломойському навряд чи пощастить виграти суди в Криму, але він може це зробити в міжнародних арбітражах. А на території України дуже багато російського майна: є «ВТБ», «Сбербанк», «Внешэкономбанк» має тут свої активи, великі російські держкомпанії, тобто забирати буде що. Знаючи пана Коломойського, можу сказати, що федеральному уряду Росії і держкомпаніям треба готуватися до дуже серйозних судових процесів. Тому що за будь-якої ситуації ця людина вже 20 років залишається з прибутком, навіть під час війні», – говорить Шапран.

Євген Гонтмахер

Євген Гонтмахер

Схожої думки дотримується і російський економіст Євген Гонтмахер. Він вважає, що міжнародні суди зобов’яжуть Росію компенсувати як Україні в цілому, так і її громадянам збитки, яких вони зазнали в результаті анексії Криму.

«Це загальна націоналізація без викупу, без будь-яких відступних власності, яка була українська, починаючи від пансіонатів, шельфів, інфраструктурних об’єктів. Плюс приватні особи, типу того ж Коломойського, який, напевно, теж може звернутися в який-небудь Стокгольмський арбітраж. Це очікує Росію. Це станеться, я думаю, коли ситуація зі Східною Україною досягне якогось рішення. Хоча, на мій погляд, це може статися в будь-якому випадку», – говорить експерт..

У п’ятницю набув чинності новий пакет санкцій Європейського союзу стосовно Росії, а також Сполучених Штатів – як проти окремих громадян, так і проти деяких галузей її національної економіки. Представники російської влади вже заявили, що готові до відповідних санкційних кроків щодо європейських країн.

Оригінал на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG