Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:41

Про те, чому й далi фактичну вiйну на Сході варто називати Антитерористичною операцiєю (АТО), пояснює газети «Україна молода». Видання наголошує, що навіть з формального погляду забагато честі називати бойовиків «учасниками війни». Якщо вживати слово «війна», то юридично ніби визнається правова рівність сторін. Будуть уже не «терористи» з їхнього боку, а «військові», «учасники війни», які також мають певні права і щодо яких діють норми як вітчизняного законодавства, так і міжнародного права. Слово «терорист» є визнанням того факту, що проти України воюють банди злочинців, а отже – ніхто не повинен щоразу доводити злочинність їхніх дій, наголошує видання. Терорист – злочинець за визначенням. А той, хто їм допомагає, – пособник терористів. Росія – це країна, яка підтримує і фінансує тероризм. І саме тому проти неї запроваджені міжнародні санкції. На цьому наголошується в матеріалі «Речі своїми іменами».

Для вступу в Євросоюз в Україні потрібно провести 35 реформ, 8 з яких президент вважає пріоритетними. Газета «Сегодня» докладно їх аналізує і розповідає про 8 головних змін, які чекають країну найближчим часом. А розпочнуться вони вже незабаром з Антикорупційної реформи, оскільки її втілення впливає на виділення траншу від МВФ. Однак зараз готова лише стратегія реформи, констатує газета. Потім влада і громадськість візьмуться за судову реформу, в рамках якої правоохоронні органи чекають скорочення, а також створення вузькоспеціалізованих підрозділів. Якщо прокуратура буде готова до того, що МВС буде давати реальні показники, крім статистики, потрібно реформувати і прокуратуру. Про інші майбутні зміни йдеться в статті «Петровські реформи».

«Реформування системи кримінальної юстиції має відбуватися системно, а не фрагментарно» – у публікації під таким заголовком експерт газета «Голос України» наголошує на необхідності реформування правоохоронних органів, оскільки там зараз очевидний перекіс у бік репресивної діяльності. Видання наголошує, що прокуратура та міліція мають великий вплив на бізнесові кола, тісно пов'язані з олігархічними кланами, а відтак, через їх групи впливу в парламенті вирішують долю будь-якого законопроекту. Саме тому закон про прокуратуру народні депутати вперто не хочуть розглядати в парламенті. Також у цьому законопроекті не зацікавлене сьогоднішнє керівництво Генпрокуратури, оскільки в разі його ухвалення, необхідно буде працювати по-новому, відмовившись від низки повноважень, наголошує експерт.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG