Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 16:11

Раніше українська армія поступалась довірою лише церкві. А зараз?


Олексій Мельник

Олексій Мельник

Речник Міністерства оборони Вікторія Кушнір повідомила в понеділок на брифінгу в Києві, що державна цільова програма реформування Збройних сил України на наступні два роки буде розроблена орієнтовно до лютого 2015 року, що війська мають отримати оснащення і підготовку, а чисельність ЗСУ буде збільшена до 250 тисяч осіб (зараз вона становить близько 232 тисяч військових). І частини військові будуть поділені на різні категорії, зокрема: «Сили негайного реагування», «Сили нарощення», «Сили резерву». Скільки ж часу протриває, поки така програма реформування буде втілена в життя? Прокоментувати ситуацію Радіо Свобода попросило військового експерта центру імені Разумкова Олексія Мельника.

Українські військовослужбовці стоять біля танків після отримання нової техніки. Чугуїв. Харківська область. 6 грудня 2014 року

Українські військовослужбовці стоять біля танків після отримання нової техніки. Чугуїв. Харківська область. 6 грудня 2014 року

– Власне кажучи, я не хотів би коментувати те, про що роблять заяви деякі офіційні особи, коментувати це як наміри реформ. Тому що те, про що говориться – це скоріше декларація якихось намірів чи окремих аспектів, це не є реформою. Заява на зразок того, наскільки буде збільшена чисельність Збройних сил, чи якою має бути армія – мобільною, ефективною – це не більше, ніж декларації. А щодо розподілу на різні категорії, то й до цього Збройні сили України мали частини постійної бойової готовності, вони по-різному називалися і якоїсь новизни в цьому немає, і я думаю, що це досить універсальна схема, яка застосовується в багатьох країнах.

– Раніше – до подій на Майдані – ми всі знаємо, що Збройні сили України не були такою популярною темою. І, здебільшого, ні в кого це не викликало якогось «особистісного» ставлення. Зараз всі підтримують армію, уважно стежать за подіями. Чи така ситуація може вплинути на те, щоб реформування армії відбувалося все ж таки ефективніше і швидше?

– Я би хотів з цього приводу зазначити, що дійсно військова професія і служба в армії не користувалася великою популярністю. В суспільстві в силу багатьох об’єктивних причин – як низького матеріального забезпечення, так і таких потужних сигналів з боку вищого політичного керівництва (найбільш потужний – це рівень фінансування був) вони показували суспільству те, що армія нікому не потрібна особливо.

Українські солдати на броньовику недалеко від Маріуполя, жовтень 2014

Українські солдати на броньовику недалеко від Маріуполя, жовтень 2014

За соціологічними опитуваннями, протягом багатьох років рівень довіри до армії лише поступався церкві

Події на Майдані показали те, що армія дійсно останнього часу залишалася політично незаангажованою

У перші дні російської агресії не було недоліку в добровольцях. Рівень мобілізації суспільства залишається досить високим

При тому всьому армія традиційно користувалася високим рівнем довіри в суспільстві і, за соціологічними опитуваннями, протягом багатьох років рівень довіри до армії лише поступався церкві.

Тобто такий був своєрідний парадокс – армія не була популярною, але при цьому суспільство все одно досить позитивно ставилося до Збройних сил і, власне, останні події на Майдані показали те, що армія дійсно останнього часу залишалася політично незаангажованою. Тобто армія не була задіяна в тих репресивних діях з боку влади, в тому числі, я думаю, завдяки позиції командирів і більшості військовослужбовців. Звичайно, ситуація радикально змінилася сьогодні, оскільки абсолютно очевидним є те, що Україна потребує допомоги, потребує захисту, і якраз є головною функцією Збройних сил. Демонстрація з боку суспільства не лише вербальна, але той потужний волонтерський рух, добровільні внески громадян, сума вже за сотні мільйонів гривень виходить – вона є свідченням того, що відбулася зміна у ставленні суспільства до Збройних сил. Також, як казав раніше – військова професія не була надто популярною.

Українські бійці випробовують установки переносного зенітно-рактеного комплексу під час тренувань поряд з містом Щастя, Луганська область, грудень 2014

Українські бійці випробовують установки переносного зенітно-рактеного комплексу під час тренувань поряд з містом Щастя, Луганська область, грудень 2014

Зараз, особливо у перші дні російської агресії, не було недоліку в добровольцях. Рівень мобілізації суспільства залишається досить високим. Останні наші соціологічні опитування десь два місяці тому показували, що серед чоловіків віком від 25 до 50 років вербальна готовність вступити до лав Збройних сил і стати на захист Вітчизни більша – 60%.

– Раніше, коли йшлося про армію, завжди говорили про одну дуже велику проблему – «дідівщину». Ость зараз, коли вже професія військового і взагалі повага до військових дуже зросла – чи ця проблема відійшла повністю, чи ж вона присутня, тільки про неї не говорять?

– Ви знаєте, в українських Збройних силах, на відміну, наприклад, від тієї ж Росії – проблема дідівщини не була настільки гострою, принаймні останніх 10 років. Мали місце поодинокі випадки, кілька років поспіль не було принаймні ганебних випадків, таких як загибель військовослужбовців з цієї причини дідівщини. Я зараз не знаю, наскільки змінилася ситуація, але я Вам можу відповідально заявити, що ця проблема не була гострою принаймні останніх кілька років. Є досить багато порушень і навіть злочинів, які зараз фіксуються органами військової прокуратури, але я не чув, щоб щось із цих порушень можна було б назвати дідівщиною.

Броньовані автомобілі прикордонної служби неподалік українсько-російського кордону на північ від Харкова, жовтень 2014 року

Броньовані автомобілі прикордонної служби неподалік українсько-російського кордону на північ від Харкова, жовтень 2014 року

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG