Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 22:14

Кошти, які йдуть на численні «резиденції», мають працювати на АТО та економіку

Олег Листопад

(Рубрика «Точка зору»)

У проекті Держбюджету-2015 на «мисливські резиденції президента» (хоча офіційно вони називаються інакше) передбачено майже 32 мільйони гривень. Згідно з президентськими указами ще від 2009 року, ці резиденції давно треба перетворити на національні парки (один нацпарк обходиться бюджету наразі десь лише у півмільйона гривень) і передати Мінприроди. Але Державне управління справами (ДУС) це ігнорує.

У президента заможної Франції – три державних резиденції. У президента багатих США – аж… дві! Це Білий дім, де він живе і працює, та позаміська – знаменитий Кемп-Девід.

А от у президента України їх – тринадцять. Вісім – у місті Києві та п’ять – на Південному березі Криму. Про це у відповідь на мій запит повідомило ДУС – Державне управління справами.

Причому 13 – це тільки ті, «які обліковуються на балансі бюджетних організацій Державного управління справами». Отже, судячи з відповіді, є ще й якісь інші.

Почому порезиденствувати?

Точно такі об’єкти є й у інших областях. Наприклад, у Львові. Місцеві депутати не стали оглядатися на Київ і виставили цю хатинку на продаж. Львів’яни так вчинили з огляду, по-перше, на те, що кошти краще витратити на утеплення шкіл або ремонт дитячої лікарні, ніж на утримання будинку та прислуги. А по-друге, оскільки президенти з’являлися у «резиденції» лише раз на кілька років, то дешевше зняти номер для глави держави у сучасному готелі, ніж роками няньчити-гріти порожню віллочку.

Натомість уже згадана ДУСом чортова дюжина викачує гроші з кволого державного бюджету. Скільки саме – сказати важко. Ігноруючи закон «Про доступ до публічної інформації» і прикриваючись «обмеженим доступом» до постанови КМУ від 19 січня 1994 року №18, якою затверджений перелік об’єктів, яким надано статус державних резиденцій, керівник ДУС пан Березенко чомусь не став повідомляти, скільки на кожну з резиденцій виділено грошей.

Він обмежився дуже загальними цифрами, відзвітувавши, що у Держбюджет-2014 було закладено майже вісім мільйонів гривень для Головного управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим (це тільки на I квартал 2014 року!) та чотирнадцять з половиною мільйонів для комплексу відпочинку «Пуща-Водиця». Ще майже 42 мільйони отримає Управління адмінбудинками ДУСу для «обслуговування та організаційного, інформаційно-аналітичного, матеріально-технічного забезпечення діяльності президента України та адміністрації президента України». Включаємо арифметику і маємо щонайменше 68 мільйонів.

Про що мовчить завгосп

Але на цьому лічилочка не закінчується! Президентський «завгосп» Сергій Березенко чомусь ні слова не сказав у офіційній відповіді про те, що крім названих ним тринадцяти, ДУС має ще як мінімум дві резиденції – «Залісся» та «Синьогора». А також природний заповідник (Кримський), національний парк (Азово-Сиваський) та лісове господарство («Білоозерське, Київська область).

Усі ці п’ять закладів, по суті, є мисливськими господарствами і використовувались (або планувалися) для кривавих розваг так званої «еліти». За державний, звісно, рахунок.

Хто там тільки не тішив свої первісні інстинкти. У Заліссі, наприклад, «шарашив» кабанів навіть Фідель Кастро. А на згадку про Хрущова та Брежнєва досі залишилися будиночки їх імені. Перший стоїть занехаяний. А от другий переобладнали у такий собі готельчик. Верхній поверх – спальні із широкими двоспальними ліжками, з біде, із вигадливої форми кранами умивальників (хоч і не золотих, але із жовтого металу).

Президентська резиденція «Залісся»

Президентська резиденція «Залісся»

Під час нападу показової «відкритості», який стався на початку осені, ДУС дозволило журналістам оглянути готельчик, але перекрило чомусь доступ на останній поверх. Про це розпорядився свіжоспечений заступник керівника ДУСу Сергій Сергійович. Це вже потім я дізнався, що то був Сергій Борзов, який ще у 2006-му прославився як засновник відомої команди КВК «Вінницькі перці». А також, що він як один із організаторів Вінницького Євромайдану вимагав не так давно відкритості та прозорості влади. Та, видно, костюм зі строгою краваткою сильно впливають на свідомість – на новій посаді Сергій «жартує» і «відкривається» вже інакше.

Спочатку журналістам вішали локшину про «прийом високоповажних гостей» у цьому з дозволу сказати «готелі». Але потім акули пера та мікрофону побачили у підвалі винарню та вульгарну обідню залу у стилі «мисливські байки». Та й закриті «вінницьким перцем» спальні чимало журналістів вже бачили під час кількох післяреволюційних проривів у цю «резиденцію». І почали ставити незручні питання. А чому у цій «резиденції» відсутній вузол урядового зв’язку? Відповіді немає. А чому немає кімнат для переговорів? Відповіді немає. А скільки разів тут був президент Порошенко? – Аж один раз, просто знайомився зі «спадком» Януковича. А скільки «високоповажних гостей» тут приймали останнім часом? Відповіді немає. А скільки візитів і хто саме побував тут із числа чиновників середнього калібру і що вони тут робили? – Та що ви, що ви, ніхто тут собі нічого «такого» не дозволяє.

Мисливська вишка

Мисливська вишка

Далі у програмі парадного показу були конюшні із кониками по парі мільйонів за штуку і байки про те, що будь-хто може замовити собі екскурсію «Заліссям» за якихось сотню-другу гривень. Катання на конях – за окрему плату. Противні журналісти конями помилувалися, але також встигли від конюшні добігти до сауни на березі озерця. Не повірили, такі-сякі директору «Залісся», який запевняв, що сауни в обійсті немає.

Ех, жаль, мисливські вишки – в іншій стороні. Ними Сергій Сергійович теж мабуть вирішив не дратувати пресу і громадськість. Бо знову почнуть згадувати про п’яного Брєжнєва, який гатив по приручених кабанах, що приходили звично годуватися під включеними цілодобово стаціонарними ліхтарями. А директору «Залісся» знову б довелося запевняти, що зв’язані (аби точно не втекли) кабанам ноги – це вигадки злих екологів.

Хочу піф-паф

Втім, планів та мрій щодо відновлення тут полювання директор «Залісся» Віктор Камінецький і не приховує. Він чесно каже, що щільність копитних перевищила усі мислимі норми, наслідком чого став знищений підлісок. І що єдиним виходом прорідити звірячі лави бачить саме відстріл. Відловити і продати у вже існуючі мисливські господарства кабанів та оленів він чомусь не хоче. Хоча саме такий шлях розвитку установи пропонують екологи.

Ще у 2009-у побачив світ указ президента про створення на місці «Залісся», «Синьогори» та «Білоозерського» національних природних парків. У НПП полювання заборонене. Натомість можна – і треба – розвивати науку та рекреацію. У такі парки туристам можна просто приїхати до воріт і помандрувати екологічними стежками. А не слати заявку «за два дні» як зараз, причому без упевненості, що її задовольнять.

Президентська резиденція «Залісся»

Президентська резиденція «Залісся»

Щодо науки, то тут узагалі біда. Немає наразі науки у «Заліссі», так само як і в інших «резиденціях». І навіть у підпорядкованому ДУСу нацпарку «Азово-Сиваський» вчених аж… двоє! А що ж тоді робить чималенький штат «Залісся», у якому нараховується 270 співробітників? Кого обслуговує, якщо там справді нікого не буває роками? Що виробляє? (відразу скажу, що сам директор визнає: нещодавно започатковані екскурсії у крайньому разі покриють витрати на їхню ж організацію). Що вивчає? Для чого держава витрачає 10 мільйонів гривень (відповідь директора на моє питання про цьогорічний бюджет установи)?

Національний парк або заповідник обійшовся б куди дешевше, при тому, що був би в рази корисніший громаді. Ось порівняйте. Площа «Залісся» – 14836 га. Площа Карпатського біосферного заповідника – 53630 га. Штати майже однакові (у Карпатському – 318 співробітників). Науковців у Заліссі – нуль, у Карпатському – 22 (та ще й відділ рекреації).

Президентська резиденція «Залісся»

Президентська резиденція «Залісся»

Наукові напрацювання КБЗ відомі усьому світу, його відвідують десятки тисяч екотуристів. А Залісся? Для кого воно? Кому служить за народні кошти?! Кому служить Синьогора (з утаємниченим бюджетом), де є справжні хороми, до яких заліському «готелю» як до Києва рачки? Хто і як хазяйнує у Білоозерському?

І для чого ДУСу власний національний природний парк – «Азово-Сиваський»? Уроки екології для чиновників із адміністрації президента проводити? Так назвіть тоді хоча б викладачів, мені страшенно цікаво. Чи може розгадка у «Положенні» цього НПП, де всупереч закону прописаний такий вид послуг, як «полювання»? Так я ще раз заявляю: оплачувати мисливські забаганки чиновників я не збираюсь! Чи може ви, шановні читачі хочете за це платити? Теж ні? Отож бо…

Висновки:

1. Державне управління справами мусить негайно виконати вимоги закону і створити на місці мисливських «резиденцій» національні природні парки.

Закиди про відсутність коштів на це – не приймаються. Он Мінприроди та Київський еколого-культурний центр і без додаткової фінансової підтримки з бюджету виготовили проект організації території майбутнього національного природного парку (НПП) «Сухолуччя», який створюється на місці мисливських угідь Януковича.

2. Зекономлені кошти передати на озброєння армії.

3. Новостворені НПП передати Мінприроди. Дослідження громадської організації Київський еколого-культурний центр показали, що незважаючи на певні недоліки, саме Мінприроди найкраще з усіх справляється з управлінням об’єктами природно-заповідного фонду. Тут є спеціальний департамент, досвідчені спеціалісти. При міністерстві діє Громадська рада, в складі якої є профільна комісія.

4. Азово-Сиваський національний природний парк також має бути переданий Мінприроди. Положення про цей НПП має бути приведене до вимог чинного законодавства.

5. ДУС як такий треба ліквідувати – досить невеликого департаменту в адміністрації президента України, який буде займатися протокольним забезпеченням діяльності президента. А не організацією катань на конях, полювань, виробництвом горілки тощо.

Втім, щодо ДУСівських горілчаних заводів та іншої, як кажуть гуцули, господарки, – то вже інша, окрема розмова.

Олег Листопад – журналіст, еколог, експерт ГО «ЕкоПраво-Київ»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Після публікації статті Олега Листопада «Для чого ДУСу бордель?» Радіо Свобода отримало листа від Державного управління справами з певними застереженнями щодо самої публікації, і особливо щодо заголовку статті.

На прохання ДУС публікуємо інформацію, яка визначена як «спростування від Державного управління справами».

«Залісся», «Синьогора» та Білоозерський заповідник можуть стати найкращими національними парками, питання грошах

В підпорядкуванні Державного управління справами знаходяться окрім підприємств ще 5 природних перлин української природи. Це Азово-Сиваський національний природний парк, Державна організація «Лісове господарство «Білоозерське», Державна організація «Резиденція «Залісся», «Синьогора» та Кримський природний заповідник. Доля останнього, на жаль, тепер в руках незаконної влади анексованого Криму.

На фоні природних заповідників та лісових господарств ДУСівські тварини живуть чи не найкраще. Причина навіть не в фінансуванні, а в професійності директорів та особливій захищеності даних територій.

Дані заповідники ніколи не були мисливськими територіями і відстріл тварин там завжди проводили під розпис в журнал і лишень кволої тварини. Браконьєри, які дозволяли собі влаштувати полювання, отримували реакцію від правоохоронних органів миттєво.

Найкращим свідченням хорошої господарської роботи є чисельність диких тварин, яка постійно зростає. Кабани, ведмеді та олені, вирощені на цих землях, постійно передають в заповідники, які підпорядковані Мінприроди.

Наступне свідчення «не полювання» на цих землях, – дикі тварини практично не бояться людей. В цьому могли пересвідчитись туристи, які з серпня 2014 року мають можливість вільно приїжджати на екскурсії в раніше заборонені ліси.

Ще з 2009 року президент видав указ провести всі необхідні процедури щоб надати статус Національних парків цим територіям. За 5 років в цьому напрямку практично не зроблено нічого. Питання чому? – звучить риторично, не до національних парків було попередньому керівництву. Сьогодні ситуація наступна: бажання – є, грошей – немає! Щоб розробити проектну документацію для Державної організація «Лісове господарство «Білоозерське», Державної організації «Резиденція «Залісся» та «Синьогори» необхідно 12 мільйонів гривень. При максимальній економії і стану війни знайти такі гроші в бюджеті країни практично нереально. Тому Керівник ДУСу, Сергій Березенко, зробив перший крок ще влітку, відкрив доступ усім охочим прогулятись по раніше «таємних» лісах, що і передбачає статус Національно парку. Та державна фінансова скрута не зупинить процес переведення цих лісів в Національні парки. Тут питання часу та економічної можливості.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG