Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 01:08

70 років тому Сталін, Рузвельт та Черчіль зустрілися в Ялті


Зараз ця подія набуває додаткового символічного значення, адже з російської анексії Криму почався новий перегляд системи європейської безпеки

Четвертого січня минуло 70 років від початку Ялтинської конференції. Тоді – 4 лютого 1945 року – в Лівадійському палаці зібралися лідери Радянського союзу, США та Великобританії визначити устрій та кордони Європи. Ухвалені там Сталіним, Рузвельтом і Черчілем рішення визначали принципи європейської безпеки до кінця Холодної війни. Зараз ця подія набуває додаткового символічного значення, адже з російської анексії Криму почався новий перегляд системи європейської безпеки.

На початку 1945 року союзники по антигітлерівській коаліції вже не сумнівалися у швидкій перемозі над нацистським Третім Рейхом. Адже у цей час радянські війська та армії західних союзників вели бойові дії на території Німеччини. Відтак лідери провідних держав антигітлерівського альянсу – їх ще називали «великою трійкою» – вирішили завчасно визначити повоєнний порядок.

«З’явилося поняття «ялтинська Європа». Під владу Сталіна потрапила ціла низка країн Центрально-Східної Європи», – зазначає історик Станіслав Кульчицький.

Апофеоз сталінської дипломатії

Ця конференція стала чи не найбільшим зовнішньополітичним спіхом радянського лідера Йосифа Сталіна, адже американський президент Теодор Рузвельт та британський прем’єр Вінстон Черчіль з низки причин – зокрема, бажання залучити СРСР до війни проти Японії – пішли на значні поступки.

Саме в Ялті Сталін легітимізував територіальні здобутки, отримані ним ще на самому початку Другової світової війни – завдяки пакту Молотова-Ріббентропа.

Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

На думку історика Ярослава Грицака, наслідки ялтинських домовленостей в теперішній Україні важко оцінювати однозначно.

Сталін намалював нові кордони Європи. І ці кордони включали ті завоювання, які він зробив в 1939-1940 роках, коли був союзником Гітлера

«Сталін намалював нові кордони Європи. І ці кордони включали ті завоювання, які він зробив в 1939-1940 роках, коли був союзником Гітлера. Наприкінці війни Сталін був гітлерівським ворогом – і вже не звертали уваги, що ці кордони були завойовані агресією СРСР. І, скажемо так, формально Україна стала одним з найбільших користувачів ялтинської угоди, яка отримала великі території західноукраїнських земель у складі УРСР. І це є дуже суперечливий результат: трагедія для багатьох людей, які стали жертвами репресій, і об’єднання українських земель… Сталін виявився дуже вправним, граючи українським питанням», – вважає Ярослав Грицак.

Крим: від встановлення правил до нової міжнародної невизначеності

Зараз у Криму поновилися дискусії щодо встановлення пам’ятника, який би увіковічнив зустріч «великої трійки». Представники кримських татар проти того, аби увіковічнювати Сталіна – винного у депортації їхнього народу. В українських істориків ставлення до такого монументу неоднозначне. За словами Ярослава Грицака, вирішальним є питання, що саме цей пам’ятник символізуватиме.

«Якщо цей пам’ятник стане символом перемоги Сталіна чи СРСР – то я проти такого пам’ятника. Якщо ж він нагадуватиме, наскільки є крихкими наші умови і наскільки ми повинні бути пильні, аби не повторювати помилок – то я за такий пам’ятник», – зазначає він.

Фактично, Ялтинська система існувала до кінця Холодної війни, завершення якої символізувало падіння Берлінського муру. Відтоді, як Росія минулого року окупувала Крим та розпочала агресію проти України, якій раніше обіцяла гарантувати територіальну цілісність, почався новий етап перегляду системи міжнародної безпеки. У 1945 році Ялтинська конференція провістила встановлення нового повоєнного порядку, а минулорічна кримська агресія ознаменувала новий період світової невизначеності.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG