Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:29

Це допоможе скоротити «фінансові витрати та затримки», пов’язані із доставкою товарів дипмісіям у Росії, сподівається Сергій Лавров

У Москві може знову з’явитися так звана «Берізка» – крамниця, схожа на ті, які існували в колишньому СРСР. Йдеться про мережу магазинів, де за валюту і без мита можна придбати харчі та споживчі товари (на кшталт DUTY FREE). Лист із пропозицією повернути такі крамниці надіслало уряду Росії Міністерство закордонних справ цієї країни. У радянські часи «берізки» були єдиним легальним місцем, де іноземці могли придбати за валюту найкращий алкоголь або тютюн, західні делікатеси та інші якісні товари, недоступні в решті магазинів СРСР. Отоваритися в таких магазинах мали змогу і радянські громадяни, яких випускали на роботу за кордон (дипломати, військові й технічні фахівці разом із членами їхніх сімей). Ці люди розплачувалися так званими «чеками Зовнішпосилторгу» – своєрідною «паралельною валютою», а за операції з доларами радянська людина могла отримати тоді чималий тюремний термін.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров попросив прем’єр-міністра країни Дмитра Медвєдєва розглянути питання відкриття безмитного магазину в Москві для іноземних дипломатів і співробітників міжнародних організацій, повідомив російський сайт Gazeta.ru. У листі від 19 грудня, який потрапив до російських журналістів, Лавров написав, що така крамниця допоможе скоротити «фінансові витрати та затримки», пов’язаних із доставкою товарів дипломатичним місіям у Росії. Наразі невідомо, чи буде магазин продавати західні товари, заборонені російським президентом Володимиром Путіним у серпні минулого року у відповідь на західні санкції проти Москви.

Російське міністерство економічного розвитку підтвердило, що воно отримало пропозицію стосовно відкриття безмитного магазину в Москві та що воно наразі вивчає це питання, повідомляють Gazeta.ru і VestiFM. Якщо цей проект втілять, крамниця може стати власністю приватної компанії під контролем іншої компанії, пов’язаної з Міністерством закордонних справ.

Вікно в хороше життя

Можливі безмитні крамниці в Москві преса відразу ж почала порівнювати з «берізками» – магазинами, які радянський уряд відкрив, щоб задовольнити попит на дефіцитні товари в іноземців й тих радянських людей, яких випускали за кордон.

Радянські чиновники чи ЗМІ рідко згадували ці крамниці, які продавали імпортну їжу, одяг, алкоголь або техніку, про що, зокрема, московський історик Анна Іванова розповіла у своєму дослідженні про магазини «Берізка» у 2013 році.

Тим не менш, про «берізки» добре знали пересічні радянські люди. І хоча переважна більшість з них не мала змоги попрацювати за кордоном і отримати «чеки», дехто все-таки вимінював цю «паралельну валюту» на рублі й завдяки цьому відвідував такі магазини.

«Загальне вражання було таким, що ці крамниці були для еліти, особливо через те, що до них був обмежений доступ. Щоб увійти в магазин, ви мали показати, що у вас дійсно є чеки. Якщо ні, то ви не могли навіть увійти», – розповіла Анна Іванова.

Валютні чеки заполонили «чорний ринок». Анна Іванова зазначила, що радянський уряд на вживав «активних заходів, щоб зупинити нелегальний продаж чеків». Однак, декого все ж таки на цьому ловили.

Олександр Грант, журналіст, що народився в Росії, але емігрував до США у 1970-х роках, в інтерв’ю Радіо Свобода згадував, що після того, як його звинуватили в розповсюдженні антирадянської пропаганди в 1960-х, влада також звинуватила його в порушенні правил валютних операцій через його звичку закуповуватися в «Берізці».

«Я купував там різні товари – напої, їжу – на гроші, які мені давали дипломати», – сказав він. Олександра Гранта засудили до п’яти років ув’язнення за двома звинуваченнями.

«Спільна бідність, спільні турботи»

Радянський уряд врешті-решт почав розглядати питання закриття «Берёзки» наприкінці 1980-х на тлі «перебудови», а також закликів до дотримання соціальної справедливості.

«Соціальна справедливість є не лише питанням гідної заробітної плати, але й того, що всі повинні мати однакові можливості, щоб витрачати зароблені гроші», – написала «Літературна газета» у 1987 році.

«Нехай буде бідність розділена кожним рівною мірою. Спільна бідність і спільні турботи. Можливо тоді з’явиться більше товарів?» – йдеться у статті.

Над матеріалом працювали Карл Шрек та Анна Шаманська.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG