Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:28

Лише Литва й Британія хочуть посилення санкцій. У решті країн ЄС кажуть про ознаки деескалації конфлікту на сході України

Брюссель – Настрої, з якими нині у Брюсселі зібралися голови європейських дипломатичних відомств, свідчать про розбіжності щодо подальшої політики деескалації конфлікту на Сході Україні. Підтримувати існуючі та впроваджувати нові санкції щодо Росії закликають британці та литовці. Польща відстоює позицію: більше війни – більше тиску. Але у більшості європейських держав склалося враження спаду напруги в Україні, тож вони наразі уникають дискусій щодо будь-яких нових обмежень.

Філіп Гаммонд

Філіп Гаммонд

Найрішучіше відстоюють політику продовження й посилення тиску на Москву Литва й Велика Британія. Тільки після повного виконання Росією мінських угод можна говорити про послаблення санкцій, а саме питання подальшого санкціонування Росії має розглядатися лідерами ЄС наприкінці тижня, каже британський міністр закордонних справ Філіп Гаммонд.

«Сподіваюся, у нас буде чітке політичне зобов’язання зберегти санкції, доки «Мінськ» не буде виконаний повністю. Важливо надіслати росіянам сигнал, що ми об’єднані та рішучі, що вони мають виконати свої зобов’язання для полегшення санкцій», – заявляє дипломат.

Цинічні заяви Путіна щодо анексії Криму не були неочікуваними. Але його роздуми, що стосувалися ядерної зброї, не лунали навіть в часи Холодної війни

Литовський голова МЗС Лінас Лінкявічус переконаний: ситуація залишається критичною, тож санкції слід розширювати. Тим більше, вважає він, вагомим чинником для продовження подальшого тиску на Росію є зізнання Путіна про рішення віддати наказ захопити Крим, зроблені у документальному фільмі «Крим. Повернення додому».

«Цинічні заяви Путіна про власні розпорядження щодо анексії Криму не були для нас неочікуваними. Але його роздуми, на кшталт тих, що стосувалися ядерної зброї, не лунали навіть в часи Холодної війни. Це не можна залишити поза увагою», – каже Лінкявічус в інтерв’ю Радіо Свобода.

МЗС Польщі вважає, що ЄС потрібна гнучка реакція

Ґжеґож Схетина

Ґжеґож Схетина

Тим часом Польща вважає, що в справі тиску й у реакціях на події на Донбасі слід зберігати гнучкість. «Нічого надзвичайного не трапилося на сході України останнім часом, аби зайшла мова про розширення санкцій, – говорить керівник польського МЗС Ґжеґож Схетина. – Схоже на те, що конфлікт дещо заморожений».

Не варто радикалізувати події

«Треба реагувати на ситуацію в Україні гнучким способом, бо не варто радикалізувати події, а реагувати відповідно до ситуації», – вважає Ґжеґож Схетина, додаючи, що наразі обговорюють ще й можливість переговорів щодо вирішення конфлікту в «женевському форматі», тобто за участі ЄС, США, Росії та України.

Євросоюз намагатиметься поглиблювати тиск на Кремль для того, щоб там повернулися до поваги до української територіальної цілісності, пояснює бельгійський міністр закордонних справ Дідьє Рейндерс.

«Ми спробуємо йти далі до повної поваги до української територіальної цілісності. На сьогодні конфлікт триває, тож нам слід посилити тиск на Росію для уникнення цієї анексії», – вважає Рейндерс.

Федеріка Моґеріні

Федеріка Моґеріні

Тим часом у нинішній заяві верховного представника ЄС із закордонної політики Федеріки Моґеріні, зробленій від імені Європейського союзу, йдеться про те, що ЄС не визнає і продовжує засуджувати незаконну анексію Росією Криму й Севастополя, а також підтверджує своє глибоке занепокоєння щодо безперервного нарощування військових потужностей та погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові. Зокрема, йдеться про обмеження свободи слова та переслідування представників національних меншин.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG