Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:33

Те, що відбувається в Криму, треба документувати, тому що в це складно повірити – Махайлюк


«Це настільки жорстоко, настільки примітивно, що документальне кіно тут виконує дуже важливу функцію»

Київ – Четвер на міжнародному фестивалі документального кіно Docudays пройшов під знаком Криму. У залах київського Будинку кіно відбулися дві дискусії на тему долі анексованого Криму і його жителів, а також дотримання прав людини на півострові. Крім того, в рамках фестивальної програми відбулась прем'єра фільму «Кирим», який розповідає про проблеми кримськотатарського народу, і зустріч з режисером цієї стрічки.

Одинадцятий міжнародний фестиваль документального кіно Docudays став однією з найпомітніших і масштабних подій в Україні, пов'язаних з кіно та правами людини. Практично всі кінопокази, які відбуваються в рамках програми фестивалю, збирають аншлаги, і зали київських кінотеатрів рідко можуть вмістити всіх охочих.

Глядачі на прем'єрі фільму «Кирим»

Глядачі на прем'єрі фільму «Кирим»

Кримський день Docudays не став винятком, і заходи, які він у себе вмістив, викликали значний інтерес киян. Представниця агентства «Арт-Поле»​ Ольга Михайлюк розповіла у коментарі для «Крим.Реалії», що рішення про проведення показів і дискусій на тему анексії українського півострова було ухвалене, оскільки тематика Криму зараз викликає більше запитань, ніж відповідей.

Дуже багато речей, які зараз відбуваються в Криму, варто документувати, тому що в них дуже складно повірити. Це настільки жорстоко, настільки примітивно...

«Дуже багато речей, які зараз відбуваються в Криму, варто документувати, тому що в них дуже складно повірити. Це настільки жорстоко, настільки примітивно, що документальне кіно тут виконує дуже важливу функцію», – сказала Ольга.

Кримський день був розбитий на три частини: дискусія про дотримання прав людини в анексованій республіці, прем'єра фільму «Кирим» і зустріч із його режисером, а також круглий стіл «Крим. Рік тому» за участі громадських активістів та діячів культури.

Крим вільний від інакомислення

На першому заході правозахисники презентували журналістам, а також учасникам і відвідувачам фестивалю результати моніторингу дотримання прав людини на півострові. Дослідник «Amnesty International» в Україні Красимир Янков зазначив, що за рік після окупації фактична «влада» в Криму використала весь репресивний інструментарій, який є в арсеналі законодавства і практик Росії, щоб придушити інакомислення на півострові.

Красимир Янков

Красимир Янков

«В особливо складному становищі опинилися кримські татари, які від самого початку анексії відкрито оголосили про свою проукраїнську позицію. Для них стало практично неможливим організувати публічні та культурні заходи, Меджліс не визнається «владою», а кримськотатарські ЗМІ перебувають під загрозою закриття», – зазначив Янков.

Голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печоник розповіла присутнім про те, які справи у «російському» Криму зі свободою слова. За її інформацією, 9 березня 2014 року було вимкнене мовлення всіх українських телеканалів на території Криму, а закінчився цей процес 29 червня – вимкненням українських телеканалів у кабельних мережах.

«У цілому в Криму можна констатувати серйозні і системні проблеми у сфері свободи слова. Серед них – впровадження законодавства про протидію екстремістській діяльності, кримінальна відповідальність за «заклики до сепаратизму», скорочення кількості альтернативних джерел інформації, переслідування журналістів з боку правоохоронних органів і «кримської самооборони», – сказала правозахисниця.

Фільм про анексію для арабських країн

Після правозахисної секції почалася кінематографічна частина Кримського дня Docudays – прем'єра фільму «Кирим». Вже традиційно для нинішнього фестивалю зал Будинку кіно не зміг вмістити всіх охочих подивитися стрічку режисера з Арабських Еміратів Ксенії Джорно (Жорноклей).

Її фільм розповідає про важку долю кримськотатарського народу, який 60 років тому пережив депортацію, а зараз проти своєї волі опинився на території чужої країни.

«Коли я вирішила знімати цей фільм, я хотіла знімати його не для України, а для арабських країн, для зарубіжжя. Живучи в Об'єднаних Арабських Еміратах, я стикнулася з тим, що Україну знають, і знають дуже добре. Вони знають, що Крим український, а не російський. Але вони дуже мало знають про те, наскільки багато різних національностей живуть тут», – сказала режисер.

Ксенія Джорно

Ксенія Джорно

Під час дискусії, що відбулася після перегляду, глядачів цікавило, чи не боялася Джорно знімати кіно на території, захопленій чужою державою. Ксенія зізналася, що до зйомок у неї було певне занепокоєння, і їй доводилося використовувати особливі запобіжні заходи.

Я не везла з собою назад зйомку, я всю її завантажила в інтернет. Їхала з чистими руками

«Мене навіть готувало посольство України в Арабських Еміратах, і я була готова до найгіршого. Було страшнувато в'їжджати і виїжджати. Мене попереджали, що можуть перевіряти речі, а я з собою везла обладнання. Я не везла з собою назад зйомку, я всю її завантажила в інтернет. Їхала з чистими руками, щоб не було ніяких питань», – сказала режисер.

Кримський день Docudays завершив круглий стіл «Крим. Рік тому». Ініціатором його проведення стала представниця проекту Арт-Поле Ольга Михайлюк. У період вторгнення російських військ на півострів вона записала серію інтерв'ю з громадськими активістами та діячами культури півострова, які проводили мітинги проти окупації, допомагали українським та іноземним журналістам і організовували групи психологічної допомоги. Рік потому вона зібрала героїв своїх матеріалів, щоб вони обмінялися своїми думками про події, які за цей час відбулися на півострові.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG