Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:06

Децентралізація – це не федералізація, за яку виступає російський уряд і голови сепаратистських угрупувань на Донбасі – академік Біла

Децентралізація у жодному випадку не є панацеєю для всіх українських проблем, але вона дозволить закласти основу для систематичних змін по всій країні, пише Foreign Policy. Тим часом, на сторінках Moscow Times засуджують «декомунізаційний пакет» законів України, у той час, як Gurdian повідомляє про кризу в українській кіноіндустрії. А читачі Time завершили обрання найвпливовішої людину світу.

«Децентралізація або смерть» – під таким заголовком опублікувала свою статтю в американському часописі Foreign Policy академік українського походження Юлія Біла. Щоб перемогти Росію, Україна має надати шанс розквітнути місцевій владі, вважає вона.

Біла нагадує, що децентралізація – це не федералізація, за яку виступає російський уряд і голови сепаратистських угрупувань на Донбасі. «На відміну від навмисно дестабілізуючого бачення, децентралізація не дозволятиме регіонам накладати вето на рішення центрального уряду щодо зовнішньої політики чи національних питань. Замість цього, вона надасть можливість місцевим лідерам використовувати податки, зібрані на місці, для вирішення проблем місцевого розвитку, наприклад, де побудувати міст або скільки платити вчителям», – пише Біла.

FP Democracy Lab: «Щоб перемогти Росію, Україна має надати шанс розквітнути місцевій владі»


Щоб запровадити децентралізацію, Україна має подолати багато проблем. Зокрема, це вимагає повної реструктуризації місцевої влади, адже міжнародні експерти погоджуються, що оптимальна установа обслуговує приблизно 20 тисяч людей. Для України, пише Біла, це означає, що в середньому кожна установа місцевого уряду має приєднатися до п’яти інших, перемішати співробітників і, скоріш за все, змінити адміністративний центр. Швеції знадобилося більше ніж 20 років, щоб запровадити подібні зміни, зазначає науковець.

«Децентралізація у жодному випадку не є панацеєю для всіх українських проблем. Але у поєднанні з такими ініціативами, як судова реформа та боротьба з корупцією, децентралізація дозволить закласти основу для систематичних змін по всій країні», – підсумовує Біла.

Україна намагається стерти своє минуле, пише російський політичний аналітик Георгій Бовт на сторінках російської англомовної газети Moscow Times. Говорячи про «декомунізаційний пакет» законів, він зазначає відсутність доказів того, що українці відчувають глибоку неприязнь до радянської системи, чи того, що вони підтримують фокус влади на «політичних іграх із Москвою», замість проведення реформ, щоб запобігти економічному колапсу.

Те, що закони мають бути запроваджені вже до 9 травня, «означає, що ця кампанія мотивована не стільки глибокими почуттями, скільки бажанням насолити Росії, так само, як Москва надає ще більшого, ніж звичайно, значення святкуванню 70-ї річниці перемоги у Великій вітчизняній війні», – пише Бовт.

Самоочищення, вважає аналітик, особливо відкриття доступу до архівів КДБ, є позитивними кроками, за умовами того, що вони щирі та відповідають вимогам народу, але не у випадку того, що вони мотивовані дешевим політичним цинізмом. «Якщо вони дійсно щирі, влада надасть громадськості доступ до всіх архівів КДБ. Якщо ні, вони відкриють лише ті частини, які жодним чином не інкримінують правлячий режим», – пише Бовт.

Guardian: «Українська кіноіндустрія перебуває в кризі після великих бюджетних скорочень»


Українська кіноіндустрія перебуває в кризі, адже всі кошти державного бюджету витрачаються на конфлікт на сході країни, пише журналіст британської газети Guardian Бен Чаілд. Це вплинуло, зокрема, на плани Мирослава Слабошпицького, чий фільм «Плем’я» отримав низку престижних європейських нагород. Він очікував на державне фінансування свого нового проекту «Люксембург».

Українське національне кіно отримало з бюджету країни 63,8 мільйона гривень на 2015 рік, однак, раніше вже уклало контракти на фінансування різних проектів, що коштуватиме близько 120,7 мільйона.

Російський президент Володимир Путін став найвпливовішою людиною світу за версією читачів американського часопису Time. Він отримав 6,95 відсотків голосів, обігнавши, зокрема, американських співачок Леді Ґагу (2,6 відсотка) та Ріанну (1,9 відсотків). Найближчим до Путіна серед «не-артистів» був Далай Лама з 1,7 відсотками голосів.

Головний список найвпливовіших людей світу, який редактори часопису складають щороку, оприлюднять 16 квітня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG