Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:51

Конституційний суд розгляне конституційність люстрації


Конституційний суд (©Shutterstock)

Конституційний суд (©Shutterstock)

Уряд та громадські активісти сумніваються у неупередженості суддів

Сьогодні, 16 квітня, Конституційний суд почне слухання справи щодо конституційності окремих положень закону «Про очищення влади». Напередодні його прес-служба поширила заяву, в якій запланований під стінами будівлі Конституційного суду мітинг на підтримку люстрації назвали тиском. Натомість прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляє про наявність конфлікту інтересів у Конституційного суду при розгляді люстраційного закону.

З приводу відповідності Основному закону окремих положень закону про люстрацію до Конституційного суду звернувся Верховний суд, а також 47 депутатів парламенту. У Конституційному суді ці заяви об’єднали в одне провадження. В заявах предметом оскарження є норми закону, які передбачають заборону для осіб, які обіймали керівні посади за часів президентства Віктора Януковича, впродовж десяти років обіймати посади, щодо яких здійснюється люстрація.

У Конституційному суді заявляють, що напередодні розгляду «штучно створюється ситуація напруження і недовіри. Йдеться, власне, про втручання в діяльність Конституційного суду, а саме перешкоджання законному розгляду справи щодо конституційності окремих положень закону «Про очищення влади». Крім того, зазначено в заяві Конституційного суду, політики намагаються тиснути на суд, що прямо заборонено Основним законом.

На майновій люстрації суддів зловили «зі спущеними штанами» – активіст

Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

У свою чергу, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляє про наявність конфлікту інтересів у суддів Конституційного суду. За його словами, «відповідно до закону «Про справедливий суд» є конфлікт інтересів між розглядом цього закону й суддями Конституційного суду, які теж підпадають під закон про люстрацію». Також він закликав депутатів з парламентської коаліції взяти активну участь у засіданні Конституційного суду.

Карл Волох

Карл Волох

Член Громадської ради з питань люстрації при Мінюсті Карл Волох наголошує на тому, що судді Верховного суду, які ініціювали розгляд, безпосередньо зацікавлені в ревізії закону «Про очищення влади».

Тільки з ухваленням закону про люстрацію їх зобов’язали оприлюднювати свої декларації. Раптом ми побачили у деклараціях 6 мільйонів гривень, 8 мільйонів гривень подарунків!

«Судді виявилися найменш підготованими до майнової люстрації. На відміну від інших чиновників, судді не оприлюднювали свої декларації. Тільки з ухваленням закону про люстрацію їх зобов’язали оприлюднювати свої декларації. Виявилося, що вони абсолютно не готові – ми їх зловили, як кажуть американці, зі спущеними штанами. Раптом ми побачили у деклараціях 6 мільйонів гривень, 8 мільйонів гривень подарунків!.. Подарунки – це корупція!», – наголошує Карл Волох.

Конституційний суд сам спровокував люстрацію – експерт

За нашим аналізом, 12 із 17 суддів Конституційного суду – це люди Віктора Януковича

Один з ініціаторів ухвалення закону про люстрацію, голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв вважає великою ймовірність того, що Конституційний суд фактично скасує закон. За його словами, «за нашим аналізом, 12 із 17 суддів Конституційного суду – це люди Віктора Януковича».

Судді Конституційного суду опинилися в дуже непростій ситуації, однак, до певної міри, самі в цьому винні.

Юрій Якименко

Юрій Якименко

«Саме з Конституційного суду, із його висновків щодо закону про регламент Верховної Ради, почався процес повзучої узурпації влади Януковичем, заміна Конституції і весь ланцюг наступних подій, включаючи Майдан. Тому й люстрація також є похідною цих процесів», – вважає керівник політико-правових програм Центру ім. Разумкова Юрій Якименко.

На його думку, закон «Про очищення влади» є політико-правовим, тому намагання звести дискусію до суто формальної правової площини, а не верховенства принципу права – навряд чи доречні.

За урядовими даними, на підставі закону про люстрацію звільнили близько 500 посадовців. Крім того, за даними Громадського люстраційного комітету, ще близько 1,5 тисячі осіб самі звільнилися, оскільки підпадали під дію закону про очищення влади.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG