Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:07

11 травня 2014 року проросійські сепаратисти оформили свій контроль над низкою населених пунктів на Донбасі у так звані «народні республіки»

11 травня – рівно рік від проведення в окупованих містах Донецької і Луганської областей незаконних «референдумів», оголошені «результати» яких оформили контроль проросійських бойовиків над низкою населених пунктів на сході України у «народні республіки», як вони назвали свої угруповання. Сепаратисти вважають незаконне минулорічне «голосування» «історичним моментом», тоді як Київ наголошує, що ніколи не визнає владу збройних формувань в українських містах Донбасу.

Павло Скакун називає себе «членом Центрвиборчкому ДНР». Він був серед тих, хто організовував так званий «референдум» у Донецьку 11 травня 2014 року. У коментарі одному з відеоресурсів угруповання «ДНР» Павло Скакун каже, що минулорічне «голосування» було «історичним моментом, що впливає на всю світову політику».

«Ми бачимо, які пристрасті розгораються довкола нашого проекту під назвою «ДНР» і «ЛНР». Ці дві структури, їхня головна історична місія – поховати український націонал-фашизм», – вважає він.

Жителям Донецька і Луганська у понеділок обіцяють свято: сепаратистські сайти кличуть на мітинги і розважальні заходи. Урочистості в окупованих містах не припиняються кілька днів поспіль. 9 травня у Донецьку і Луганську провели парад і участю представників збройних угруповань. Центром міст пройшлися озброєні представники сепаратистських формувань, проїхалися танки.


Наступного дня українська сторона нагадала бойовикам про Мінські домовленості. «Уся зазначена зброя підлягала відведенню вглиб території, і жодне «свято» не повинне бути виправданням тому, щоб порушити Мінські домовленості», – наголосив речник Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник.

Пенсії – у рублях, курс – один до двох

Джеррі Томс – один із авторів рубрики «Листи з окупованого Донбасу» на сайті Радіо Свобода, його імʼя та прізвище змінені з міркувань безпеки. Чоловік живе у Макіївці. Він розповідає: за його оцінками, за рік із міста виїхало не більш як третина населення – переважно ті, кого він називає інтелектуальним класом.

На його думку, більшість із тих макіївців, хто вже рік як живе у місті під контролем угруповання «ДНР», підтримують проросійську владу. Неабияку роль у цьому відіграє місцева і російська пропаганда.

«Люди загалом бачать недоліки цієї системи, але пропаганда тут працює щоденно. Люди вже не мислять категоріями «ДНР» або «Україна», вони мислять категоріями зруйнованих будинків, загиблих родичів. Які б раціональні аргументи ви не наводили, памʼять про те, що було вчора – що у мене згорів будинок, розбили гараж, і все це на місцевих каналах показують як справу рук України, – все це робить свою справу», – каже він.

Джеррі Томс розповідає, що ситуація з виплатами у Макіївці неоднозначна. За його даними, виплата зарплат бюджетникам із боку місцевої так званої «влади» досі не налагоджена: вчителі, лікарі отримують переважно разові нерегулярні виплати. З пенсіями ситуація краща, але їх отримують не всі. Ті пенсіонери, які отримували виплати на пошті, поки без грошей – в угрупованні «ДНР» посилаються на технічні причини такого стану справ.

Натомість ті, хто опинився у такому собі «спеціальному списку», отримують пенсію у повному обсязі. «Це – ті, хто потрапив у таку собі спеціальну чергу у колишніх відділеннях «ПриватБанку», де зараз розташувався «Центральний республіканський банк», – ці люди отримали пенсію, наскільки мені відомо, майже на сто відсотків», – розповідає чоловік.

Пенсії, за його словами, виплачують у російських рублях. Курс: 1 гривня – 2 рублі. «Природньо, що зважаючи на податкову ситуацію у «ДНР», ці гроші неможливо зібрати просто з податків. Всі чудово розуміють, що у більшості випадків це – саме російські вливання», – каже Джеррі Томс.

Водночас російську гуманітарну допомогу, за словами макіївця, містяни бачили лише один раз: улітку минулого року. «Тоді дали 400 грамів цукру, пляшку олії і пару консервів. Після цього ми жодного разу не бачили гуманітарної допомоги з Росії», – зазначив він.

Натомість українські гуманітарні вантажі в окуповані населені пункти сепаратисти не пускають. Як заявив представник угруповання «ДНР» Денис Пушилін, Київ мав би скасувати «економічну і транспортну блокади», а не пропонувати гуманітарну допомогу.

«Оформити перепустку на блокпосту нереально» – макіївець

Наприкінці минулого року Київ зупинив економічні звʼязки з окупованою частиною Донецької і Луганської областей. У листопаді президент Петро Порошенко ввів у дію відповідне рішення РНБО, за яким держава згорнула свою присутність в окупованих бойовиками населених пунктах на рівні роботи держустанов, обслуговування банківських рахунків, виплати зарплат бюджетникам.

В угрупованнях бойовиків це рішення порівняли з геноцидом, до скасування «економічної блокади Донбасу» українську владу неодноразово закликали й у Москві. Водночас згадане рішення РНБО стало реакцією на проведення в окупованих районах «виборів» 2 листопада. І Україна, і міжнародна спільнота назвали їх незаконними і такими, що порушують Мінські домовленості.

Із 1 грудня на окуповану частину Донбасу припинили перераховувати пенсії і соціальні виплати. Якщо жителі окупованих територій пройшли процедуру переоформлення платежів, отримати кошти вони можуть у прилеглих районах, підконтрольних Україні.

У січні виїзд із окупованої території ускладнився: українська сторона запровадила пропускний режим, мотивуючи це міркуваннями безпеки. Спеціальний режим вимагає від охочих виїхати заздалегідь надіслати пакет документів для отримання перепустки.

У реальності пропускний режим – це довгі черги і непоодинока корупція, розповідає житель Макіївки Джеррі Томс: «Оформити перепустку на самому блокпосту просто нереально. По-перше, там величезна черга, по-друге, документи інколи губляться на місяць-два, або й узагалі. Електронні бланки не працюють». За його словами, багато охочих пришвидшити процес домовляються за гроші або з водіями на автостанціях, які мають звʼязки на блокпостах, або ж замовляють перепустки через посередників, які працюють в окупованих містах.

Пропускну систему критикував і президент Петро Порошенко. За його словами, таку перепустку мали б отримувати на електронну пошту. «Ганебно, коли у нас перепустки для перетину лінії зіткнення в АТО, що випускаються на клаптику паперу і 70% з яких підробляються, виготовляються півтора місяця, і людина має їздити за ними 4 рази», – зазначив глава держави.


У звільнених містах знижуються проросійські настрої – політолог

В окупованому Луганську тим часом розпочали видавати «паспорти республіки»: їхніми власниками поки є лише 10 місцевих 16-річних хлопців і дівчат. У сюжеті російському телеканалу LifeNews одна з «громадянок ЛНР» розповіла: вона розуміє, що у Київ із таким «паспортом» – зась, але в українську столицю не дуже й хочеться, радше – у сусідню Росію.

Тим часом у Сєвєродонецьку на Луганщині понад третина жителів вважає саме Росію винною у тому, що відбувається на Донбасі – цей варіант відповіді обрали найбільше містян-учасників соціологічного опитування.

Сєвєродонецьк був під контролем угруповання «ЛНР» протягом кількох місяців – до кінця липня минулого року. Майже 80 відсотків опитаних тут назвали своїм найбільшим страхом відновлення у місті бойових дій. При цьому близько третини опитаних у Сєвєродонецьку бояться повернення у місто бойовиків угруповання «ЛНР», і лише трохи більше відсотка респондентів назвали своїм найбільшим страхом «прихід у місто українських націоналістів і «Правого сектору».

Валентин Краснопьоров, політолог, координатор руху «Сильні громади Донеччини» платформи «Центр UA», каже, що проросійські настрої у звільнених від бойовиків містах дедалі менші – з обʼєктивних причин.

«Відбувається процес позитивний – повільний, але позитивний. Але відбувається він не через якусь там активну державну політику, а через обʼєктивні обставини. По-перше, тут тривала війна. Порівняно з тим, що була війна, були постріли, були вибухи, були арешти, вбивства і таке інше – це дуже велика різниця з тим, що в Україні, наприклад, сталася девальвація, відбулося підвищення цін», – пояснює він.

Доки Росія – субʼєкт процесу, рішення не існує?

На думку Валентина Краснопьорова, через рік після проведення так званих «референдумів за самостійність» «ДНР» і «ЛНР» мир на сході України – віддалена перспектива. За словами політолога, врегулювати ситуацію на Донеччині і Луганщині стане можливим лише після того, як від підтримки цього конфлікту відмовиться Росія – яка, однак, донині не визнає своєї участі у війні на Донбасі.

«Поки Російська Федерація є суб’єктом у цьому процесі (не «ЛНР» і «ДНР», вони є обʼєктом і не ухвалюють рішень), я не бачу можливості вирішити проблему, – каже експерт. – Російська Федерація намагається досягнути своєї мети – вплинути на внутрішньополітичний процес в Україні, а для цього вона намагається легалізувати в автономній чи федеративній формі ці невизнані «республіки», завести їх в українське правове поле, аби впливати на українську внутрішню політику. По суті, українська Революція гідності витиснула Російську Федерацію з України, тобто триває намагання все-таки залишитися і впливати».

Залишитися заради українського майбутнього

За рік із тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, за даними Державної служби надзвичайних ситуацій, виїхали понад 800 тисяч осіб. Це – лише внутрішні переселенці, ще понад 700 тисяч громадян виїхали за межі України.

Джеррі Томс, житель Макіївки, виїжджати з міста поки не збирається. Він каже: навіть маючи таку можливість, відчуває, що це було б неправильно. «Люди, які тут залишилися, у принципі, якраз і хочуть, щоб такі, як я, залишили цю територію. І коли виникне якесь питання щодо українського майбутнього Донбасу, вони просто покажуть пальцем і скажуть: подивіться, тут нікого не залишилося», – розповідає він.

«Можливо, я зміню свою точку зору у майбутньому, коли побачу, що вже остаточно Донбас безповоротно втрачений для України, але сьогодні я ще сподіваюся, що ми якимось чином зможемо переломити ситуацію на свою користь», – додає чоловік.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG