Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 10:54

Російські військові системи. Плани великі, але вже бракує грошей


Президент Росії Володимир Путін поруч з танком Т-90AM

Президент Росії Володимир Путін поруч з танком Т-90AM

Росіяни займають розробкою різноманітної техніки – від атомних потягів до бойових безпілотників

Роберт Коалсон

Військова модернізація була пріоритетом російського президента Володимира Путіна протягом більше ніж 10 років. Витрати на армію збільшувалися щороку з моменту, коли Путін прийшов до влади у 1999 році. Нині Росія розробляє танки, винищувачі, дрони та низку техніки, призначеної для перевезення атомної зброї – від підводних човнів до потягів.

Згідно з даними Комітету оборони Державної думи Росії, у 2015 році військові витрати мають досягти 81 мільярда доларів або 4,2 відсотка російського ВВП. Це складає приблизно 20 відсотків від усієї суми державних витрат.

Більше ніж половина коштів на оборону у Росії йде на оплату програми озброєння, згідно зі словами віце-міністра оборони країни Тетяни Шевцової. Обсяг державних замовлень на оборону зросте на 40 відсотків у 2017 році, порівняно з 2014 роком, повідомив уряд.

Плоди цих витрат сьогодні з’їжджають із конвеєра. Новий бойовий танк «Армата» та низка транспортних засобів, побудованих на тій же гусеничній платформі, взяли участь у московському параді на День перемоги 9 травня.

Бойові танки «Армата» під час параду у Москві

Бойові танки «Армата» під час параду у Москві

Радіо Свобода вивчило деякі військові системи, які, згідно з очікуваннями, почнуть експлуатувати протягом найближчих 10 років.

Бойовий танк «Армата»

Родзинкою московського параду у День перемоги цього року був публічний дебют бойового танку Т-14 на гусеничній платформі «Армата». Очікується, що Т-14 введуть у дію у 2016 році. Згідно з російською державною агенцією новин Sputnik, армія сподівається мати 2300 таких танків до 2020 року.

«Арматою» має керувати екіпаж із трьох людей. Танк має безпілотну башту, яка контролюється членом екіпажу у нижній частині за допомогою комп’ютера. За повідомленнями, броня танку розроблена так, щоб дотримувати свої специфічні технічні характеристики у дуже низьких температурах, можливо, тому, що Росія планує відправити їх в Арктику. Танк також обладнано високотехнологічним радаром п’ятого покоління.

Російські військові конструктори сказали, що Т-14 є суттєвим прогресом у створенні безпілотного танку.

Згідно з повідомленнями російських ЗМІ, один із «Армата» танків зупинився під час репетиції параду 7 травня у Москві, і його довелося відбуксувати.

Техніка на гусеничній платформі «Армата»

Шасі танків Т-14 призначено для використання як платформи для низки інших гусеничних машин, у тому числі бойової машини, бронетранспортеру та самохідної артилерійської установки «Коаліція-СВ».

Згідно з інформацією британського військового видання Jane’s 360, транспортні засоби на платформі «Армата» є «дизайном із нуля й становлять собою найбільшу зміну в родині російських броньованих машин із 1960-х і 1970-х років».

«Коаліція» – це 152-міліметрова самохідна артилерійська установка з високим рівнем автоматизації. Вважається, що нею має керувати екіпаж із двох або трьох осіб.

152-міліметрова самохідна артилерійська установка «Коаліція»

152-міліметрова самохідна артилерійська установка «Коаліція»

Раніше повідомляли також про двоствольну версію установки, здатну вражати дві різні цілі високоточними боєприпасами одночасно. Згідно з інформацією деяких ЗМІ, двоствольну версію установки скасували.

У березні в інтернеті оприлюднили відео, на якому, начебто, знято прототип бойової піхотної машини Т-15 із платформою «Армата» на заводі Нижнього Тагілу, де їх виробляють. Т-15 також взяв участь у параді 9 травня.

Винищувач п’ятого покоління Т-50

Літак «Сухой» Т-50 створили як конкурента американському F-22 Raptor. Літак презентували у 2011 році на авіасалоні МАКС. Очікується, що він піде у серійне виробництво вже цього року. Заступник міністра оборони Юрій Борисов висловив сподівання, що їх введуть у дію вже у 2016 році, однак він сказав у березні, що початкове замовлення скоротили із 52 до 12 через «нові економічні умови».

Літак «Сухой» Т-50

Літак «Сухой» Т-50

Т-50 – це стелс-літак, розроблений спільно Росією й Індією. Повідомляється, що він включає у себе всі функції п’ятого покоління, які має F-22, – стелс, надзвукове крейсування, управління вектором тяги, інтегровану авіаційну радіоелектроніку й активні та пасивні датчики. Його вартість складає близько 50 мільйонів доларів за літак. Винищувач має надзвуковий діапазон у 1500 кілометрів і практичну стелю у 20 тисяч метрів.

Стратегічний стелс-бомбардувальник

Літак «ПАК ДА» на даний час розробляє конструкторське бюро «Туполєв». Бомбардувальник мав би замінити стратегічний бомбардувальник Ту-95 і надзвуковий бомбардувальник Ту-160.

Деталі проекту невідомі. Генерал Військово-повітряних сил Росії Анатолій Жихарєв розповів РІА «Новости» наприкінці 2012 року, що «ПАК ДА» не зможе літати на гіперзвуковій швидкості. Однак, він може бути здатний випускати ядерні гіперзвукові ракети у повітрі.

«ПАК ДА» став військовим пріоритетом у 2014 році, тоді його серійне виробництво запланували на 2020 рік. Тим часом, Росія оголосила минулого місяця, що оновлює виробництво Ту-160, який на сьогоднішній день є найбільшим у світі надзвуковим бомбардувальником. Однак, невідомо, скільки нових Ту-160 побудують.

«Сармат»

Росія доклала великих зусиль для оновлення своїх стратегічних ядерних сил, у тому числі зброї наземного-, морського- та повітряного базування. Центральну роль у цьому оновленні має відігравати «Сармат», роздільна головна частина з блоками індивідуального наведення міжконтинентальних балістичних ракет, яка має замінити СС-18.

«Сармат» здатний перевозити 10 тяжких або 15 легких ядерних боєголовок індивідуального наведення. Комплекс також у змозі перевозити меншу кількість боєголовок і складний набір систем, призначених для ураження протиракетної оборони. Шахтна пускова установка «Сармат» на рідкому паливі матиме діапазон у 10 тисяч кілометрів.

«Сармат»

«Сармат»

Міністерство оборони оголосило у червні, що пришвидшує розробку «Сармату». Заступник міністра оборони Юрій Борисов сказав, що стратегія ядерного утримання, яку розробила Росія, складається виключно з сучасних ракет, здатних прорватися через «майже будь-яку систему протиповітряної оборони», а також перетнути Північний і Південний полюси.

Росія також розробляє твердопаливну ракету, що розміщується на підводних човнах, РСМ-56 «Булава». Після низки невдалих тестів, «Булаву» нарешті здали в експлуатацію у жовтні. Ракета може перевозити до 10 боєголовок і має робочий діапазон у 10 тисяч кілометрів.

Підводний атомний човен класу «Борей»

Ракети «Булава» призначені для використання на атомних підводних човнах класу «Борей». Їх вперше задумали у середині 1980-х років, але серйозна розробка розпочалася лише у 1996 році. Невдовзі проект стикнувся із російським фінансовим крахом.

Підводний атомний човен класу «Борей»

Підводний атомний човен класу «Борей»

Перше судно, «Юрій Долгоруков», урочисто запустили у 2007 році, але в експлуатацію його не ввели до 2013 року. Ще два «Борея» майже добудовані, але Росія планує сконструювати 10 човнів. За повідомленнями, робота розпочалася над четвертим «Бореєм», який, можливо, істотно змінять. Він може стати «Бореєм-ІІ».

Субмарини дозволять Росії регулярно патрулювати півкулю на далекому півдні вперше за два десятиліття. Кожним «Бореєм» керує екіпаж у 107 людей. Човен має на озброєнні 16 стратегічних ядерних ракет «Булава» (із 10 боєголовками кожна), а також торпеди та ракетний комплекс «В’юга».

Можливо, пам’ятаючи трагедію 2008 року, коли затонув «Курськ», російський телеканал RT, фінансований Кремлем, повідомив, що кожна субмарина «Борей» матиме рятувальні відсіки, «розроблені для того, щоб вмістити цілий екіпаж».

Стратегічний залізничний ракетний комплекс «Баргузін»

Колись Радянський Союз мав залізничну систему для запуску міжконтинентальних балістичних ракет. За часів розквіту програми 12 таких потягів їздили радянською залізницею, але після підписання договору СНО-2 їх заборонили. Поступово, між 1993-м і 2005 роками їх вивели з експлуатації.

Однак, Росія вийшла з угоди у 2002 році після того, як США вийшли з договору про Обмеження систем протиракетної оборони, підписаного у 1972 році. Наприкінці 2014 року Москва оголосила про розробку нової залізничної системи запуску «Баргузін», яка буде здатною оперувати шістьма твердопаливними міжконтинентальними балістичними ракетами РС-24 «Ярс». Кожна РС-24 має принаймні чотири боєголовки індивідуального наведення.

«Ярс» також встановлені на спеціальних вантажівках, деякі з яких показали на травневому параді у Москві.

Росія планує ввести в експлуатацію п’ять потягів «Баргузін», починаючи з 2019 року.

Один зі старих радянських залізничних ракетних комплексів можна побачити на виставці у Центральному залізничному музеї Санкт-Петербурга.

Зенітно-ракетний комплекс С-500

Росія працює над передовим протиповітряним і протиракетним комплексом С-500 із 2002 року. Іноді його називають «Прометей» або «Триумфатор-М». Його тестування мають розпочатися цього року, а в експлуатацію його можуть ввести вже у 2017-му чи 2018 році.

С-500 не є оновленням С-400. Він має абсолютно новий дизайн, розроблений спеціально для знищення міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). Комплекс також може влучити у низькоорбітні супутники.

С-500 є мобільною системою, встановленою на вантажівках, яка мала б захищати Москву. Її розроблено для знищення боєголовок, перш ніж вони повторно увійдуть в атмосферу. Крім того, С-500 має можливість відстежити та знищити від п’яти до 10 цілей одночасно. Деякі військові експерти вже повідомили, що Росія працює і над модифікованою версією С-500 під назвою С-1000.

Дизельний підводний човен класу «Лада»

Із 1997 року Росія працює над дизельно-електричним підводним човном класу «Лада» четвертого покоління. Його призначенням є війна проти підводних і звичайних човнів.

Перша субмарина класу «Лада», «Петербург», приєдналася до військово-морського флоту у 2010 році, але виникли певні проблеми, і нею користуються лише у тестовому режимі.

Будівництво інших трьох «Лад» зупинили у 2011-2013 роках в очікуванні змін дизайну. Робота відновилася над другою «Ладою» під назвою «Кронштадт», яку будують, згідно з новим дизайном. Очікується, що човен буде готовий у 2017 році.

Дизельний підводний човен класу «Лада»

Дизельний підводний човен класу «Лада»

Загалом, Москва планує виробити вісім субмарин.

Підводні човни класу «Лада» є набагато тихішими, у порівнянні з попередниками класу «Кіло». Крім того, вони обладнані новими бойовими системами, у тому числі передовими торпедами та ракетами. Їхні повітряно незалежні двигуни дозволяють їм перебувати під водою протягом 45 днів із підводним запасом ходу у 900 кілометрів.

«Берієв» А-100

Наприкінці 2014 року Росія оголосила початок виробництва системи повітряного радіовиявлення та наведення «Берієв» А-100, який буде засновано на оновленому літаку Іл-76МД. А-100 замінить системи А-50, які вводили в експлуатацію між 1978 і 1992 роками.

Розробка А-100 триває з 2004 року. Згідно з деякими даними, 13 виробляється у даний час.

Системи А-100 матимуть більш сучасні радари та системи спостереження. Згідно з виданням Jane’s 360, радар А-100 «забезпечить значне поліпшення здатності платформи виявляти та відстежувати цілі як у повітрі, так і на землі».

У той же час Москва модернізує свої А-50, деякі з них розпочали службу вже у 2014 році.

Стелс дрон «Скат»

Росія розробляє безпілотний бойовий дрон приблизно з 2007 року. Можливо, що розробники з «МіГ» і «Сухой» працюють над «Скатом».

Дрон має бути призначений для перевезення двох тон боєприпасів і ведення бою у радіусі 2 тисячі кілометрів. Він має дизайн «літаючого крила» і обладнаний технологією стелс.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG