Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:10

Збут наркотиків в колонії – підсудні 5 років чекають вироку в СІЗО, прокуратура не міняє запобіжний захід


Фото ілюстративне

Фото ілюстративне

Один з семи підозрюваних у справі про торгівлю наркотиками в колонії на Київщині вже помер. Прокуратура заперечує захисту, що 5 років без вироку за ґратами – незаконно

П’ять років п’ятеро підсудних очікують вироку в Лук’янівському СІЗО у справі про збут наркотиків у виправній колонії Київщини. Суд двічі відправляв їхню справу на дорозслідування, але прокуратура через Апеляційний суд повертала її на розгляд. Вже тиждень як троє з цих підсудних оголосили сухе голодування, каже їхній адвокат Олег Левадний. А прокуратура Київської області заявляє, що справа розглядається за старим Кримінально-процесуальним кодексом, в якому немає обмеження терміну утримання осіб під вартою під час судового розгляду, тож всі дії є законними.

Майже п'ять років п'ятеро українських громадян чекають у СІЗО на вирок суду у справі про збут наркотиків у Березанській виправній колонії №95 на Київщині. Вже двічі прокуратура не дозволяла відправити кримінальну справу на дорозслідування. За час очікування на вердикт помер один зі свідків обвинувачення та один із підсудних. Станом на 14 травня, троє ув’язнених оголосили сухе голодування – Олександр Шерстньов, Олександр Талалаєв та Віктор Шеремета. Останні двоє майже 4 роки є підзахисними адвоката Олега Левадного.

В інтерв’ю Радіо Свобода адвокат повідомив, що у справі також проходять Владислав Ярош, Володимир Тимошенко, Андрій Гордієнко та Ігор Куліков, останній перебуває на підписці про невиїзд, а Гордієнко вже помер.

Левадний розповів, що спочатку двоє його підзахисних – Талалаєв і Шеремет – відбували п'ятирічне покарання за крадіжку. У січні 2010 року, коли до звільнення з Березанської колонії залишалося близько року, їх звинуватили у збуті на її території наркотиків, за що чоловікам загрожує до 12 років за ґратами.

У новому звинуваченні про збут йдеться, що в результаті «оперативних закупівель» в колонії один із ув’язнених за вказівкою працівників міліції та оперативних працівників адміністрації придбав наркотики в підсудних Талалаєва та Шеремета і передав їх слідству. За даними слідства, таких закупівель було чотири – у липні-серпні 2010 року.

Міський Березанський суд двічі намагався відправити справу на дорозслідування через неможливість допитати всіх свідків, але прокуратура повертала провадження до суду. Востаннє це відбулося 30 квітня цього року.

Адвокат Олег Левадний стверджує, що суд не бачив ані підстав, ані доказової бази, щоб визнати підсудних винними.

«По справі проходять 6 свідків, з яких на суді представники захисту провели допит лише одного. При цьому провели не до кінця, отже, його свідчення не можуть бути використані в суді: під час допиту він попросив про перерву і більше ми його не бачили», – заявив Левадний.

Як розповів адвокат, свідок невдовзі помер, а під текстом його колишніх свідчень немає підпису.

У прокуратурі справу вважають об’єктивною

За даними адвоката Олега Левадного, слідство у справі проводили працівники Управління з боротьби із організованою злочинністю (УБОЗ), яке після Майдану мали розформувати. Здійснювати «оперативні закупівлі» в Березанській колонії слідчим допомагали працівники адміністрації закладу.

«Там є дві людини, які фігурують як учасники. У 2011-2012 роках цих людей звинуватили у вбивстві людини. Їх затримали, але пізніше відпустили через перекваліфікацію дій по іншій статті. Я знайомий із адвокатом одного з тих працівників», – сказав Олег Левадний.

Захисник наполягає, що усі докази були сфабриковані. За його твердженням, у дні «оперативних закупівель» працівники УБОЗу не реєструвалися у журналі обліку колонії. А гроші за наркотики, за словами адвоката, не надходили на відповідні телефонні рахунки.

Натомість прокуратура Київської області вважає такі заяви адвоката неоґрунтованими.

«Агент з числа ув'язнених, який допомагав проводити цю оперативну закупку, звільнився 5 років тому. Станом на лютий 2014 року він був у розшуку, тому до суду його привести було неможливо», – розповів Левадний. У квітні-травні минулого року він показував докази цього судді й той взяв це до уваги».

Так довго тримати під вартою незаконно – правозахисник

Правозахисник та експерта Харківської правозахисної групи Андрій Діденко стверджує, що такий довгий термін утримання під вартою є незаконним.

«У 2012 році був прийнятий новий Кримінально-процесуальний кодекс, який визначає чіткі рамки утримання під вартою під час слідства. На жаль, сьогодні ця норма, напевно, ігнорується, тому що є випадки, коли людей до 11 років тримають», – розповів Діденко. Він також наголосив, що умови утримання у СІЗО набагато гірші, ніж у колонії.

У відповіді на запит Радіо Свобода Прокуратура Київської області повідомила, що ця справа розглядається за Кримінально-процесуальним кодексом 1960 року, отже, обмеження терміну утримання осіб під вартою під час судового розгляду кримінальної справи не передбачено.

Прокуратура також вважає, що суд мав взяти до уваги ті покази свідків, які були отримані під час досудового слідства, а не вимагати допиту під час судового розгляду. Таку позицію, згідно з офіційною відповіддю, вже двічі підтримав Апеляційний суд.

«Клопотання прокурора щодо оголошення показів свідків, наданих ними під час досудового слідства з метою якнайшвидшого розгляду справи, залишилось поза увагою суду», – йдеться у відповіді наглядового органу.

Також обвинувачення не бачить підстав для зміни підсудним запобіжних заходів.

«Рішення про зміну запобіжного заходу приймається лише судом, у провадженні якого перебуває справа, за наявності достатніх підстав. У даному випадку оголошення голодування не є підставою для зміни запобіжного заходу», – наголосили у відомстві. Раніше суд також підтримував клопотання прокуратури щодо залишення підсудних під вартою через скоєння особливо тяжких злочинів раніше.

Правозахисник Діденко не вважає голодування найбільш ефективним методом. Він запропонував впливати на чиновників через письмові звернення. Це дозволить боротися із системою не лише тут, а й у Європейському суді з прав людини.

«Голодування або самоскалічення є єдиною можливістю для ув'язнених протестувати. Чи може це вплинути? Думаю, не дуже. Наші чиновники байдужі і жорстокі, на мій погляд, тому слабко реагують на такі акції», – наголосив Діденко.

Дату наступного судового засідання у справі поки не призначили.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG