Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:29

Після Саакашвілі медичні послуги знову зробили безкоштовними, а бюджет охорони здоров’я зріс у кілька разів

Іраклій Орагвелідзе

Тбілісі – Реформа системи охорони здоров’я, здійснена урядом «Грузинської мрії» в останні два роки, знову зробила медичне обслуговування доступним для населення, проте вже на засадах страхової медицини. Щоправда, програма загального страхування, яка зробила доступними для громадян Грузії практично всі медичні послуги, платні в часи «Національного руху» Міхеїла Саакашвілі, уможливила це за істотного збільшення соціальних витрат держави. На охорону здоров’я в Грузії в цьому році виділено близько третини бюджетних коштів. Чи зможе Грузія і далі забезпечувати фінансування медицини в умовах досить низьких темпів економічного зростання?

За результатами численних опитувань, реформа охорони здоров’я, проведена урядом «Грузинської мрії», є однією з найуспішніших у країні. Втім, вона не могла не стати популярною, адже впровадження системи загального охорони здоров’я зробило доступними для громадян медичні послуги, які при правлінні уряду Саакашвілі були платними.

Міхеїл Саакашвілі та його команда, заохочуючи появу страхової медицини на залишках радянської охорони здоров’я, дотримувалися принципів радикального лібертаріанства. За даними грузинського НВО «Пам’ятати Гіпократа», починаючи від 2006 року, влада методично урізали асигнування на систему охорони здоров’я. Пік скорочень припав на 2010 рік, коли частка медичних витрат бюджету склала всього 2%. «Це в 5-6 разів менше, ніж виділяється на ці ж потреби з бюджетів розвинених держав», – каже голова організації Марина Берадзе. Зрештою, реформи минулих влади призвели до повної комерціалізації системи охорони здоров’я.

Бюджетні кошти були витрачені на створення інфраструктури, а не на лікування хворих. У підсумку, в руках держави не залишилося жодного лікувального закладу

«У всіх країнах світу система охорони здоровʼя перебуває в розпорядженні держави. Така рекомендація закріплена в статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Проте попередня влада проігнорувала цю рекомендацію і від 2006 року пішли шляхом повного руйнування державної системи охорони здоров’я. Сталося це в такий спосіб: держава пустила з молотка всі існуючі лікувальні заклади, а на виручені гроші зобов’язалося побудувати сто нових лікарень. Однак цього не сталося, а продані з молотка лікарні опинилися в руках приватних страхових компаній, які за своїм розсудом визначали ціни на ті чи інші види послуг. Уже пізніше, на бюджетні кошти в масштабах всієї країни була побудована мережа амбулаторних лікарень на 20-30 ліжкомісць, а самі установи безоплатно, прямо були передані в руки приватних компаній. Вийшло, що бюджетні кошти були витрачені на створення інфраструктури, а не на лікування хворих. У підсумку, в руках держави не залишилося жодного лікувального закладу. Ви не зустрінете ніде в світі такого», – розповідає Марина Берадзе.

Із такою оцінкою дій минулих влади повністю згоден і керівник НВО «Здоровий світ» Зураб Путкарадзе: платна медицина була не по кишені більшості грузинів.

При інсульті або інфаркті пацієнтові не надавали допомогу доти, доки його родичі заздалегідь повністю не оплачували весь спектр послуг

«Минулі влади проводили виборче субсидування програм охорони здоров’я. Воно стосувалося лише біженців та соціально незабезпечених громадян (вони отримували страхування за 5 ларі на місяць). Водночас медичні послуги для 58% громадян стали платними (за ринковими цінами). Це часто призводило до трагічних результатів. До слова, при інсульті або інфаркті пацієнтові не надавали допомогу доти, доки його родичі заздалегідь повністю не оплачували весь спектр послуг. До того ж, кожен клієнт страхової компанії прикріплявся до одного конкретного амбулаторного закладу і не мав права його змінити, навіть якщо міняв місце проживання», – нагадав експерт.

Попри успіх, проблеми лишаються

Зміна керівництва в 2012 році кардинально змінила вектор розвитку грузинського охорони здоров’я. Виконуючи передвиборчі обіцянки, «Грузинська мрія» поетапно зробила медичне страхування загальним і безкоштовним, бюджет міністерства охорони здоров’я був збільшений у кілька разів, розповідає Зураб Путкарадзе.

«Перетворення, що відбулися після 2012 року, значно полегшили матеріальну становище населення: первинна і невідкладна допомога безкоштовно надається будь-якому громадянину країни, що стало можливо завдяки безпрецедентним бюджетним асигнуванням у цю сферу. Витрати тільки на амбулаторне обслуговування в минулому році досягли 600 мільйонів ларі (близько 300 мільйонів доларів), а загальний бюджет МОЗ становить близько 3 мільярдів ларі (близько 1,5 мільярдів доларів). Для більш забезпечених громадян існує приватний страховий сектор, який забезпечує корпоративний або індивідуальний тип медичних послуг. Нововведення торкнулися і свободи вибору медичного закладу, будь-який пацієнт вільний у своєму виборі, він може стати на облік у будь-якій амбулаторній установі», – говорить експерт.

Незважаючи на безсумнівний успіх реформи системи охорони здоров’я, проблеми залишаються, продовжує Марина Берадзе. Нова влада так і не змогли вирішити проблему існування монополії, створеної у фармацевтичній сфері. Дорожнеча медикаментів є ахіллесовою п’ятою всієї сфери медицини.

«Ліберальні реформи минулої влади призвели до формування монополії трьох компаній, що призвело до механічного подорожчання ліків на 400-500%. Держава на законодавчому рівні була позбавлена можливості контролю ціноутворення на фармацевтичному ринку, і становище в цій сфері так і залишилося незмінним. Непомірно високі ціни на медикаменти, які стоять в рази дорожче, ніж на ринках розвинених країн, призводять до зростання невдоволення населення. Якість поставлених ліків теж залишає бажати кращого: незважаючи на неодноразові обіцянки МОЗ, лабораторія, яка контролює якість медикаментів, так і не була створена», – нарікає Марина Берадзе.

У цілому, за словами експертів, незважаючи на певні недоліки, реформа сфери охорони здоров’я рухається по правильному шляху. Залишається, щоправда, питання, чи зможе держава виконувати дуже високі соціальні зобов'язання в умовах низьких темпів економічного зростання, каже Зураб Путкарадзе.

Те, що досягнуто сьогодні, виходячи з можливостей країни, я вважаю максимумом

«Те, що досягнуто сьогодні, виходячи з можливостей країни, я вважаю максимумом. Однак існує й зворотний бік медалі: при уповільненні темпів економічного зростання у фінансуванні низки програм можуть з’явиться чорні діри, так як система охорони здоров’я розрахована на стабільне економічне зростання. Не можна скидати з рахунків і девальвацію ларі – більшість медикаментів та медичної апаратури, що закуповуються за кордоном, перманентно зростають у ціні, що ще більше загострює ситуацію. За моїми розрахунками, проблем з фінансуванням галузі цього року виникнути не повинно, однак щороку витрати зростають, і важко передбачити, що буде в майбутньому», – попереджає Зураб Путкарадзе.


На цю ж тему:

03.06.2015
Скільки коштує українська «безкоштовна» медицина?

«Продовжують гинути люди, які не отримують лікування через те, що держава не веде боротьби з корупцією» – Скала далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG