Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:00

Російським археологам у Криму треба перекрити всі європейські гранти – Корвін-Піотровський


«Деякі відмовилися працювати в Криму, є такі. Інші не відмовилися і поїхали досліджувати українські пам’ятки»

Асоціація археологів України має намір звернутися до європейських колег із закликом не співпрацювати з російськими дослідниками, які працюють в анексованому Росією Криму. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив учений секретар Інституту археології НАНУ Олексій Корвін-Піотровський. За його словами, наразі асоціація впорядковує перелік таких російських археологів, який має намір передати у Європейську асоціацію археологів. Археолог Евеліна Кравченко, у свою чергу, розповіла, що намагається підтримувати звʼязку з колегами у Криму, але реально українська наука зараз не має впливу на те, що відбувається з археологією Криму. Про досягнення й виклики української археології – у свіжому випуску програми «Культфронт».

Евеліна Кравченко: «Всі наші закони, які ми ухвалюємо щодо охорони культурної спадщини, зокрема, й археологічної, посилаються на Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (Україна ратифікувала цю конвенцію у 2003 році – ред.) Але, на жаль, жодне з цих посилань, не імплементоване у законодавстві. Декларується, що ми дотримуємося конвенції, але законодавчо вся охорона культурної спадщини, зокрема, й археологічної, у нас тримається на законодавстві ще з радянських часів. Із того часу нічого не мінялося».

Олексій Корвін-Піотровський: «Археологія не зводиться до охорони памʼяток і дослідження памʼяток, що руйнуються. Археологія – це велика комплексна історична наука, яка досліджує фундаментальні проблеми розвитку давнього населення України від часу становлення людини – а у нас є памʼятки, які датуються мільйонами років, тобто коли ще не було людини сучасного типу, – до пізнього Середньовіччя».

Про археологічну експертизу

Олексій Корвін-Піотровський: «Ми маємо певні закони: про культурну спадщину, окремо – про археологічну спадщину, які працюють у рамках цієї конвенції. Але вони певною мірою коригуються. Ви ж розумієте, у парламенті парують завжди якісь лоббі. Можна згадати такий момент, що прибрали поняття «археологічна експертиза» – під приводом, що, мовляв, людина переоформлює землю чи продає, нащо та археологічна експертиза? Мені здається, був такий час, що будівниче лоббі таким хитрим боком підійшли, що археологічну експертизу взагалі прибрали. Хоча кожний проект по роботі на землі і з землею має попередньо проходити археологічну експертизу».

Про знахідку на Поштовій площі у Києві

Зруби і деревʼяні конструкції на Подолі знаходили постійно – під час будівництва метро, під час будівництва усіх торгових центрів. Але вони знищувалися. Зараз зацікавлення київської влади цією памʼяткою треба використати максимально, щоб створити прецедент

Евеліна Кравченко: «Ситуація на Поштовій площі склалася ідеальна для того, щоб створити прецедент для Києва. Зруби і деревʼяні конструкції на Подолі знаходили постійно – під час будівництва метро, під час будівництва цих усіх торгових центрів. Але вони знищувалися, їх ніхто не пробував консервувати. Це – дійсно, унікальні речі, бо це – найдавніший Київ. Зараз зацікавлення київської влади цією памʼяткою треба використати максимально для того, щоб створити прецедент – зберегти це, створити якусь капсулу, виставити це для людей на огляд».

Поки що там – невеликий розкоп розміром із цю студію. Якщо музеєфікувати, щоб у майбутньому сучасна людина змогла пройтися вулицею Києва 11-го століття, треба все-таки розкоп мати дещо більший. Це дуже складний процес. Але у нас є фахівці

Олексій Корвін-Піотровський: «Такі роботи дуже коштовні. Чи погодяться ті фірми, які там будують (а це ж не державне будівництво) на виділення таких коштів? Далі: потрібен певний план, що ми будемо показувати. Поки що там – невеликий розкоп розміром із цю студію, маленький. Якщо музеєфікувати, щоб у майбутньому сучасна людина змогла пройтися вулицею Києва 11-го століття, треба все-таки розкоп мати дещо більший. Це дуже складний процес. Але у нас є фахівці. Нам потрібен час, потрібна воля для переробки проекту».

Про «чорну» археологію і приватні колекції

Розповідали, мовляв, тільки-но ми звідси підемо, тут відразу почнуть працювати «чорні» археологи. На моє запитання, чи можна якось справитися з цією ситуацією за допомогою правоохоронних органів, вони сміялися й казали, що ті якраз і «кришують»

Евеліна Кравченко: «Контролю ніякого нема. Я працювала в Криму і постійно спілкувалася з людьми, які були там в археологічних експедиціях. Вони розповідали мені, мовляв, тільки-но ми звідси підемо, тут відразу почнуть працювати «чорні» археологи. На моє запитання, чи можна якось справитися з цією ситуацією за допомогою правоохоронних органів, вони сміялися й казали, що ті якраз і «кришують». У законодавстві є кілька прогалин, якими користуються. Наприклад, випадкова знахідка. Не вирішене питання переліку археологічних пам’яток: у нас відкрито пам’яток у десятки, сотні разів більше, ніж внесено в офіційні реєстри. У нас також немає спеціальної служби, яка займалася б контролем за цим».

Про наслідки анексії Росією Криму й окупації частини Донбасу

Евеліна Кравченко: «По-перше, ми втратили один із найбагатших в археологічному плані регіонів – Крим. Я – кримський археолог. На щастя, я змогла перевезти сюди архів і наукову колекцію ще до анексії, я маю на деякий час якусь роботу. А що мені далі робити, я не знаю. Там немає викликів через будівництва, тому що там немає будівельного «буму». З «чорною» археологією там ситуація ніяк не змінилася – як воно грабувалося, так і грабується. Проблема в тому, що ми ніяк не можемо вплинути на ситуацію там, ніхто не хоче нас там бачити, і роблять усе можливе, щоб ми там не з’явилися».

Оскільки російським Крим визнає лише Росія, нашим колегам треба було б задуматися. Зараз ми робимо все, щоб визначити, хто з російських колег пішов на це, складаємо списки і будемо подавати в Європейську асоціацію археологів для того, щоб цим людям перекрили всі гранти європейські

Олексій Корвін-Піотровський: «Москва почала видавати ліцензії (те, що в нас називається відкритим листом на право археологічних досліджень) на роботу на території Криму російським колегам. Деякі відмовилися працювати в Криму, є такі. Інші не відмовилися і поїхали досліджувати українські пам’ятки. Оскільки російським Крим визнає лише Росія, нашим колегам треба було б задуматися. Зараз ми робимо все, щоб визначити, хто з російських колег пішов на це, складаємо списки і будемо подавати в Європейську асоціацію археологів для того, щоб цим людям перекрили всі гранти європейські. Я думаю, це буде правильним кроком».

А скільки там тепер заліза, скільки там залишиться вибухівки, якщо ми в Центральній Україні при дослідженні пам’яток знаходимо снаряди Другої світової війни?

Олексій Корвін-Піотровський: «На Донеччині і Луганщині з археологією буде дуже важко. На археологічні пам’ятки зараз впливає новий антропогенний фактор – війна. Снаряди, воронки, ями, пошкоджені пам’ятки. А скільки там тепер заліза, скільки там залишиться вибухівки, якщо ми в Центральній Україні при дослідженні пам’яток знаходимо снаряди Другої світової війни?»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG