Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:05

Чи бути вулицям «Лондонській», «Паризькій», «Набережній Сірка» та «проспекту Яворницького» у місті на Дніпрі?

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську презентували проект «топонімічної реформи», покликаний замінити радянські назви у місті на історично вмотивовані, пов’язані з визначними діячами України. За даними розробників, під дію закону «про декомунізацію» підпадають до сотні назв. Однак фактично, кажуть в комісії, змін потребуватиме набагато більше об’єктів, адже є такі вулиці, перейменовувати які закон не вимагає, однак залишати їх без змін не можна. В концепції «топонімічної реформи» місцеві історики та краєзнавці намагались врахувати історію міста і внесок у його розвиток діячів різних епох. У запропонованого підходу є чимало як прихильників, так і критиків.

За два тижні роботи комісія з питань зміни топоніміки у Дніпропетровську, створена при міській раді, більш-менш дійшла згоди щодо принципів перейменування. За словами фахівців, під дію закону «про декомунізацію» фактично підпадають близько 80 вулиць, проспектів, площ, 5 районів міста, 4 житлових масиви й саме місто.

Проект «топонімічної реформи»

Проект «топонімічної реформи»

Однак у комісії вирішили піти далі й дотримуватись не тільки «букви», а й «духу» закону: позмінювати на нові всі назви, від яких «тхне» «совком» або імперією. Таким чином, прогнозують фахівці, роботи буде чи не вдвічі більше – до середини осені в Дніпропетровську слід замінити до двохсот назв.

До переліку тих, що потребують перейменування, потрапили вулиці Максима Горького, Героїв Сталінграда, Чекістів і ще десятки назв, змінювати які закон не вимагає. Члени комісії взялись навіть за вулицю Робочу – їм не подобається її «несолідний» статус, кажуть, користуючись нагодою, треба «перепрофілювати» на проспект.

Князі, козаки, діячі українського відродження…

Сергій Світленко

Сергій Світленко

За словами одного з розробників концепції топонімічної реформи, історика Сергія Світленка, загалом же перейменування має на меті розірвати ментальний зв'язок з тоталітарним та пострадянським минулим і відродити цілу низку назв, пов’язаних з правдивою історією краю. Історик зазначає: слід нарешті відкинути імперський міф про започаткування міста російською царицею Катериною ІІ й визнати його козацьке походження. Підхід до топоніміки такий, пояснює фахівець: ближче до Дніпра нові назви вулиць будуть пов’язані з давньоруським періодом історії країни, прилеглі до центру – з козаччиною, центральні – з діячами українського відродження кінця ХVІІІ – початку ХХ століття.

Як зазначає історик, «залюднення» вулиць Дніпропетровська українськими діячами розпочнуть з найбільших магістралей: головний проспект міста Карла Маркса має носити назву Дмитра Яворницького, який тут жив і працював, прилегла до нього вулиця Леніна – ім’я Олександра Поля, підприємця й дослідника залізних руд.

Великі магістралі, вважає фахівець, гідні імен великих українців: проспект Кірова – Михайла Грушевського, вулиця Героїв Сталінграда – Богдана Хмельницького, проспект Петровського – Івана Мазепи тощо.

«Мета реформи – розробити й втілити в життя нову топонімічну модель міста мегаполіса як обласного центру сучасної України, України як незалежної і суверенної держави», – зазначив Сергій Світленко.

Кук чи Бандера?

Щодо презентованого проекту топонімічних змін уже тривають дискусії. Чи не найгостріші – щодо нових назв центрального проспекту та інших знакових вулиць, а також Набережної імені Леніна: одні фахівці пропонують «не політизувати», «дати людям відпочити» й наректи набережну просто «Наддніпрянською», інші – увіковічити в її назві кошового отамана Івана Сірка.

Олександр Харлан

Олександр Харлан

Краєзнавець Олександр Харлан зазначає: розпочинаючи «топонімічну революцію», треба більше зосередитись на іменах діячів регіонального масштабу.

Я не проти Бандери, я за. Але у нас є свій Василь Кук, який був керівником націоналістичного підпілля у Дніпропетровську майже два роки. Чому його не згадати?

«Я не проти Бандери, я за. Але у нас є свій Василь Кук, який був керівником націоналістичного підпілля у Дніпропетровську майже два роки. Чому його не згадати? Якщо ми переобтяжимо наше місто діячами загальноукраїнського масштабу, це буде недоречно. У нас раніше була скрізь вулиця Леніна – від Львова до Донецька, а тепер буде вулиця Бандери? Я розумію, що це класно, це круто, але чим ми тоді відрізнятимемось від Львова чи Луцька?» – запитує краєзнавець.

Вадим Шебанов

Вадим Шебанов

Виконуючий обов’язки керуючого апаратом міської ради Дніпропетровська Вадим Шебанов закликає уважніше придивлятись до назв вулиць, приміром, таких, на перший погляд, нейтральних, як Українська.

У нас є вулиця Українська. Це – імперська філософія!

«У нас є вулиця Українська. Це – імперська філософія! Подивіться під цим кутом зору. Це з Москви нам її так назвали. Я тому й хотів, щоб люди попрацювали, з різних точок зору подивились», – каже Вадим Шебанов.

Дніпропетровськ мав назву Катеринослав у 1776–1798 та 1802 –1926 роках

Дніпропетровськ мав назву Катеринослав у 1776–1798 та 1802 –1926 роках

Лондонська і Паризька?

З вуст членів комісії наразі лунають і «євроінтеграційні» пропозиції щодо нової топоніміки міста: вулицю Миронова хочуть перетворити на Європейську, хоча неподалі вже є Європейська площа та Європейський бульвар. Окремі члени комісії висловлюються й за те, аби декілька вулиць носили назви на честь європейських столиць, на кшталт Лондонська чи Паризька.

Наприклад, вулицю Мечникова назвати вулицею Лондонською... Було б непогано назвати, наприклад, міст імені княгині Ольги

«Лондонська, Паризька... Наприклад, вулицю Мечникова назвати вулицею Лондонською. Це кілька вулиць. Невеликих. Не масово. Це буде непогано. Іще один момент: я звертав увагу – у європейських столицях всі мости іменні. У нас є парочка мостів, побутові назви «Новий» і «Старий». Було б непогано назвати, наприклад, міст імені княгині Ольги. Це вікові традиції», – каже член комісії Валерій Козачий.

Дніпропетровськ мав назву Катеринослав у 1776–1798 та 1802 –1926 роках

Дніпропетровськ мав назву Катеринослав у 1776–1798 та 1802 –1926 роках

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, у травні його підписав президент Петро Порошенко. Не пізніше 21 листопада місцеві ради мають ухвалити рішення щодо зміни «радянської» топоніміки в населених пунктах країни. Якщо цього не зробити, рішення вже затверджуватиметься на рівні парламенту чи уряду.

На цю ж тему:

Чи перейменовувати вулиці Чекістів, Брежнєва та Щербицького?
Декомунізація на Дніпропетровщині розпочалась з суперечок серед «декомунізаторів» далі
Січеслав, Дніпро, Дніпрослав – яку назву має носити Дніпропетровськ?
У Дніпропетровську сперечаються щодо можливості перейменування міста в рамках втілення «декомунізації» далі
Декомунізація у Харкові: мають перейменувати понад 200 вулиць
Активісти деяких проукраїнських громадських рухів, не чекаючи офіційних циркулярів, діють на свій розсуд далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG