Тиждень, що минає, ознаменований трьома обвинуваченнями, які висунула Україна Януковичу, Азарову і Росії в особі голови її Генштабу Валерія Герасимова. Як пише газета «День», справи проти Януковича і Азарова об’єднують три спільні моменти – злочини проти громадян на Майдані, запізнілість обвинувачень і той факт, що і Янукович, і Азаров перебувають поза зоною досяжності. Натомість журналістам дивним видається той факт, що не звинувачують осіб, які були учасниками цих злочинів, але перебувають на території України. Випадок із обвинуваченнями на адресу Клюєва тут показовий, наголошує видання. Адже йому практично дали можливість втекти від правосуддя. Таким чином, слідство і обвинувачення спрямоване на тих, хто насправді може бути засуджений лише заочно, тоді як решта спільників, виконавців і навіть організаторів випадають з поля зору. Яскравим прикладом такої вибірковості є ситуація навколо розслідування трагедії Іловайського котла у серпні 2014 року. Головні звинувачення були висунуті голові генштабу Росії Герасимову. Журналісти дивуються – чому обвинувачують лише ту особу, яка є виконавцем волі Кремля, і чому не порушується тема прорахунків, недбальства і зради з українського боку. Заголовок статті – «Вибіркове правосуддя».
Прізвище розшукуваного «головного ідеолога розпалювання війни на Донбасі» – не Герасимов, а Путін, наголошує експерт «Газети по-українськи». Адже сепаратисти на Донбасі активізувались за наказом Кремля, а армію залучили, вже коли справи у них пішли зовсім кепсько. Тож Герасимова швидше можна звинуватити в оперативному керівництві вторгненням, але щодо ідеології – навряд. Інший експерт видання вважає, уся ця історія з Герасимовим – окозамилювання. Жест лояльності, примирення, який виводить Путіна з-під підозри. Прикривання російського політичного керівництва від відповідальності за порушення міжнародних законів.
Не маючи сил для наступу, бойовики цілеспрямовано обстрілюють об’єкти критичної інфраструктури Донбасу, стверджує газета «Україна молода». Видання пише, що сепаратисти руйнують об’єкти життєзабезпечення і ставлять регіон на межу гуманітарної та екологічної катастроф. Бойовики цинічно «полюють» на ремонтні бригади, навіть тоді, коли попередньо надають ремонтникам гарантії безпеки під час робіт. Водночас, за оперативними даними української розвідки, серед сепаратистів зростає невдоволення фінансовим забезпеченням. Як наслідок, погіршується дисципліна, виникає соціальне напруження, яке вже не контролюють російські військові радники. На цьому наголошується в статті «Руйнувати – не воювати».
