Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:09

У Росії пропонують зміни до закону про поліцію, які фактично дозволять їй усе

Москва – Зміни до закону про поліцію, які на осінній сесії розгляне Держдума Росії, вже викликали бурхливу реакцію в суспільстві. На думку експертів, пропоновані зміни повертають країну у радянські часи, але навіть не Хрущова чи Брежнєва, а в сталінські. Реформа правоохоронних органів Росії розпочалася у 2011 році, коли міліцію перейменували на поліцію.

Перші кроки до реформи МВС у Росії зробили ще наприкінці 2009 року, коли після низки гучних злочинів, скоєних міліціонерами, російська влада вирішила змінити систему органів внутрішніх справ. 24 грудня 2009 Президент Росії (тоді це був Дмитро Медведєв) підписав указ «Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ Російської Федерації».

Втім, на думку експертів, вдосконалення по суті не відбулося, а всі зміни звелися до перейменування міліції в поліцію. Цікаво, що в 2010 році, коли соціологи провели опитування на цю тему, 63 відсотки росіян сказали, що перейменування нічого не змінить. Власне, це і підтвердив час.

За 4 роки – а міліціонери стали поліцейськими 1 березня 2011-го – працювати краще вони не стали. Ба більше: в сумнозвісній «Болотній справі» правоохоронці одночасно виступали і потерпілими, і свідками. А, як кажуть очевидці, саме поліцейські 6 травня 2012 року спровокували заворушення.

Але владі цього здалося мало, і вже навесні цього року депутати від «Єдиної Росії» Ірина Ярова та Олександр Хінштейн ініціювали зміни до закону про поліцію. Згідно з ними, поліцейські можуть не представлятися, частіше користуватися зброєю, стріляти в громадських місцях.

По суті, все те, що правоохоронці робили незаконно, тепер вони зможуть робити на легальних підставах, говорить російський юрист і журналіст Леонід Нікітінський. Він вважає, що суть змін до закону можна окреслити одним словом – вседозволеність.

«Може, це занадто сильно сказано – вседозволеність, але загалом вектор у цей бік, безумовно, розвивається. Особливо враховуючи, що тепер їм офіційно дозволено не представлятися, приховувати свої обличчя. Вони і донині так робили, але тепер це легально. Це означає, що вони ніякої відповідальності не несуть ні за що», – наголошує Нікітінський.

Від імені держави

У своїй статті в «Новій газеті» Леонід Нікітінський пише, що якщо зміни в їхньому нинішньому вигляді ухвалять, всі злочини поліцейських будуть відбуватися від імені держави.

«Тут логіка досить проста. Тому що коли трапляється щось на історичному якомусь зламі, з огляду на цей історичний злам виникає запитання: а хто це зробив, хто повинен за це відповідати? Я не знаю, чи за вбивство демонстрантів або за щось іще. І починається ланцюжок. Це зробив сержант Іванов, але сержанта Іванова ми не знаємо, він не представився. Тоді хто командир сержанта Іванова? Командир сержанта Іванова – майор Петров. Але майор Петров теж не представився... Тоді хто це зробив? Держава в цілому. І ось за такою логікою відповідальність йде до вищої особи, оскільки у нас вона за все відповідає», – вважає Нікітінський.

Стрільба на ураження

Експерти вважають, що найнебезпечніша із запропонованих поправок - це дозвіл стріляти на ураження. Правозахисник, член Московської Гельсінської групи Валерій Борщов каже, що навіть у радянський післясталінський період цю норму обмежували певними умовами. Тепер це фактично гарантуватиме абсолютну безкарність правоохоронців.

«Стріляти на ураження – це завжди була норма з багатьма умовами, багатьма складнощами. Я маю на увазі, в післясталінський період, звичайно, не в часи Сталіна. Тоді, щоб міліціонер застосував зброю на ураження, у нього мали були бути дуже серйозні обґрунтування», – нагадує Борщов.

«Нинішня поправка дає практично безмежні можливості, – додає правозахисник. – Тобто якщо у поліцейського «є підстави вважати» – таке формулювання. А «підстави вважати» залежать завжди і від інтелектуального рівня, від професійного рівня, від ситуації, і ще немало від чого. Це – термін, який практично не регулює умови застосування зброї на враження».

Без контролю

На думку правозахисників, важливий і той факт, що нові зміни виводять поліцію з поля громадського контролю. Тобто інструментів спостереження за дотриманням законності правоохоронцями в цьому випадку не буде ніяких. На думку Валерія Борщова, це надзвичайно небезпечно.

«Законодавці цього не приховують. Вони прибрали з закону про поліцію норму, що основний критерій роботи – це громадська думка. Тепер скажемо, що це один із критеріїв, аж ніяк не основний. Так само фігурують і інші норми, які практично роблять поліцію непідконтрольною суспільству. І навіть для прокуратури. Оскільки нинішня прокуратура має дуже малі можливості нагляду за поліцією, і в цій ситуації дається карт-бланш для дій, які поліцейські вважатимуть для себе зручними», – зауважує правозахисник.

Згадати на виборах

Втім, на думку Валерія Борщова, не всі способи впливу на владу в Росії вичерпані. Правозахисник нагадує, що нинішні зміни до закону про поліцію пропонують депутати, представники провладної партії «Єдина Росія». І тому, каже Борщов, російські громадяни повинні висловити своє ставлення до таких законодавчих ініціатив на виборах.

«Якщо вони вибрали цю Думу – а вони обрали її, «Єдина Росія» дійсно отримала багато голосів, як і КПРФ, як і ЛДПР, як і «Справедлива Росія» – тому це, звичайно, люди повинні розуміти, що у них єдиний шлях змінити ситуацію – це бути досить відповідальними на виборах», – зазначає він.

Неконтрольований занос

У 2012 році в Казані на акцію протесту вийшли кілька сотень людей. Це трапилося після того, як у відділку внутрішніх справ «Далекий» замордували одного з підозрюваних. Наприкінці 2010 року тисячі вболівальників під націоналістичними гаслами вийшли на Манежну площу в Москві, протестуючи проти бездіяльності правоохоронних органів щодо вбивць Єгора Свиридова.

Леонід Нікітінський не виключає, що безкарність поліцейських може спровокувати черговий вихід людей на вулиці.

«Адже це така штука, яку важко передбачити. Але загалом це свавілля «ментівське» – один з чинників, який дуже сильно заводить людей. Адже люди виходять на вулицю – це якась іскра. Там накопичується якесь невдоволення, а потім щось відбувається, і люди виходять. Я думаю, що такі штуки – один із можливих сценаріїв. І націоналісти вже виходили на вулицю, коли були незадоволені роботою поліції», – нагадує він.

«Люди, які виходять на вулицю, вже не розрізняють, хто винен, це все одне і те ж. І це знову до того ж феномену, про який я говорив, що вся відповідальність йде кудись нагору. Зрештою, в такому форматі за все відповідатиме президент», – зазначає Нікітінський.

У червні правозахисники провели біля стін Держдуми у Москві низку одиночних пікетів проти змін до закону про поліцію. Цю тему активно обговорювали і в Комітеті громадянських ініціатив. Як відреагують на це законодавці, буде зрозуміло восени, коли депутати Держдуми повернуться з канікул.

На цю ж тему:

12.08.2015
Нова поліція: захист прав людини чи гра у копів?

«Вони грають у копів, а не у «ментів» або «мусорів». Це – принципово» – Дикий далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG