Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 14:59

На «Фестивалі переселенців і львів’ян» долають стереотипи


«Обличчя переселенців» – виставка у рамках «Фестивалю переселенців і львів’ян»

«Обличчя переселенців» – виставка у рамках «Фестивалю переселенців і львів’ян»

До 13 вересня у Львові триватиме перший «Фестиваль переселенців і львів’ян»

Львів – Перший «Фестиваль переселенців і львів’ян» розпочався у Львові і триватиме до 13 вересня. Увесь цей час переселенці з Криму і Донбасу спілкуватимуться з львів’янами і знайомитимуть не лише зі своєю культурою та кухнею, але й розповідатимуть про своє життя після переїзду у місто Лева, про те, як їм вдалося – або ж навпаки, не вдалося – інтегруватись у нове середовище. А ще – хочуть розвіяти про себе стереотипи.

Понад рік Руслан Аблямітов з дружиною і чотирма дітьми живе у Львові. Він виїхав із Криму не тому, що переслідували його родину: чоловік не міг змиритися з тим, що його рідну землю окупувала Росія. У Львові він відкрив ресторан «Крим» і вже має постійних клієнтів. Бізнес, каже, налагодився. У Сімферополі Руслан теж займався громадським харчуванням. Ця справа йому подобається, і він має власні засади у її веденні.

«Постійність правил торгівлі, в асортименті і якості. Мій обов’язок – підтримувати якість, для мене важливий зворотній зв’язок із клієнтами. Я кажу персоналу, щоб були уважними до клієнта», – каже Руслан Аблямітов. На «Фестивалі переселенців і львів’ян» він знайомитиме жителів Львова з кримськотатарською кухнею, але також хоче більше спілкуватися, щоб розвіяти стереотипи про переселенців із Криму.

«Хотів би передати на фестивалі отой наш настрій місцевим жителям, тепло, яке ми несемо як представники іншої культури, які опинилися в новій для себе культурі, – додає Руслан Аблямітов. – Хочу, щоб нас побачили як носіїв кримськотатарської культури. Ми тут для когось – чужорідне тіло, але ми несемо культуру, намагаємося зберегти, і наша культура не заважатиме тій культурі, яка є у Львові, лише її доповнить».

«За цей рік мені довелося чути від львів’ян схвальні відгуки стосовно того, що наші чоловіки не вживають алкоголь, що наші жінки увесь час займаються дітьми, що ми строго виховуємо дітей, з повагою ставимося до батьків, не можемо навіть дозволити собі сказати їм грубе слово. Мені хочеться розвіяти стереотипи, які є у світі, про мусульман», – зазначає чоловік.

Фото з виставки «Обличчя переселенців» Вікторії Поліщук

Фото з виставки «Обличчя переселенців» Вікторії Поліщук

У рамках фестивалю можна ознайомитись із кримськотатарською культурою. Зокрема – гончарному мистецтву вчитиме кераміст Рустем Скібін, талановиті молоді люди з Криму і Донбасу представлять свої творчі майстерні. А ще звучатиме багато музики. У Львів з Криму приїде Ельвіра Сарихаліл, яку називають однією з найвідоміших виконавиць автентичних кримськотатарських пісень. Співачка їздить маленькими селами і збирає давній фольклор кримських татар. У Львові музикант представить новий проект із харківською джазовою групою Acoustic Quartet, у якій працюють музиканти з Донецька.

Донецький культурний фонд «Ізоляція», представники якого залишили рідне місто, представить відеоінтерв’ю з молодими донеччанами і документальний фільм про захоплення території фонду в Донецьку.

Вікторія Поліщук, фотограф, автор виставки «Обличчя переселенців»

Вікторія Поліщук, фотограф, автор виставки «Обличчя переселенців»

Російської львів’янам забагато у місті

Фестиваль ставить за мету передусім змінити на краще ставлення львів’ян до переселенців, наголошує Алім Алієв, координатор громадської ініціативи «Крим SOS».

«Зокрема, існують такі стереотипи про переселенців, що вони себе нахабно поводять, що принципово не розмовляють українською мовою, просять інших переходити на російську, що це – сепаратисти, які нищать орендовані квартири. Такі речі вкидались у медіа. Ми вирішили просто розповідати історії про переселенців, щоб змінити ставлення. Бо лише вони самі можуть найкраще розповісти про себе», – каже Алім Алієв.

Те, що переселенці розмовляють російською мовою, найбільше обурює львів’ян, і про це вони активно пишуть у соціальних мережах. Нещодавно громадські активісти Львова заявили про ініціативу провести день підтримки української мови у місті Лева. Алім Алієв наголошує: більшість кримських татар записала дітей в україномовні школи.

«До переселенців усе ж таки останнім часом почали ставитись ліпше, бо люди побачили, що картинка майбутнього схожа. Водночас львів’яни відчувають загрозу ідентичності. Найбільше питання, яке може розділяти переселенців і львів’ян, це мова. Львів’яни у транспорті насторожуються, коли чують російську», – говорить активіст.

Під час фестивалю відбудеться дискусія «Переселенці і львів’яни: від стереотипів до порозуміння», де хочуть обговорити всі болючі питання, щоб спільно знайти шлях порозуміння. Бо попри те, що Львів називають мультикультурним містом, усе-таки більшість його жителів не вельми прихильно ставляться до переселенців.

Сьогодні на Львівщині проживає понад 20 тисяч переселенців. Із них тих, хто виїхав із Криму – понад 3500 осіб. Дехто з кримчан не зміг адаптуватись у новому середовищі і повернувся на півострів.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG