Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:53

«Хочеш бути християнином – маєш бути патріотом» – рілігієзнавець про церкву в часи війни


Волонтери пакують великодні паски солдатам на передову в Михайлівському соборі Києва, 7 квітня 2015 року

Волонтери пакують великодні паски солдатам на передову в Михайлівському соборі Києва, 7 квітня 2015 року

Релігійні українці після Майдану відчули власну гідність та активніше допускають присутність «іншого» – Филипович

Потреба допомогти ближньому і, врешті, своїй країні об’єднала віруючих українців ще під час Майдану і створила умови для кращого порозуміння між різними етнічними та релігійними групами в Україні, говорить релігієзнавець, завідувач відділу історії релігії та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович. На її думку, виклик зуміли прийняти не всі церкви і релігійні громади, але більшість з тих, хто взявся активно практикувати гуманістичне вчення своєї релігії, стають фактором стабільності в Україні. А почали ми розмову з питання про те, було зростання активності релігійних громад ще під час Майдану ознакою їхнього релігійної чи громадської свідомості?

Людмила Филипович

Людмила Филипович

​– Я думаю, що це пов’язано між собою. Якщо церква думає про своє майбутнє, і вона хоче бути живою в цьому живому суспільстві, а ми прямуємо, власне, до формування та утвердження громадянського суспільства, то церква має це обов’язково враховувати і знайти своє місце в побудові цього громадянського суспільства.

Абсолютно правильно помічено, що Майдан «просунув» українське суспільство, в тому числі, й релігійне. Він підняв самооцінку релігійних організацій, підняв самооцінку і нагадав про гідність, людську гідність самим віруючим. Майже всі ієрархи проявили себе як такі, що мають свою паству, вони разом були зі своїм народом, вони підтримували свій народ. Можна було відмовитися і слідувати старим приписам, що «немає влади не від Бога» і так далі.

Хочеш бути корисним, хочеш бути справжнім християнином – маєш бути, перш за все, патріотом. І майже всі церкви проявили себе таким чином

Я думаю, що це був зроблений колосальний прорив у богословському осмисленні того, що відбувається, і висновок, який зробили церкви і керівники церков, абсолютно правильні. Хочеш бути корисним, хочеш бути справжнім християнином, хочеш служити суспільству – маєш бути, перш за все, патріотом. І майже всі церкви, я хочу про це сказати, проявили себе таким чином.

Одна-єдина церква у нас не зовсім зрозуміла, що відбувається, парочку протестантських церков – вони нічим не поміняли свою стратегію за 70 чи 100 років свого існування. І певний розкол відбувся в настроях у юдейському середовищі і мусульманському середовищі. Не всі мусульмани та юдеї прийняли ідею майданівської Революції гідності, необхідності стати громадянським суспільством. Це стало не лише індивідуальним, а і спільнотним вибором для церков України.

– Чим це загрожує? Якимись розколами у цих громадах? Чи це такий природний процес становлення держави і релігійних суспільств, які відчувають свою приналежність, власне, до цієї держави?

Ми стикнулися з фактом самодіяльності українського народу

– Сказати, що Майдан став справою всіх українців, – це, напевно, занадто голосно. Думаю, що він сколихнув максимум 20% всього населення країни. Але це дуже добре, тому що до того ми говорили не більше, ніж про 5 чи 6%. Ніхто не очікував такої солідарності на Майдані, ніхто не очікував такої допомоги і творення абсолютно нового для України явища, як волонтерство. Ніхто не очікував, що буде війна, і народ, фактично, утримає на перших порах добровольчі загони, які на себе беруть відповідальність за непорушність українських кордонів, за захист суверенності, незалежності нашої держави. Тобто ми стикнулися з фактом самодіяльності українського народу, самовідповідальності українського народу. Так церкви почали шукати виправдання таким історичним змінам, таким трансформаціям.

– Досвід, який ми зараз спостерігаємо у Європі з біженцями, показав, що українське суспільство, в принципі, відреагувало тоді на кризу так само, як реагує вже зріле європейське суспільство. Спочатку були активісти, а потім, за ними вже, були політики. Чи українцям зараз легше надавати таку допомогу своїм власним біженцям, внутрішньо переселеним людям, ніж європейцям? Адже йдеться про своїх краян, людей, з якими вони ділять і спільну територію, і ментальність, й інколи це є члени тих самих релігійних організацій, релігійних громад?

– Важко порівнювати своїх переселенців із тим, що в Європі, бо ті є людьми принципово іншої культури, яка не приймається європейським співтовариством. Нам легше своїм допомогти. І я думаю, що ми відповіли на цей виклик, хоча не все дуже добре у переселенців зараз тут. Але вони докладають дуже багато зусиль, щоби зачепитися за це життя.

В Європі відбувається інша ситуація. Приходять люди з інокультурного середовища

В Європі відбувається інша ситуація. Приходять люди, ще раз хочу підкреслити, з інокультурного середовища, які ментально, мені здається, не готові жити в Європі. Є відомості, наприклад, і вже інтернет наповнений цими повідомленнями, що серед тих, хто перетинає кордони з Угорщиною, Німеччиною і Францією є люди, які були на боці Ісламської держави.

– Та криза, яка виникла в Україні у зв’язку з Майданом, пізніше із війною на сході, спонукала різні релігійні громади до тіснішого спілкування, до співпраці між собою. Чи, на Ваш погляд, це може стати тривалим чинником стабільності в українському суспільстві?

– Я думаю, без сумніву. Дуже добре, що такими солідарними були церкви, які сьогодні є найближчими один до одного. Я маю на увазі УПЦ Київського патріархату і греко-католиків. Тобто, фактично, їх сьогодні нічого не розділяє, вони політично і обрядово, й, фактично, віросповідно є дуже близькими один до одного.

І ця історія, яка сталася після Майдану, має навчити всіх віруючих трохи інакше розглядати і свою присутність в цьому світі, і активніше допускати присутність іншого.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG