Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:38

Повернути військову техніку до лінії зіткнення ми зможемо за 40-50 хвилин ‒ Галушко


«Нині у наших бійців на лінії розмежування залишається легка бронетехніка, особиста стрілецька зброя і групове піхотне озброєння»

29 вересня було прийняте доповнення до мінських угод щодо відведення танків та артилерійських гармат калібром до 100 мм і мінометів калібром до 120 мм. Уже наступного дня лідери сепаратистів Олександр Захарченко та Ігор Плотницький заявили про початок відводу свого озброєння. Про відвід зазначеної техніки на лінії зіткнення заявив згодом і представник адміністрації президента України Андрій Лисенко. Чи дотримується режим «припинення вогню» та чи триватиме це довго? Про це в ефірі «Донбас. Реалії» говорили з генерал-лейтенантом, екс-заступником начальника Генштабу ЗСУ Ігорем Романенком та Сергієм Галушком, заступником начальника управління Міністерства оборони України.

‒ Як можна перевірити достовірність відводу техніки від лінії розмежування?

Ігор Романенко

Ігор Романенко

Домовленості щодо відводу озброєння більше 100 міліметрів були виконані не у повному обсязі зі сторони супротивників

Ігор Романенко: Це – завдання ОБСЄ. Утім кількість їхніх представників, які працюють, не може забезпечити повноцінний контроль. Водночас, Україна намагається докласти максимум зусиль, щоб виконати мінські домовленості. Зокрема, контроль українськими прикордонниками кордону. Те, що кількість представників ОБСЄ має бути збільшена підтвердили і очільники країн «нормандської четвірки» у Парижі. Відтак організація мусить виконати це завдання. Хоча ми знаємо про недоліки у їхній роботі. Зокрема, що вони не працюють після 17:00, у нічний час тощо. Крім цього, працює українська розвідка. Я про це точно знаю, оскільки повернувся із зони АТО десять днів тому. На жаль, ми переконалися у тому, що домовленості щодо відводу озброєння більше 100 міліметрів були виконані не у повному обсязі зі сторони супротивників. Саме тому військовослужбовці занепоконі стосовно наступного етапу відводу озброєння.

‒ Що саме відводять з українського боку та з боку супротивника?

З нашого боку відводять артилерійські системи калібром 85 міліметрів і міномети калібром 82 міліметри. Залишається у наших бійців легка бронетехніка, особиста стрілецька зброя і групове піхотне озброєння

Сергій Галушко: Це – танки з обох сторін. З нашого боку відводять артилерійські системи калібром 85 міліметрів і міномети калібром 82 міліметри – це основні типи зброї. Залишається у наших бійців легка бронетехніка: бронетранспортери, бойові машини піхоти; особиста стрілецька зброя і групове піхотне озброєння: гранатомети усіх видів, протитанковий ракетний комплекс, крупнокаліберні кулемети, засоби протиповітряної оборони.

Сергій Галушко

Сергій Галушко

‒ Де тепер усе це буде зберігатися?

За найскромнішими розрахунками, ми можемо вийти на позиції за 40-50 хвилин після отримання сигналу

Сергій Галушко: Під час підготовчого періоду у військовослужбовців був час знайти місця зосередження техніки, які дозволять створити відповідні побутові умови для особового складу і зберегти цю техніку. І найголовніше ‒ якщо буде загострення ситуації і необхідно буде наростити наші підрозділи, то це займе мінімальний час збору підрозділу, його вихід на загрожуючий напрямок по різним маршрутам. Драматизувати ситуацію щодо відводу озброєння не варто, оскільки за найскромнішими розрахунками, за несприятливих умов і швидкістю у 20 км/год у ніч по бездоріжжю, ми можемо вийти на позиції за 40-50 хвилин після отримання сигналу.

‒ Скільки людей обслуговуватиме це відвідене озброєння та чи буде нова хвиля мобілізації пов’язана з цим?

Сергій Галушко: Обслуговувати озброєння і техніку буде штатний екіпаж. Наприклад, вивозиться танкова рота, яка відправляла якийсь механізований батальйон: виходять штатні екіпажу, командир цього підрозділу і вони дислокуються у складі цього батальйону. Виходить організаційна одиниця, зосереджується у місці, яке підконтрольне ОБСЄ.

Альтернативою мобілізації може бути посилення контрактних елементів нашої армії. Ми зможемо за певний час контрактниками заповнити більшість посад у бойових підрозділах

Якщо говорити про мобілізацію, то я просто процитую слова президента: таке завдання нині не стоїть, воно розглядатиметься у випадку різкого погіршення обстановки. Ми подивилися на наші можливості і вирішили, що альтернативою мобілізації може бути посилення контрактних елементів нашої армії і нині напрацьовується низка напрямків, щоб службу контрактника зробити більш привабливою і в моральному, і в матеріальному планах. Якщо нам вдасться реалізувати цей проект, то ми зможемо за певний час контрактниками заповнити більшість посад у бойових підрозділах. При цьому ми не виключаємо і строкову службу, і можливу мобілізацію.

Можливості на цей момент щодо мобілізації вичерпані. Базове забезпечення переходить у державне русло, як і має бути. Утім це не виключає волонтерства

Ігор Романенко: Я хочу додати, що ми намагаємося і будуємо плани стосовно правової держави. Відповідно до юридичних законів, напрацьованих цього року, можливості на цей момент щодо мобілізації вичерпані. Була шоста хвиля мобілізації і її підсумки нам відомі. План реалізовано на 60%. Це не означає, що з можливим початком повномасштабних дій, що є маловірогідним, ми не повернемося до такого варіанту. Крім того, минулого тижня Верховна Рада розглянула важливий, на мій погляд, законопроект, який був ухвалений. Ініціатором його виступив начальник Генерального штабу Збройних сил України. Суть закону зводиться до того, щоб дати можливість мобілізованим, які прослужили 11 місяців, зокрема і контрактникам, підписати угоду від півроку і більше. Раніше був один рік, два, три. Відтак багато з тих, хто звільнявся, були мотивовані підписати відповідний контракт і продовжити службу по-новому. Більше того, ці люди уже пройшли підготовку, мали досвід ведення бойових дій, тому вони були фактично готові. Щонайперше, це питання обороноздатності. Наголошую, що це люди, які набралися досвіду і готові вести бойові дії уже зараз. Питання бюджету ‒ надзвичайно важливе. Міністерство оборони зробило також запит щодо збільшення бюджету, зокрема, уже цього року. Особливо з тих питань, вузьких та болючих, які піднімалися щодо забезпечення наших Збройних сил. Чимало відповідних проблем, порівняно з позаминулим роком, вирішені: шоломи, бронежилети, наприклад. Базове забезпечення переходить у державне русло, як і має бути. Утім це не виключає волонтерства, оскільки вони дуже гнучкі і швидко реагують на потреби.

‒ Які очікування щодо відводу озброєння сепаратистами?

Ігор Романенко: Хочу нагадати, що досвід подібних дій уже був. Ми уже відводили озброєння більше 100 міліметрів, системи залпового вогню, відповідну артилерію. Щоразу були сумніви, чи варто це робити і як до цього ставитися? Якщо в цілому, то ми хочеми стратегічно просуватися вперед із виконанням пунктів мінських угод, і безперечно нам потрібно це робити. Просто це треба робити, підкріплюючи продуманими діями військових, щоб у випадку необхідності повернутися на ці позиції і загалом бути готовими до будь-яких дій супротивника. Маючи досвід, бажання, проводячи відповідну роботу, ми можемо і повинні бути готовими до такої реакції.

‒ Пане Галушко, чи фіксуються нині будь-які провокації зі сторони супротивника?

Відкритих обстрілів, з яких зрозуміло, що вогонь веде супротивник немає. Утім змінюються їхні підходи

Сергій Галушко: Порівняно, відкритих обстрілів, з яких зрозуміло, що вогонь веде супротивник немає. Утім змінюються їхні підходи. Обирається, наприклад, нейтральна територія, по ній відкривається вогонь у різні боки з метою обвинувачення української сторони у порушеннях. Є ще факт активізації діяльності диверсійно-розвідувальних груп на нашій території і спроби проведення ними певних дій. Тобто ілюзій особливих немає. Немає віри, що за допомогою чарівної палички супротивник змінився і став іншим. Ми прогнозуємо варіанти. З іншого боку, ми мусимо використовувати те, що напрацювали політики і дипломати. Шанс є, нехай спірний для когось, але є спроба таким чином встановити мир на Донбасі і зупинити вогонь. Цей шанс ми маємо максимально використати. Принаймні, українській стороні складно дорікнути, що ми не виконуємо домовленостей. Давайте вимагатимемо тепер іншу сторону бути виконавцем, хоча б якихось обіцянок. І, можливо, тоді мрія людей зупинити війну буде реалізована.

  • 16x9 Image

    Олексій Мацука

    Олексій Мацука – український журналіст, ведучий Радіо Свобода з 2014 року. У квітні 2014 року увійшов до списку «100 героїв інформації», вперше опублікованого організацією «Репортери без кордонів». У жовтні 2014 року Олексію Мацуці присуджено міжнародну премію International Press Freedom Award організацією «Канадські журналісти за свободу висловлювань» (англійською: Canadian Journalists for Free Expression).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG