Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:15

Італієць, який побудував «будинок Путіна»


Ланфранко Чирилло

Ланфранко Чирилло

Історія невідомого італійського архітектора, який споруджує розкішні будинки російським чиновникам, зокрема, ймовірно, й Путіну

Том Балмфорт, Карел Шрек

Італієць із російським паспортом Ланфранко Чирилло – постать у колі московських архітекторів маловідома і навіть загадкова. Тим не менше, саме йому приписують зведення палацу для самого президента Росії Володимира Путіна.

«Мені подобаються всі росіяни. Я знаю, президент – дуже хороша людина. Ми як громадяни всі його дуже поважаємо», – говорить Чирилло в інтерв'ю Радіо Свобода.

Однак 56-річний Ланфранко Чирилло – не простий громадянин Росії. Італієць отримав російський паспорт завдяки Путіну. Він потрапив у вищий світ, закритий для простих людей, – світ російського президента, середовище з усталеною підозрілістю до іноземців. Чирилло – архітектор розкішного маєтку, ймовірно, збудованого для Путіна. За це його прозвали «путінським архітектором».

Зараз він мріє приєднатися до когорти великих італійських архітекторів, які створили Кремль і Зимовий Палац в Петербурзі, і спроектувати нову будівлю парламенту в Москві.

Чирилло, однак, не був особливо знаменитий навіть у середовищі архітекторів, поки не стало відомо (приблизно п'ять років тому), що він – дизайнер розкішного «путінського палацу». Віллу побудували в цілковитій секретності на березі Чорного моря в Геленджику. Для російської політичної опозиції будинок став символом «безсоромної державної корупції», що починається з верхівки.

Ланфранко Чирилло на презентації макету нової будівлі для парламенту Росії

Ланфранко Чирилло на презентації макету нової будівлі для парламенту Росії

Водночас, Чирилло характеризує себе як скромну людину, яка не шукає слави, втіленням пострадянської версії «американської мрії» – казки про тяжку роботу, яка винагороджується сповна.

На питання про «путінський палац» він не відповідає, але погоджується, що саме він спроектував маєток. Кремль, водночас, заперечує будь-який зв'язок будинку з президентом Росії. «Тут немає нічого дивного. Я приїхав до Росії заробити грошей, відкрив хорошу компанію. Хіба це погано?» – дивується архітектор.

«Дивні часи»

Як говорить сам архітектор, він увійшов до кола пострадянської забезпеченої еліти через «Лукойл», другу за величиною нафтову компанію в Росії. Чирилло розповідає, що народився в місті Брешіа на півночі Італії, відучився в університеті і пізніше поїхав в «арабські країни» – попрацювати два-три роки. У 1991-му друг із Мілана попросив у Чирилло допомогти з одним клієнтом з Росії, який знає «три слова німецькою і два англійською», але дуже хоче, щоб саме іноземний архітектор побудував йому дачу. Чирилло пристав на цю пропозицію. Цей неназваний чоловік познайомив його з Вагітом Алекперовим, президентом «Лукойлу» з 1993 року.

«Це були дивні часи. Я починав зі звичайних будинків, а потім через цю людину потрапив в «Лукойл». Там я пропрацював до 2002–2003-го. Я почав будувати для Алекперова та його заступників. Я займався об'єктами [в Москві] на Стретенському бульварі: спочатку інтер'єрами, офісами, потім дачами, апартаментами», – розповідає архітектор.

У 1995 році він відкрив свою студію в маленькій квартирі на Новому Арбаті – вулиці, через яку пролягає шлях від приміських резиденцій політичної еліти на заході Москви до Кремля. Чирилло почав приймати замовлення для державних енергетичних гігантів, таких як «Газпром» і «Новатек».

Я завжди з гордістю кажу, що в Росії – 120 мільярдерів, і 43 з них – мої клієнти

«Я завжди з гордістю кажу, що в Росії – 120 мільярдерів, і 43 з них – мої клієнти. Я цим пишаюся. Це закрите коло людей, і потрапити туди дуже важко», – говорить італієць.

У компанії Чирилло немає вебсайту, вона ніколи не рекламувала свої послуги, говорить він. «Будь-яка людина, яка живе в Росії, знає, що багаті люди уникають публічності», – говорить архітектор, але все ж відкриває завісу.

Одна жінка з керівництва нафтової компанії попросила Ланфранко побудувати басейн прямо у неї в кімнаті, оточений одностороннім склом, щоб вона могла одночасно спілкуватися з гостями і плавати голою.

«Я працював всюди: від Байкалу і Уралу до Сочі і Геленджика», – розповідає Чирилло. «У мене безліч замовлень і завдань, але не завжди є час їх виконувати. Ми робимо тільки якісну роботу, тому ми не можемо братися за будь-яке замовлення», – додає він.

Він абсолютно нікому невідомий в московських колах. Ми дізналися про його існування зі скандальних політичних публікацій

Незважаючи на значне портфоліо, італієць – цілковита загадка для російських архітекторів. «Він абсолютно нікому невідомий в московських колах. Ми дізналися про його існування зі скандальних політичних публікацій», – розповідає Євген Асс, ректор архітектурної школи МАРШ.

Для Чирилло це – не проблема. «Мені прекрасно живеться, коли мене ніхто не знає, навіщо людям про мене знати?» – говорить він.

«Бідний італійський архітектор»

Італійський диплом Ланфранко Чирилло не котується в Росії, тому він майже ніколи не розписується під своїми проектами, каже архітектор. Ще на початку своєї кар'єри в Росії після своїх ініціалів він почав ставити акронім Біа. Багато хто вважав, що він намагається позначити належність до аристократичного роду, але пізніше виявилося, що це скорочення фрази «бідний італійський архітектор» – прізвиська, яке Ланфранко собі придумав сам.

Цілком імовірно, ім'я Ланфранко Чирилло так би й залишилося в тіні, якби не одкровення бізнесмена Сергія Колесникова. У 2010 році він написав відкритого листа тоді ще президенту Дмитру Медведєву про гігантський маєток в Геленджику, який нібито побудований для Путіна. Він оцінив його в мільярд доларів і вказав, що на будівництво нібито витрачаються бюджетні гроші.

Колесников – колишній співвласник компанії «Петромед», заснованої комітетом із зовнішніх зв'язків мерії Петербурга в 1990 році, які перебували під наглядом Путіна, коли той ще там працював. Компанія виграла безліч держтендерів на постачання медобладнання.

За словами Колесникова, десятки мільйонів доларів з цих контрактів викачувались і йшли через фірму «Ланавал», що належить бізнесменам Миколі Шамалову і Дмитру Горєлову – партнерам Путіна.

Ця фірма перевела як мінімум 48 мільйонів доларів зареєстрованій у Вашингтоні компанії Medea Investment, яку контролює Чирилло. Якщо вірити торішньому розслідуванню агентства Reuters, компанія, в свою чергу, постачала матеріали для «Путінського палацу».

«Ніхто не знає, хто насправді володіє цим палацом»

Чирилло підтвердив агентству, що російська компанія надала йому замовлення щодо проекту, адже він «спеціалізується на створенні престижних об'єктів в багатьох країнах світу», але не заглиблювався в деталі. В інтерв'ю Радіо Свобода він сказав про проект, що «не проектував його для президента».

«Я намалював його для клієнта, який попросив мене його намалювати. Я це зробив і отримав гроші за цей проект... Не думаю, що є щось погане в тому, що архітектор заробляє гроші», – сказав Чирилло.

Пізніше Геленджицький палац нібито викупив російський магнат Олександр Пономаренко. Торік Колесников розповів кореспонденту Радіо Свобода, що нерухомість належить кіпрській фірмі, яка, у свою чергу, контролюється фірмою, зареєстрованою на Британських Віргінських островах. «Ніхто не знає, хто насправді володіє цим палацом», – сказав Колесников.

Джерело, знайоме з Геленджицьким проектом, розповіло Радіо Свобода, що Чирилло отримав контракт завдяки значному досвіду проектування схожих будівель для «Газпрому» і «Будгазконсалтингу» – ключової компанії, що керує проектуванням об'єкта в Геленджику.

«Стиль, який він запропонував, я б назвав італійський «палаццо». Стиль – як у Зимового палацу, Петергофа та інших царських комплексів», – розповідає джерело, і каже, що ворота Гелегджицького палацу нагадують ворота Зимового палацу в Петербурзі.

«Я люблю море»

Чирилло відмовляється відповідати на запитання про маєток на Чорному морі, але побіжно підтверджує деяку інформацію, відому від джерела. Наприклад, що він працював на «Будгазконсалтинг» близько 7 або 8 років тому. Він також підтвердив припущення опозиційного політика Олексія Навального про те, що має у власності нерухомість біля «палацу Путіна». Чирилло розповів, що він викупив право на оренду землі у Романа Золотова, сина Віктора Золотова, який 13 років пропрацював у Путіна начальником охорони, а після цього, у 2013-му, став головою військ МВС.

«Я його купив і побудував [будинок]. У цьому немає нічого секретного. У мене є на це право. Будинок хороший – 800 квадратних метрів на морі. Я думаю, що людина, яка пропрацювала в Росії 23 роки, має право побудувати будинок для своєї родини. Я люблю море», – говорить Чирилло.

За даними Олексія Навального, поряд з Чирилло живе Тетяна Кузнєцова – дружина Олега Кузнєцова, колишнього начальника Федеральної служби охорони Кремля. За даними розслідувань російських ЗМІ, Кузнєцов був пов'язаний із будівництвом «палацу Путіна» під час служби в ФСО.

Російські та західні ЗМІ публікували часткові розшифровки розмов про маєток між Чирилло, Кузнєцовим, Шамаловим, і Горєловим, колишнім головним акціонером Банку «Росія», який в американському казначействі називали «особистим банком російських політиків».

На записах до чоловіка (імовірно, Чирилло) звертаються на ім’я «Ланфранко». В один момент він запитує, чи будуть якісь труднощі з оплатою «чорними грошима через американську компанію». Тим не менш, автори розслідування Reuters не до кінця впевнені, що саме він мав на увазі під «чорними грошима».

«Листи в Кремль»

Чирилло каже, що йому більше немає необхідності працювати, але він, тим не менш, продовжує – для своїх працівників. Архітектор розповів, що наразі в його компанії працюють близько 200 співробітників і 600 субпідрядників, а так само архітектори, що працюють в його будівельної компанії «БудГазКомплект».

Цього літа вона вийшла у фінальний раунд тендеру на будівництво парламентського центру в Москві. У цьому центрі розмістяться дві законодавчі палати Росії: Держдума і Федеральні збори. Попередня вартість проекту – 1,5 мільярда доларів.

Чирилло уявляє собі будівлю в класичному стилі з портиками, колонами і атріумами. «Державна Дума – це мрія», – говорить архітектор.

У липні цього року тендер скасували, а новий тендер планують провести пізніше в 2015 році. Початковий тендер сильно критикувався архітекторами і активістами за непрозорість відбору. «Це виглядає як абсолютно закрита і напівлегальна справа, в яку посвячені лише Держдума і певні держструктури», – вважає Євген Асс, ректор архітектурної школи МАРШ.

Чирилло ж бачить проект як можливість вписати своє ім'я в історію російської архітектури нарівні з іншими італійцями. «Фіораванті побудував Кремль, Растреллі – Зимовий палац тощо. Звичайно, я мрію продовжити цю історичну культуру, побудовану італійськими архітекторами. Я думаю, це мрія кожного архітектора», – розповідає Чирилло.

Архітектор каже, що вирішив брати участь у тендері після того, як «прочитав про нього в журналі». Він «відправив лист до адміністрації президента» і звідти «надіслали всю інформацію щодо тендеру».

Як говорить архітектор, це не вперше, коли листи російським чиновникам йому допомагали. У серпні 2014-го указом Путіна італійцеві надали російське громадянство.

Архітектор давно писав і до Федеральної міграційної служби, і в Кремль з проханням надати громадянство, і майже втратив надію. «Я писав в адміністрацію президента, що мрію жити тут. Що в мене є будинок, гроші, і що я не хочу жити, як гастарбайтер. Я люблю цю країну всім своїм серцем. Я вважаю, що це – велика країна з великими перспективами», – упевнений італієць.

Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG