Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 18:21

Рік роботи Верховної Ради: «сирі» реформи і «законодавчий спам»


Засідання Верховної Ради України рік тому. Київ, 27 листопада 2014 року

Засідання Верховної Ради України рік тому. Київ, 27 листопада 2014 року

Ми досі не провалили жодного важливого для країни рішення – Гройсман

Рівно рік тому депутати парламенту VIII скликання склали присягу і приступили до виконання своїх законодавчих обов’язків. За цей час їм вдалося збільшити обороноздатність країни, уникнути фінансового колапсу і розпочати антикорупційні процеси, вважає спікер Володимир Гройсман. Натомість експерти роботу «слуг народу» оцінюють не так оптимістично. Парламентарі й надалі прогулюють, «плодять» забагато законопроектів і не поспішають виконувати коаліційну угоду – основний дороговказ Верховної Ради на шляху до реформ.

Упродовж першого року діяльності «постмайданний» український парламент VIII скликання працював 89 робочих пленарних днів. За цей час депутати встигли побити рекорд і перевершили усіх своїх попередників, «наплодивши» 4780 законопроектів і постанов, що у 5-6 разів більше, ніж вони могли розглянути.

Олексій Кошель

Олексій Кошель

Проблема «законодавчого спаму» надзвичайно негативно позначається на роботі Верховної Ради. Маємо величезну кількість законопроектів, які дублюють один одного

«Проблема «законодавчого спаму» надзвичайно негативно позначається на роботі Верховної Ради. Якщо ми візьмемо цифру 2984 зареєстрованих тільки законопроектів (а з постановами це більше ніж 4 тисячі) і поділимо на кількість днів пленарної роботи, ми побачимо більше ніж 30 законопроектів на один день. До сьогодні багато депутатів використовують кількість законопроектів як можливість свого звіту перед виборцями. І така боротьба за рейтингом законотворчої роботи призводить до того, що ми маємо величезну кількість законопроектів, які дублюють один одного. Наведу лише один приклад. Верховною Радою було ухвалено 14 законів і зареєстровано ще 10 законопроектів щодо підвищення престижу та мотивації проходження військової служби», – пояснює голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Законодавча активність фракцій

Законодавча активність фракцій

Перешкодами на шляху до ефективної роботи Кошель називає також відсутність довгострокового планування та чіткої звітності. Надзвичайно актуальною залишається і проблема відвідуваності народними депутатами пленарних засідань. За даними письмової реєстрації, в усіх без виключення пленарних засіданнях взяли участь всього 9 народних депутатів України із 422.

Найвищий показник відвідуваності має «Народний фронт». Депутати цієї фракції відвідували парламент на 87%

«Найвищий показник відвідуваності має «Народний фронт». Депутати цієї фракції відвідували парламент на 87%. На другому місці фракція «Самопоміч» – 85%. Третє і четверте місце ділять між собою «Блок Петра Порошенка» і Радикальна партія», – наводить статистику координатор парламентських і виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

Відвідуваність фракцій за 1 рік роботи парламенту

Відвідуваність фракцій за 1 рік роботи парламенту

Та якщо дисципліна та відвідуваність є формальними показниками якості роботи Ради, то виконання коаліційної угоди – якраз навпаки. Цей документ голови фракцій парафували в першу річницю Євромайдану 21 листопада. Основними пунктами коаліційної угоди стали: конституційна реформа, оновлення влади і боротьба з корупцією, децентралізація та реформа державної влади, реформа силового блоку і оборони, податкова реформа та інше. Разом з тим, виконана угода лише на третину.

Найбільшим провалом в роботі коаліції можна назвати транспортну реформу

«За перший-третій квартали 2015 року народні депутати запланували виконати 127 положень коаліційної угоди. Фактично це третина від усіх положень, які там прописані. Станом на кінець листопада повністю виконано 35% положень, частково – 14%. Як не дивно, але найголовнішим успіхом стала антикорупційна реформа, де виконано 5 із 6 положень. Депутати внесли зміни до законодавства, які забезпечують діяльність Національного антикорупційного бюро. Також відкрито інформацію про власників земельних ділянок, внесено зміни до законодавства щодо фінансування політичних партій. Що ж до інших показників, то на 50% виконано положень щодо виборчої реформи, 43% – реформа оборони, 23% – децентралізація. А от найбільшим провалом в роботі коаліції можна назвати транспортну реформу», – оцінює експерт Комітету виборців України Денис Рибачок.

Володимир Гройсман

Володимир Гройсман

Категорично проти оцінювання роботи парламенту у відсотках і часових термінах його спікер Володимир Гройсман. Попри вже перелічені недоліки, він все одно бачить значні зрушення.

Ми приймали важливі рішення для обороноздатності країни, щодо фінансової стабілізації і лібералізації візового режиму
«Ми досі не провалили жодного важливого для країни рішення. Ми знаходимо більше голосів, ніж потрібно для простого ухвалення. Саме ми приймали важливі рішення для обороноздатності країни. Саме у цьому залі були прийняті рішення щодо фінансової стабілізації і лібералізації візового режиму, дали старт реформі правоохоронної системи, децентралізації, прийняли закони про декомунізацію», – перелічував Гройсман.

Те, що швидких змін досягти не вдалося, він пояснює «прогнилістю» системи.

Система прогнила, система була приречена. Реформування потребують усі сфери

«Як і багато з тих, хто прийшов у владу проводити реформи, я мав великі надії, що нам швидко вдасться провести ті зміни, яких ми чекали стільки років... Ми всі розуміли, що потрібні зміни, але до кінця не віддавали собі звіт, що система прогнила настільки... що система була приречена. Реформування потребують усі сфери, однак людей, що здатні провадити дієві реформи, виявилося мало. Саме крах управлінської спроможності в системі є одним із ключових гальмуючих факторів», – сказав Гройсман.


У січні буде завершено і презентовано «дорожню карту реформ», обіцяє спікер: «Ми її презентуємо для українського парламенту і тоді я вірю в те, що почнеться відродження українського парламентаризму з кращими європейськими традиціями, і інституційна спроможність саме почне відновлюватися в стінах українського парламенту».

«Перемоги» і «зради» Верховної Ради

«Перемоги» і «зради» Верховної Ради

Серед знакових подій за минулий рік, пов’язаних із парламентом, експерти згадують ухвалення закону «Про національну поліцію», закон про Державне бюро розслідувань, яке вже з весни 2016 року має сконцентрувати у себе слідство тяжких злочинів, схвалення декомунізаційного пакету, за яким перейменуванню й демонтажу підлягають усі назви та пам’ятники діячам комуністичної партії. Також це скликання Ради вперше на офіційному рівні визнало УПА борцями за незалежність України.

В економічній сфері Рада змінила закон та зменшила кворум для зборів акціонерних товариств, що дало змогу державі відновити контроль над низкою стратегічних підприємств, зокрема і «Укрнафтою», якою раніше керував менеджмент Ігоря Коломойського.

Володимир Фесенко

Володимир Фесенко

«В останню мить вдалось ухвалити безвізовий пакет. Це досягнення, хоча є питання до якості документів», – нагадав також політолог Володимир Фесенко.

А от до провалів парламенту експерти зараховують конфлікт навколо медичної реформи між міністром охорони здоров’я та профільним комітетом, відкладання реформи державної служби, податкової та судової реформ. Обіцянку про зняття депутатської недоторканності в Раді також поки що ніхто виконувати не збирається.

Найтрагічнішою сторінкою нинішньої Верховної Ради стало голосування за конституційну децентралізацію 31 серпня 2015 року, коли із натовпу супротивників згадки у Конституції особливого самоврядування окремих районів Донбасу одна особа кинула в охоронців Верховної Ради бойову гранату, від чого загинули четверо бійців Нацгвардії.

Повноваження Верховної Ради восьмого скликання мають закінчитися в 2019 році. Втім, низка експертів висловлюють численні прогнози про те, що через можливий розпад коаліції Раду доведеться переобирати достроково.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG