Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:00

«Битва за вулицю Бандери – попереду»

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську підписане розпорядження про перейменування понад 300 «комуністичних» вулиць. Здавалось би, пішов процес, який гальмувався роками – з 90-х в місті існував мораторій на зміну «червоних» назв. А втім, рішення критикують як противники перейменувань, так і прихильники. Останні, зокрема, кажуть, що виконувач обов’язків мера не мала повноважень перейменовувати поряд з вулицями ще й острів на Дніпрі – Комсомольський на Монастирський. Окрім того, знакові центральні вулиці міста «забули» змінити – вони залишились з іменами Карла Маркса, Леніна, Кірова.

В останній день свого перебування на посаді виконувача обов’язків міського голови Галина Булавка підписала розпорядження про «декомунізацію» об’єктів топоніміки. Під перейменування підпали сотні назв. Зокрема свої найменування змінили 5 із 8 районів міста: Красногвардійський – на Чечелівський, Бабушкінський – на Шевченківський, Кіровський – на Центральний тощо.

На мапі міста також тепер мають з’явитися вулиці, названі іменами історичних персоналій – Княгині Ольги, Данила Галицького, Івана Гонти, Петра Дорошенка, Пилипа Орлика, Олени Пчілки, Сергія Єфремова, Михайла Грушевського, Романа Шухевича, Миколи Зерова, Миколи Куліша, Олени Теліги, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка та інших відомих осіб.

Позбулись в назвах вулиць й імен організаторів Голодомору: вулиця Чубаря носитиме ім’я Володимира Сосюри, Постишева – Олександра Серебрякова, проспект Петровського стане проспектом Івана Мазепи, вулиця Петровського – вулицею Андрія Сахарова тощо.

Усі ці зміни раніше були узгоджені профільною комісією міськради з питань топоніміки, до якої входять історики, краєзнавці, депутати та громадські активісти. А втім, процес «декомунізації», щойно стартувавши, викликав зауваження навіть серед прихильників перейменування.

«Боротьба за Бандеру замість Леніна ще попереду» – член комісії

Сергій Карноза, член комісії з питань топоніміки, керівник волонтерської групи й багаторічний борець за перейменування вулиці Косіора, зазначає: знакові магістралі в центрі міста залишились зі старими назвами – головний проспект імені Карла Маркса, проспект Кірова та вулиця Леніна, хоча для всіх них у комісії підібрали наймення.

Щодо вулиці Леніна – там, справді, ще попереду боротьба. Там пропозиція проголосована – Бандери. Ми виходили з того, що символ має змінюватись на символ. Оце «вата» буде квоктати… Подивимось…

«Щодо проспекту Карла Маркса у нас одностайна думка – Дмитра Івановича Яворницького, це символ місцевий і України, символ козацтва, культури, академік, не викликало заперечень. Щодо проспекту Кірова – теж одностайна позиція: Олександра Поля. Раніше, до речі, ця вулиця звалась Польовою, отже, навіть співзвучно. Щодо вулиці Леніна – там, справді, ще попереду боротьба. Там пропозиція проголосована – Бандери. Ми виходили з того, що символ має змінюватись на символ. Оце «вата» буде квоктати… Подивимось… Якщо Філатов не підпише, то наступний – губернатор. Якщо не губернатор, то Верховна Рада. В законі, слава Богу, все це прописано», – сказав у коментарі Радіо Свобода Сергій Карноза.

«Місцеві герої мають бути представлені не вулицями на болотах»

Краєзнавець, демобілізований боєць АТО Юрій Фоменко висловлює свої застереження щодо «топонімічної революції» в місті. Каже: брати участь в засіданнях профільної комісії з перейменувань перестав ще влітку – вважає, що не був почутий. На його думку, перейменовуючи вулиці зараз, Дніпропетровськ «скалькував» радянський підхід, чимало місцевих достойників гідно не пошановані. Не з’являться в місті й вулиці імені добровольчих батальйонів, сформованих із земляків, жалкує Юрій Фоменко.

Я був за те, щоб були вулиці учасників АТО, бригад і батальйонів. Але відповідь була: не можна називати з цифрами, а деякі назви військових формувань – з цифрами»

«Я покинув цю комісію, бо не зміг донести свою думку. Я вважаю, що має бути якийсь відсоток неполітичних назв, в назвах вулиць повинні бути представлені всі періоди, ні в якому разі не можна викидати 60-70 роки минулого століття, ці люди теж працювали задля міста. Місцеві ж герої мають бути представлені не вулицями на периферії, на болотах, в непрестижних районах, а в центрі міста. Наприклад, Григорій Омельченко, він пройшов Другу світову війну офіцером, захищав голодних дітей, побував у сталінських таборах. Це і поет та режисер Олександр Галич, і археолог Борис Мозолевський, що відкрив золоту пектораль. Їхні вулиці невеликі й на самих околицях. У нас вийшла радянська калька – вулиці імені загальнодержавних діячів. Окрім того, я був за те, щоб були вулиці учасників АТО, бригад і батальйонів. Але відповідь була: не можна називати з цифрами, а деякі назви військових формувань – з цифрами», – зазначив у коментарі Радіо Свобода краєзнавець.

Дніпропетровський історик Максим Кавун, який багато років поспіль очолював в місті робочу групу з питань топоніміки, вважає, що «декомунізація» в Дніпропетровську «прихопила» й ті об’єкти, які зовсім її не потребували. Так, каже він, вулиця Героїв Сталінграда, яка має стати проспектом Богдана Хмельницького, не підпадала під перейменування. Вулиці, присвячені Сталінградській битві, одній із переломних у Другій світовій війні, є і країнах Європи, зауважує історик.

Мало хто знає про те, що в Європі маса вулиць названа на честь героїв Сталінградської битви: Сталінградська авеню в Брюсселі, Сталінградський бульвар в Ніцці, станція метро «Сталінград» і площа Сталінградської битви в Парижі

«Вулиця названа не на честь Сталіна, а на честь Сталінградської битви. Мало хто знає про те, що в Європі маса вулиць названа на честь героїв Сталінградської битви: Сталінградська авеню в Брюсселі, Сталінградський бульвар в Ніцці, станція метро «Сталінград» і площа Сталінградської битви в Парижі. Ми йдемо в Європу, але відмовляємося від того, що поважають в Європі», – вважає Максим Кавун.

Реалізація на старті

Новий міський голова Борис Філатов, який склав присягу кілька днів тому, питання перейменування вулиць коментує як факт, що відбувся. На своїй першій прес-конференції на посаді мера він дав зрозуміти, що рішення попередниці вже в роботі й «заднього ходу» не буде.

«Пані Булавка підписала розпорядження про перейменування 200 з лишком вулиць. Якщо ми подивимося чинне законодавство про перейменування, то спочатку це мала зробити міська рада, але міська рада минулого скликання цього не зробила, відповідно повноваження перейшли до пані Булавки. Тепер її розпорядження лежать вже не в сфері моєї компетенції, а в сфері компетенції міграційної служби, реєстру виборців, головного архітектурно-планувального управління і відповідних підрозділів, які мають займатись реалізацією», – сказав Борис Філатов.

Тим часом експерти сходяться на тому, що перейменування знакових центральних вулиць, яке не зробила попередниця, стане одним із викликів для нового міського голови.

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського режимів, так званий «закон про декомунізацію». В травні його підписав президент України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG