Доступність посилання

ТОП новини

Його вбивці як були народними героями в Росії, так і залишаться – друг Литвиненка


Олександр Литвиненко, Володимир Путін, Андрій Луговий, Дмитро Ковтун
Олександр Литвиненко, Володимир Путін, Андрій Луговий, Дмитро Ковтун

«Питання, чи давав Путін особисто наказ вбивати Литвиненка, мабуть, ніколи не отримає відповіді. Путін не став би віддавати такий наказ, не прикрившись»

Убивство колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка здійснили депутат Держдуми Росії Андрій Луговий і підприємець Дмитро Ковтун, а операція була особисто схвалена директором ФСБ Миколою Патрушевим і, ймовірно, президентом Росії Володимиром Путіним, йдеться в заключній доповіді судді Роберта Оуена, який проводив публічне розслідування вбивства у Британії. Вдова Олександра Литвиненка Марина закликала до введення візових і економічних санкцій проти президента Росії Путіна і голови російської Ради безпеки Патрушева. Син Олександра Литвиненка Анатолій заявив, що, на його думку, вбивць його батька покриває російська держава: «Це був дуже складний злочин, з використанням надзвичайно складного знаряддя вбивства, – сказав він в інтерв'ю Sky News. – Вбивці були під захистом російської держави».

Британська влада вже домагалася екстрадиції з Росії Андрія Лугового і Дмитра Ковтуна, проте ці спроби не були успішними. Серед припущень щодо мотивів убивства Литвиненка основне місце посідає версія про знайдені ним докази зв'язків наближених до російського президента Володимира Путіна чиновників з організованою злочинністю.

На думку друга Олександра Литвиненка і співавтора книги про його вбивство Олександра Гольдфарба, Великобританія може зажадати від Росії видачі Лугового і Ковтуна через ООН і ввести нові санкції щодо Москви.

Якщо полоній вироблений на підприємствах «Росатому», то керівництво «Росатому» має бути у цих санкціях

– Вони можуть ввести санкції проти тих осіб, які, на думку суду, мали стосунок до цього вбивства. Наприклад, якщо полоній вироблений на підприємствах «Росатому», то керівництво «Росатому», ядерного центру в Сарові, колишній Арзамас-16, має бути у цих санкціях.

– А що буде з Ковтуном і Луговим?

– Їхня роль у цьому вбивстві доведена абсолютно однозначно. Це випливає з величезної кількості криміналістичних даних, які зібрала і оприлюднила поліція.

Ковтун і Луговий будуть раді цій новині: тепер вони не просто вбивці, а вони розвідники, які діяли за наказом улюбленої держави

Що для них це означає? Я думаю, що вони будуть раді цій новині, тому що тепер вони не просто вбивці, а вони розвідники, які діяли за наказом улюбленої держави. Тому я думаю, що для них це хороша новина. Ордер на їхній арешт був виданий вже років вісім тому, і вони як не могли їздити за кордон, так і не зможуть. Як тільки вони з'являться, їх одразу ж заарештують і доставлять до Великобританії.

Що це для них означає всередині Росії? Та нічого, я думаю. За нинішніх настроїв у Росії вони як були народними героями, так і залишаться. Але це більше свідчить не про них, а про Росію.

– А що це означає для президента Росії Володимира Путіна?

– Питання про те, чи давав Путін особисто наказ вбивати Литвиненка, чи не давав, мабуть, ніколи не отримає своєї відповіді, бо доказів цьому немає. Про що, до речі, йшлося в суді – що, цілком ймовірно, така операція не могла відбутися без його відома, тому що ніхто не став би віддавати такий наказ, не прикрившись. Путін, мабуть, знав.

Що це означатиме для нього особисто? Ну, це залежить від рішення вже не суду, а британського уряду, питання зовнішньої політики до компетенції суду не належать.

– Ще одне важливе питання – про можливий зв'язок вбивства Олександра Литвиненка і того факту, що він консультував іспанські спецслужби з приводу Тамбовського злочинного угруповання та його зв'язків з оточенням Путіна.

Ніхто не може сказати, який мотив був головним

– Це один з основних мотивів, який розглядався в суді, але, звісно, ніхто не може сказати, який мотив був головним. Він є одним з основних можливих мотивів. Є й інші мотиви, наприклад, помста за участь Литвиненка в розслідуванні вибухів будинків у Москві в 1999 році і особиста неприязнь, припустимо, Путіна до Литвиненка, з яким вони були особисто знайомі, і до Березовського, і так далі. Але, повторюю, іспанська версія – один з найбільш ймовірних мотивів убивства.

– Які у вас враження від минулих публічних слухань у справі щодо вбивства Олександра Литвиненка? Наскільки вони були об'єктивними і всебічними?

Були заслухані тисячі документів, які всі, до речі, викладені на сайті судового засідання

– Це були 34 повних дні судових засідань, на яких виступило кілька десятків свідків, експертів, були заслухані тисячі документів, які всі, до речі, викладені на сайті судового засідання. Проведена величезна робота, яка обійшлася британським платникам податків мільйонів у 20 фунтів стерлінгів. Самі судові засідання обійшлися в 12 мільйонів, плюс поліцейське розслідування обійшлося в кілька мільйонів, тож, гадаю, мільйонів 20 набіжить за увесь цей час.

Що стосується їхньої об'єктивності, справа в тому, що сама британська система так влаштована, що практично неможливо собі уявити політичного тиску на суд. Хоча факт того, що британський уряд не хотів цього розслідування і всіляко йому перешкоджав, встановлений.

Як Путін і його друзі пов'язані із загибеллю Олександра Литвиненка: російський переклад німецького фільму телеканалу ZDF:

Марина Литвиненко, домагаючись цього розслідування, була змушена подати на уряд до суду, і суд зобов'язав уряд заснувати ці слухання. А так вони були проти, стверджуючи, що це заважає їхній зовнішній політиці й національній безпеці.

У нас немає ніяких сумнівів щодо об'єктивності та сумлінності судді

Так чи інакше, британська система така, що навряд чи можна говорити про політичний тиск, хоча б тому, що тиск на суд є сам по собі кримінальним злочином. А оскільки у Великобританії влада змінювана, то будь-який чиновник, включаючи прем'єр-міністра, який дозволить собі тиснути на суд, повинен мати на увазі, що через 5 років, через 7 або через 3 хтось цю історію зіллє, і людина сама опиниться на лаві підсудних. Крім цього, суддя Роберт Оуен має зовсім бездоганну репутацію, багато разів доводив, що він не йде на повідку в уряду, і багато разів відкидав клопотання уряду. У нас немає ніяких сумнівів щодо об'єктивності та сумлінності судді.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG