Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:52

Є велика «каменюка» – неможливість корпоративного фінансування освіти. Багато людей готові платити стипендію від імені власних компаній – голова «Google-Україна»

Київ – Українські випускники з великими труднощами знаходять роботу. Безробіття серед молодих людей до 25 років удвічі перевищує загальний рівень безробіття в країні і сягає майже 22%. Чи винна у цьому лише економічна криза? Чи добре підготовлені українські молоді спеціалісти до потреб українського ринку праці? Чи мають достатньо добру освіту?

За законом України «Про вищу освіту», держава у співпраці з працедавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вузів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб. Ці норми роз’яснила заступник міністра освіти Інна Совсун.

Проте, створення умов – це ще не сама робота. В реальності випускники не завжди знаходять роботу за отриманою освітою, а декому доводиться шукати працю місяцями, часто задовольняючись роботою не за фахом. До того ж, не кожна компанія готова взяти відповідальність і прийняти на роботу молодого фахівця, який часто має лише теоретичні знання, без практичних навичок, визнають фахівці.

Випускниця Київського політехнічного інституту за спеціальністю «видавнича справа і редагування» Софія Юрченко наразі шукає просто роботу, оскільки не знайшла працю за фахом.

З потенційних працедавців мало хто дивиться на диплом, а дивляться на досвід роботи

«Роботи за спеціальністю я так і не знайшла і думаю, що більшість людей (випускників – ред.) стикнуться з тим, що з потенційних працедавців мало хто дивиться на диплом, а дивляться на досвід роботи. Я на третьому і четвертому курсах стажувалась у видавництві у братів Капранових, але на цьому і закінчується цей мій досвід роботи за фахом загалом», – розповіла Юрченко свою історію у розмові з Радіо Свобода.

Експерти неурядової ініціативи «Реальна робота» радять випускникам не втрачати оптимізму і шукати роботу за такими принципами: по-перше, влаштуватися на роботу абикуди, аж до роботи промоутером, бариста (фахівцем із приготування кави – ред.) або консультантом в call-центр. Щоб не сидіти на шиї у батьків, відчувати себе при ділі, мати коло спілкування.

При цьому, фахівці визнають, що для роботи за фахом головне – практичний досвід, навіть якщо доведеться деякий час попрацювати безкоштовно.

Краще три місяці пропрацювати безкоштовно за фахом, ніж цей же час – в кафе

«Краще три місяці пропрацювати безкоштовно за фахом, ніж цей же час – в кафе. Тому що: ви отримаєте досвід за фахом, і це плюс; ви напишете в резюме, що працювали за фахом, і це краще, ніж випадкова робота «аби працювати»; ви отримаєте нові контакти, завдяки яким будете розвиватися професійно та кар'єрно. Звичайно, якщо будете тримати очі і вуха широко відкритими», – пояснюють в «Реальній роботі».

Саме так – на волонтерських засадах – почала свою журналістську кар’єру ще студенткою КПІ Вікторія Наумчук. При цьому паралельно розміщувала резюме на сайтах з оголошеннями про вакансії.

«Спершу я волонтером працювала на університетському радіо, розмістила резюме на одному з сайтів «а-ля пошук роботи» і мені зателефонували з «Яскравого радіо». Вакансія для мене видалась цікавою, я прийшла до студії, пройшла співбесіду і вже півроку працюю на цій радіостанції», – каже Наумчук у розмові з Радіо Свобода.

Як поєднати зусилля працедавців і випускників?

На думку фахівців, вирішити проблему працевлаштування випускників можуть великі компанії, але наразі у країні відсутнє законодавство, яке б регулювало приватне або корпоративне фінансування освіти. Цю проблему у розмові з журналістами порушив голова представництва «Google-Україна» Дмитро Шоломко.

Є дуже багато людей, які готові заснувати і платити стипендію від імені власних компаній чи від імені власних асоціацій. Немає жодного механізму цього зробити

«Є дуже велика «каменюка», яка лежить на дорозі до вирішення цього питання: це фактично неможливість приватного або корпоративного фінансування освіти. Є дуже багато людей, які готові заснувати і платити стипендію від імені власних компаній чи від імені власних асоціацій. Немає жодного механізму цього зробити. Хоча, я думаю, це буде найшвидший спосіб вирішити питання матеріальної бази (вишу – ред.), співфінансування розвитку освіти, і щоб мати можливість спілкуватися зі студентами і готувати їх навіть з власних грошей. Ми беремо дуже багато студентів і випускників працювати у багатьох країнах світу, Google не має жодних обмежень за паспортом, за громадянством», – зазначив Шоломко.

Він повідомив, що український Google готовий надати робочі місця випускникам українських вишів. До того ж, з ініціативи Шоломка і його колеги Максима Полякова (засновника компанії Noosphere Ventures) в Україні розпочато конкурс для інженерних стартапів (у царині науково-технічних розробок і сервісів).

Допомогти випускникам успішно пройти співбесіду й отримати працю у великій компанії зможе проект «Технології ефективного кар’єрного старту». Його здійснюють у Дніпропетровську та Одесі за підтримки західних партнерів України.

Координатор Олександра Ткаченко зазначила, що проект навчає випускників правильно себе представити і вміти показати свої знання. Адже не кожен випускник, навіть відмінник, здатен гідно подати свої знання на ринку праці, каже експерт.

«Цей проект спрямований на те, щоб підняти конкурентоспроможність молодих людей – випускників вишів. Тобто, щоб вони знали, які є потреби місцевого ринку праці і як себе на цьому ринку поводити, як правильно писати резюме і готуватись до співбесіди, як правильно презентувати себе», – розповіла Ткаченко журналістам.

Свій внесок у підтримку молодих фахівців України вніс Євросоюз – наприкінці минулого року ЄС заявив про виділення 1 мільйону євро у рамках програми TEMPUS на підтримку студентських ІТ-інновацій і підприємництва.

Завдання проекту, який розрахований на три роки – стимулювати контакти між навчальними програмами, науково-дослідницькими роботами і бізнес-інноваціями. Подібні програми мають допомогти українським студентам ще під час навчання «вийти на контакт» з потенційними працедавцями. Щоб після закінчення вишу працевлаштуватись за спеціальністю, зазначають фахівці. Але наголошують, що студенти повинні орієнтуватись у ситуації на ринку праці й намагатись обирати фах, якого потребують держава і бізнес.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG