Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:42

«Влада» окупованого Росією Криму переслідує кримчан за підтримку України (світова преса)


«Росіяни роздали військові однострої і зброю пиякам, наркоманам та кримінальним злочинцям, поставивши їх при «владі» у Криму» – The Irish Times

Австралійське періодичне видання The Australian пише про заборону українським державним службовцям критикувати уряд та урядовців. Ірландська газета The Irish Times опублікувала репортаж зі Львова про кримських татар, які втекли на західну Україну після анексії Росією Криму. Найбільший німецький часопис Sueddeutsche Zeitung, який видається у Мюнхені, пише про цензуру в інтернеті у Російській Федерації.

Один із найвпливовіших часописів Австралії The Australian опублікував статтю «Україна забороняє держслужбовцям критикувати уряд». У матеріалі повідомляється, що в Україні було накладено заборону на привселюдну критику державними службовцями діяльності державних установ та їхніх колег. На думку австралійського видання, це сталося після того, як минулого місяця було оприлюднено доволі неприємні дані щодо повільного поступу у боротьбі українського керівництва з корупцією. Рішення про заборону критичних висловлювань у бік урядових структур вже викликало критичні зауваження від державних службовців в Україні.

Австралійський часопис додає, що в Україні чітко побачили за цією постановою утиск свободи висловлювань, що у свою чергу суперечить прозахідному курсу нинішньої української влади. Далі йдеться про те, що правило «лояльності» є одним із ключових у новому статуті поведінки державного службовця в Україні. Принагідно додається, що у разі нестатутної поведінки державного службовця, може бути застосовано низку каральних заходів. Увесь список опублікований, як пише газета, на сайті українського уряду.

Зокрема, The Australian наводить витяги з того статуту, зазначаючи, що, згідно з його положеннями, український державний службовець мусить уникати будь якої привселюдної критики роботи державних установ та їхніх співробітників. Видання пише, що нещодавня відставка міністра економіки України Айвараса Абромавичуса кидає світло на неспроможність керівництва Києва виконати свої обіцянки викорінити вплив приватних інтересів на державну політику. Австралійський часопис додає, що майбутнє самого українського уряду нині перебуває під сумнівом, у разі якщо прем'єр-міністр Арсеній Яценюк не зміцнить урядову коаліцію, уникнувши у такий спосіб передчасних виборів.

«Україна забороняє державним службовцям критикувати уряд»

Друге за накладом видання Ірландії The Irish Times містить матеріал «Вигнанці з Криму починають нове життя у Львові». Кореспондент часопису Даніел МакЛофлін пише, що впродовж сторіч Львів був величним містом у Польщі та Габсбурзькій імперії. Сьогодні це українське місто залишається стовідсотково центральноєвропейським з його строкатою добіркою барокових та ренесансних будівель і надзвичайно популярною культурою кав'ярень. Автор дадає, що Львів є найбільш «західним» містом України, водночас додаючи, що Україна – це велика за розміром країна, найбільша у Європі, а два роки насилля у певних частинах України перемішало 45 мільйонів населення у доволі незапланований і неочікуваний спосіб.

Видання пише, що 8 тисяч українців переїхали нині до Львова, втікаючи від підтримуваного Москвою заколоту бойовиків на сході країни, який відбувається за 1,2 тисячі кілометрів на схід від Львова. Часопис додає, що хоча більшість з тих переселенців є російськомовними, які ніколи не були на західній Україні, вони проігнорували кремлівську пропаганду, яка змальовувала Львів, як «отруйне гніздо» «фашистів», які «ненавидять» все російське. Також ірландська газета пише, що у Львові можна побачити і інших біженців зі ще одного регіону України, який дуже відрізняється від Львова. Йдеться про 2 тисячі кримських татар, які нині живуть у Львові, які втекли з Кримського півострова, який анексувала Росія 2014 року.

The Irish Times пише, що тисячі кримських татар напередодні появи у Криму горезвісних російських «зелених чоловічків», які були російськими вояками без розпізнавальних знаків, вийшли на демонстрацію під стінами кримського парламенту на захист української державності. Кримські татари, які відвідують кав'ярню у Львові, що має назву «Бахчисарай», додає ірландський часопис, кажуть, що «росіяни роздали військові однострої і зброю пиякам, наркоманам та кримінальним злочинцям, поставивши їх при «владі» у Криму». Насамкінець видання посилається на правозахисну організацію Amnesty International, у доповіді якої зазначається, що «влада» окупованого Росією Криму порушує право на свободу висловлювань та зборів, а ті кримчани, які виказують проукраїнські симпатії, зазнають жорстоких переслідувань.

«Татари присягаються повернутися до Криму»

Найтиражованіший часопис Німеччини Sueddeutsche Zeitung публікує статтю «Цензура інтернету в Росії. Ув'язнення за «лайк». У матеріалі повідомляється, що росіянин Андрій Бубеєв розмістив на своїй сторінці у соцмережі «ВКонтакте» малюнок тюбика зубної пасти у російських кольорах з підписом: «Вичави з себе Росію». Молодий росіянин також розмістив на своїй сторінці статтю «Крим належить Україні». Часопис пише, що нині Андрій постав перед судом у російському місті Твер. Російське слідство вважає його «екстремістом». Втім, німецьке видання додає, що випадок Андрія Бубеєва не є поодиноким у Росії. Переслідування зазнають не лише політичні активісти, а й ті, хто просто тисне на «лайк» під певними матеріалами у соціальних мережах, не будучи зацікавленими у великій політиці. Лише 2015 року були повідомлення про 200 подібних випадків. Вироки тюремного ув'язнення було виголошено у 18 справах.

Німецьке видання пише, що міжнародна правозахисна організація Amnesty International вже неодноразово критикувала Москву за обмеження свободи висловлювань російських громадян в інтернеті. Нині вже використовується термін «Тріумф російської цензури в інтернеті». Часопис нагадує, що 2014 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким так зване «поширення екстремізму в інтернеті» мало б розглядатися у Росії як карний злочин. Загалом нині, як пише газета, 10 тисяч сайтів було офіційно заборонено російською владою. Далі цитуються слова російського правника Романа Качанова, який каже, що за цих обставин вже варто двічі подумати перед тим, як щось написати чи прокоментувати у російському інтернеті.

Мюнхенський часопис додає, що особливу увагу російської влади привертають матеріали, які обговорюють росіяни у соціальній мережі «ВКонтакте». Ця соціальна мережа є вже доволі небезпечним місцем для політичних опонентів путінського режиму. Видання пише, що засновник мережі Павло Дуров був змушений залишити свій винахід, бо ж він відмовився надати дані щодо українських користувачів російським спецслужбам. Відтоді ця мережа курується тими самими російськими спецслужбами. Це призвело до відтоку користувачів від мережі «ВКонтакте» до американської мережі Facebook.

«Лише «лайк» може коштувати комусь ув'язнення»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG