Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:46

Музей Лесі Українки у Ялті закрили, російська влада каже – на ремонт, письменники – назавжди


Музей Лесі Українки в Ялті, 14 березня 2016 року

Музей Лесі Українки в Ялті, 14 березня 2016 року

Забирати пам'ятники і закривати музеї нібито на реставрацію – типова завіса, щоб їх знищити – Забужко

Іванна Ткачук

Українських діячів культури обурило закриття на реставрацію музею Лесі Українки в Ялті. Засновниця музею Світлана Кочерга побоюється, що його можуть вже не відкрити, або повністю змінять концепцію закладу. Українські письменники й літературознавці вважають, що музей закрили з ідеологічних міркувань, і не варто чекати, що його відновлять.

Офіційною причиною закриття музею є його аварійний стан. За словами начальника управління культури російської Адміністрації Ялти Лариси Ковальчук, у будівлі обвалилася стеля, а сам музей внесено до переліку об’єктів, які потребують капітального ремонту. Вона запевнила, що будівлю відремонтують, і експозиція повернеться до робочого режиму.

Український літературознавець, дослідниця творчості Лесі Українки Віра Агеєва пояснила в коментарі Радіо Свобода, чому, на її думку, в Криму закрили музей, присвячений поетесі. Це трапилося не вперше, нагадала вона, адже ще 1963 року влада Радянського Союзу заборонила проводити маніфестації на честь 50-річчя з дня народження Лесі.

У сучасній Росії такий музей існувати не може

«Леся Українка послідовна в обстоюванні української позиції, тож у сучасній Росії такий музей існувати не може», – зазначила Агеєва.

До прикладу, у поемі «Оргія» бачимо абсолютно відверту вказівку на українсько-російські відносини, каже літературознавець. А в драматичній поемі «Бояриня» незавуальовано український світ показано як вільний світ, а російський – як світ неволі. Закриття цього музею, на думку Віри Агеєвої, означає, що Крим не просто віддаляється від України, а й простір свободи в ньому швидко зменшується.

Віталій Капранов

Віталій Капранов

На думку письменника та громадського діяча Віталія Капранова, те, що зараз відбувається в Криму, – це традиційна поведінка російських загарбників на окупованих територіях, яка спостерігалась протягом сотень років. Він вважає, що музей ще «довго протримався», адже зазвичай культурний погром Росія влаштовує одразу після окупації.

«Русский мир» – це люди без історичної пам’яті

«Русский мир» – це люди без історичної пам’яті і без розуміння своїх культурних пріоритетів», – наголосив Капранов.

Та письменник переконаний, що, оскільки українську культуру не знищили досі, то й надалі не знищать. Якщо, каже він, це не вдалося царям Катерині й Петру і всім, хто забороняв українську мову й літературу, палив бібліотеки, то й Путіну не вдасться. Феномен української культури полягає в тому, що вона передається з уст в уста, а не навіюється через ЗМІ, додає Капранов.

Однак, ялтинці не повстануть на захист музею, вважає Капранов. У них є досвід кримських татар, тож їхнє обурення залишиться на рівні кухонних розмов.

Оксана Забужко

Оксана Забужко

Письменниця та дослідниця творчості Лесі Українки Оксана Забужко переконана, що музей відкриють лише тоді, коли Україна поверне Крим. Вона розповіла в коментарі Радіо Свобода, що в такому стилі Росія завжди проводить зачистку культурних пам’яток. Точно так само у Донецьку зняли і кудись понесли меморіальну дошку Василеві Стусу, так само 1934 року в Харкові забрали нібито на реставрацію пам’ятник Еллану-Блакитному, і більше ніколи не повернули.

Це розпис у абсолютному варварстві

«Це показник для всього світу, що таке політика «русского мира», не меншою мірою, ніж викрадення та ув’язнення людей. Це розпис у абсолютному варварстві», – наголосила Забужко.

Музей важливий для української культури тим, що в ньому зберігається велика кількість оригінальних пам’яток з життя Лесі Українки в Криму.

Пам'ятник Лесі Українці у Севастополі, Крим

Пам'ятник Лесі Українці у Севастополі, Крим

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG