Київ – Засуджена в Росії українська громадянка Надія Савченко поновила сьогодні сухе голодування. Один з її адвокатів Марк Фейгін підтвердив це в інтерв’ю Радіо Свобода, заявивши, що відступати від свого рішення утримувана в ув’язненні українка не збирається. Юрист, як і раніше, переконаний, що доля Надії в руках однієї людини – Володимира Путіна, і цей факт вже невуалізовано, а відкрито підтверджують в Кремлі. Не виключено, що питання про звільнення українки затягнеться щонайменше до червня, коли російський президент «спробує розіграти карту обміну Савченко на зняття санкцій», продовження яких розглядатиме ЄС.
– Що відомо наразі про, можливо, нові переговори щодо звільнення Надії Савченко?
– На цю хвилину вирок набрав чинності. Це сталося ще вчора. Стосовно голодування Надії Савченко можу сказати, що вона розпочала його сьогодні. Вчора в неї були українські консули в Ростові-на-Дону, Олександр Ковтун та Віталій Москаленко. Вона підтвердила їм, що зранку 6 квітня припиняє пити воду. На цю хвилину, я думаю, вона, дійсно, розпочала голодування. Щодо вироку ми, звичайно, спробуємо вжити низку процесуальних зусиль. Право стосовно оскарження в ЄСПЛ не було втрачено, хоча шанс дуже примарний, оскільки вирок, не оскаржений в другій інстанції, за національною юрисдикцією, не може бути оскаржений в ЄСПЛ. Утім, є виняток, який застосовується у випадках, коли в засудженого не було можливості оскаржити вирок. У зв'язку з голодуванням, можливо, такі варіанти виникнуть, але це питання ще вимагає обговорення.
– Пане Фейгін, Надія Савченко раніше заборонила адвокатам оскаржувати рішення через національну юрисдикцію, про яку Ви кажете. Чи змінилося її рішення зараз?
– Це було її рішення. Захист наполягав з грудня 2015 року. Ми запевняли її, що подати апеляційну скаргу необхідно не лише тому, що ЄСПЛ як інстанція — це важливий елемент захисту. Але чому вона відмовилася? По-перше, тому що вона вважала це порожньою затяжкою часу. По-друге, вона вважала, що в цьому суді в принципі нічого домогтися не можна. По-третє, розгляд моєї скарги навіть у пріоритетному порядку можливий лише років через 5, а в мене немає жодної години.
У понеділок, коли була остання можливість подати скаргу, я й Микола Полозов з нею знову про це розмовляли, і вона ще раз письмово підтвердила свої вимоги в жодному разі не подавати цю скаргу нікому з адвокатів
Яка мені різниця, що буде через 5 років? Мені просто зараз потрібне звільнення, тому ми як адвокати не мали права подавати скаргу без її відома. Вона б від неї просто відмовилася, про що неодноразово говорила. У понеділок, коли була остання можливість подати скаргу, я й Микола Полозов з нею знову про це розмовляли, і вона ще раз письмово підтвердила свої вимоги в жодному разі не подавати цю скаргу нікому з адвокатів.
– Напередодні Ви на своїй сторінці у Twitter написали про розмову з головою Сенату Франції Жераром Ларше, який мав зустрітися з Путіним. Чи може щось зробити міжнародна спільнота і українська влада зокрема, аби звільнити Надію Савченко?
– Я, дійсно, зустрічався з головою в посольстві Франції. Мене запросили і я мав розмову з французьким послом перед його зустріччю. О другій годині він поїхав на зустріч до Кремля з Путіним. Це не секрет, він мені говорив, що теж розмовляв на тему звільнення Савченко з Лавровим, міністром закордонних справ, а також стверджував, що проводяться конфіденційні бесіди. Скоріше, це була позитивна інформація. Я, власне кажучи, просив його тільки про одне – щоб він з’ясував терміни, в які Надія Савченко буде звільнена, не відносно обіцянок, які направо й наліво роздає Москва, а спираючись на конкретні дати, коли це відбудеться. Поки що результатів зустрічі немає. Я думаю, що поки що вони лишаються конфіденційними й невідомо, як вони домовилися, якщо це питання взагалі порушувалося.
Дорікати Україні за те, що хтось не діє, було б зовсім неправильно. Я б зараз, між іншим, зосередився на зусиллях щодо списку Савченко, на тому, щоб він був імплементований іншими країнами Євросоюзу й за океаном, оскільки це серйозний важіль додаткового тиску
Стосовно того, що може зробити Україна? Насправді українське керівництво робить дуже багато. Дорікати Україні за те, що хтось не діє, було б зовсім неправильно. Я б зараз, між іншим, зосередився на зусиллях щодо списку Савченко, на тому, щоб він був імплементований іншими країнами Євросоюзу й за океаном, оскільки це серйозний важіль додаткового тиску. Без нього було б досить складно домогтися якогось позитивного результату. Насправді без санкцій секторальних і персональних, які були прийняті стосовно Росії (наприклад, стосовно Донбасу й Криму), можливо, не було б і примирення на Донбасі. Незважаючи на те що бойові дії таки виникають, але все ж не гине така велика кількість людей. У випадку з Савченко список – це теж застереження, яке може спрацювати стосовно відправлення її в колонію, змушення шити фуфайки й так далі. Мені здається, що Україні тут варто докласти великих зусиль.
– Більшість думок зводиться до того, що все-таки звільнення Надії Савченко – це рішення однієї особи, президента Путіна. Якою може бути його ціна, аби звільнити Савченко?
Стосовно Володимира Путіна, ви не можете залізти до нього в голову, ви психіки його ніколи повністю не зрозумієте – ні його параноїдальності, ні його бажань
– Це, дійсно, так, все залежить від однієї людини. Причому я про це говорив уже з 2014 року. Тоді це здавалося не таким очевидним, а тепер вони вже самі підтверджують, що це так, починаючи з його прес-секретаря Пєскова, міністра закордонних справ Лаврова, голови Адміністрації президента Іванова. Вони в різній формі, даючи коментарі й інтерв'ю стосовно Савченко за останній тиждень, неодноразово повторювали, що це дійсно рішення президента. Причому це, дійсно, лише його рішення, оскільки всі решта вимагають звільнення, починаючи з Барака Обами, не кажучи вже про Петра Порошенка й ледь не 28 лідерів Євросоюзу – майже всі голови держав закликали звільнити Савченко. Стосовно Володимира Путіна, ви не можете залізти до нього в голову, ви психіки його ніколи повністю не зрозумієте – ні його параноїдальності, ні його бажань. Тому передбачити тут досить складно.
Мені здається, що він очікує на якийсь момент. Можливо, червня, коли буде обговорюватися питання в Європі про продовження персональних санкцій і, може, напередодні цих обговорень він спробує розіграти карту обміну Савченко на зняття санкцій
Ми маємо виходити з принципів міжнародної політики. Відкрито президентом України було запропоновано обміняти військовослужбовця Александрова на Савченко. Це була пряма й зрозуміла пропозиція, не прихована й конфіденційна. Наполягати треба на публічних варіантах, тому що всі решта конфіденційних розмов ні до чого не призведуть, оскільки ні до чого не зобов'язують. Можна таємно про щось домовитися, а потім публічно сказати «ні, ми ні про що не домовлялись». Таке вже не раз траплялося. Тому публічні вимоги, на мій погляд, набагато змістовніші. На що він погодиться, я, відверто кажучи, не можу передбачити. Мені здається, що він очікує на якийсь момент. Можливо, червня, коли буде обговорюватися питання в Європі про продовження персональних санкцій і, може, напередодні цих обговорень він спробує розіграти карту обміну Савченко на зняття санкцій. Може бути так, але тут я не можу гарантувати.
– Чи правильно я Вас розумію, що історія зі звільненням може затягнутися щонайменше до червня?
– Я не можу називати конкретні терміни, оскільки це невдячна справа. Якісь припущення мають досить умовний характер. Вони можуть як затягнутися, так і швидко вирішитися. Тут немає якихось твердих часових термінів. Це все лишається загадкою.
