Будь-яка громадська організація тепер приречена буде отримати клеймо «іноземного агента» – російський активіст

Наприкінці 2014 року представник російської прокуратури приніс офіційний документ, в якому йшлося, що неурядова організація «Комітет проти тортур» займається політичною діяльністю, а отже, повинна бути зареєстрована як «іноземний агент». У серпні 2015 року міжрегіональна громадська організація «Комітет проти тортур» змушена була припинити своє існування в Нижньому Новгороді і зареєструватися в Оренбурзі під іншою назвою – «Комітет щодо запобігання катуванням». Чи дозволить це організаторам некомерційних організацій продовжити свою діяльність і чи можна займатися захистом прав ув'язнених зі статусом «іноземний агент»? Про це кореспондент Радіо Свобода в Нижньому Новгороді розмовляє з беззмінним керівником організації Ігорем Каляпіним.

– Із початку 2012 року я уважно стежив за долею законопроекту про «організації, що виконують функції іноземного агента» в російській Державній думі. З висловлювань тих людей, які цей закон придумали, було зрозуміло, що спрямований він на те, щоб «маркувати», а російською кажучи, «затаврувати» ті некомерційні організації, які відбулися в Росії як найбільш впливові і дієздатні. Їх потрібно було якимось чином скомпрометувати в очах суспільства. Причому відразу було зрозуміло, що рано чи пізно це клеймо повісять на всіх.

Ми намагаємося зробити більш гуманною нашу пенітенціарну систему, щоб в ній не було катувань і насильства, але ми не займаємося діяльністю, спрямованою на зміну державної політики. І звинувачувати нас в цьому – безумство з боку держави. Я вважаю, що державна політика повинна бути спрямована не на застосування тортур, а як раз навпаки, на боротьбу з ними. Тому, доводячи у всіх судах, що ми не є іноземними агентами, ми і говорили, що наш «Комітет щодо запобігання тортурам», безумовно, займається реалізацією державної політики, але аж ніяк не її зміною. Проте вердикт прокуратури про те, що наша організація займається політичною діяльністю, був підтверджений в суді. Отже, ми зобов'язані тепер бути в реєстрі «іноземних агентів», куди нас відразу і включили. А після цього виписали три штрафи, вказавши, що ми не маркуємо свої публікації, виступи, листи словосполученням «іноземний агент». Слово «агент», однак, передбачає, що ми виконуємо чиїсь доручення. А оскільки ніяких доручень ззовні ми не тільки не виконували, але і не отримували, то повідомляти про себе неправду ми не вважали за можливе. У зв'язку з чим з серпня 2015 року «Комітет проти тортур» свою діяльність припинив.

– Замість колишньої структури виникла нова організація – «Комітет щодо запобігання катуванням». Що змінилося принципово?

– Ми не маємо права отримувати ніяких іноземних пожертвувань, грантів і так далі. Статус залишився колишнім – міжрегіональна громадська організація. Щоправда, з центром не в Нижньому Новгороді, а в Оренбурзі. Суб'єкт Федерації, в якому ми зараз зареєстровані, не має ніякого значення. Оскільки ми люто судилися з нижегородським Мін'юстом, намагаючись відстояти нашу першу організацію, відносини склалися дещо конфліктні. Ми спробували зареєструвати нову організацію в Нижньому, але у відповідь представники Мін'юсту стали чіплятися до якихось ком в Статуті. Ми зрозуміли, що нас просто банально не хочуть реєструвати в Нижньому Новгороді. Щоб не роздмухувати конфлікт на порожньому місці, ми вибрали інший регіон, де у нас давно працює відділення.

– Наразі в Державній думі Росії готуються поправки до закону про некомерційні організації, згідно з якими до «іноземних агентів» можуть прирівняти і російські благодійні фонди. Ваша думка з цього приводу?

– Як член Президентської ради з прав людини я брав участь в обговоренні цього законопроекту. У новій редакції закону відсутня теза про те, що політичною діяльністю є діяльність, спрямована на зміну державної політики. Тому будь-яка громадська активність (наприклад, лист до органів державної влади) відтепер стане розглядатися як політична діяльність. Таким чином розширювальні трактування політичної діяльності, яка де-факто вже існувала, буде узаконена. Будь-яка громадська організація, яка взагалі хоч щось робить, потрапляє тепер під дію нової редакції закону і фактично буде приречена отримати клеймо «іноземного агента». У мене немає ніяких сумнівів в тому, що протягом найближчих місяців ця поправка буде ухвалена.

– З іншого боку, якщо немає бажання ставати «іноземним агентом», просто не потрібно отримувати фінансування з-за кордону, хіба не так?

– Не зовсім так. До останнього часу всім було зрозуміло, що таке іноземне фінансування. Наша колишня організація «Комітет проти тортур» ніколи не приховувала, що отримує гранти від західних фондів. Нова організація «Комітет щодо запобігання тортурам» відмовилася від грантів, але зараз нам інкримінують те, що російські громадяни, які жертвують кошти на діяльність некомерційних організацій, працюють в російських організаціях, які в свою чергу мають іноземне фінансування. За такого правозастосування іноземним фінансуванням можна оголосити фактично будь-які пожертвування, а політичною діяльністю – будь-яку громадську діяльність. Левова частка російських доходів – це гроші, отримані від експорту нафти і газу. Тому за бажання відповідний ланцюжок (не дуже довгий, до речі, всього три-чотири ланки) можна довести до нафтодоларів, що надходять з-за кордону. В результаті будь-які гроші в Росії легко можна оголосити іноземними. Наразі підрозділи Мін'юсту в різних регіонах країни, не чекаючи ухвалення поправок, вже займаються подібного роду експериментальним правозастосуванням. Наш «Комітет щодо запобігання тортурам» жодного цента ні від яких іноземних фондів не отримував – у нас тільки невеликі пожертвування від російських громадян. Однак Мін'юст займається дивною, на мій погляд, діяльністю, намагаючись довести, що ці громадяни працюють в організаціях, які мають іноземне фінансування. Ця обставина є підтвердженням моєї гіпотези 2012 року, згідно з якою закон про НКО зовсім не покликаний контролювати іноземні гроші, які приходять до Росії. Вести політичну діяльність на іноземні гроші, на мій погляд, дійсно не можна. Зокрема, на виборах будь-якого масштабу в нашій країні ніяких іноземних грошей бути не повинно. Інша справа, що закон спрямований на те, щоб придушити будь-яку громадську активність, на те, щоб будь-яку організацію, представники якої висловлюють незалежну точку зору, можна було визнати іноземним агентом. Так, про всяк випадок. Щоб громадянам можна було пояснювати: «Вони проти тортур, тому що працюють на ЦРУ». Або «Вони борються з корупцією тому, що вони іноземні агенти».

– Чим же російським законодавцям в такому випадку не догодили благодійні організації?

– До кінця мені самому це незрозуміло. Але я думаю, що нові правила за старою традицією будуть застосовуватися вибірково. Тобто вас можна буде залучити за що завгодно, але залучати будуть не всіх. Кого захочуть – оголосять іноземним агентом, кого не захочуть – не оголосять. Можна бути хоч тричі «іноземним агентом», займатися політичною діяльністю і так далі, але не оголосить тебе Мін'юст агентом, значить, ти не агент. Хоча, за новими правилами, докоряти можна буде фактично всім без винятку некомерційним організаціям в країні. Гряде отаке «царство вибіркового правозастосування». Когось мусять стати «іноземним агентом», хтось на ці умови не погодиться. Якщо нас, наприклад, знову оголосять іноземними агентами, ми будемо змушені знову самоліквідуватися. Мабуть, наступна наша організація стане організацією без утворення юридичної особи. Якщо держава створює такі умови, коли в форматі НКО працювати стає неможливо, значить, люди будуть шукати інші форми для продовження своєї діяльності. Сама по собі громадська активність нікуди не зникне.

– А може, все-таки простіше прийняти умови гри, ставши горезвісним «іноземним агентом»? Розумні люди зрозуміють...

– Ми не просто надаємо юридичні послуги громадянам, ми займаємося і аналітичною діяльністю. Крім того, ми звертаємося до органів влади з пропозиціями, вимогами щось змінити в роботі владних структур. Дуже часто органи слідства порушують закон, не захищаючи належним чином громадян, які постраждали від катувань. Відсотків сімдесят публікацій на нашому сайті присвячені тому, що органи Слідчого комітету Росії не проводять належним чином розслідування щодо чергової скарги на тортури. Якщо ми будемо маркувати кожну публікацію словосполученням «іноземний агент», це буде сприйматися людьми як тиск на Слідчий комітет якихось «темних сил» з-за кордону. А це не так. Я переконаний, що з тортурами потрібно боротися відповідно до вимог російської Конституції і Кримінального кодексу. До речі, саме по собі вітчизняне антитортурне законодавство складено краще, ніж у багатьох інших країнах. Інша справа, що російське законодавство часто не виконується. А ми вимагаємо його неухильного виконання. Тільки і всього.

Оригінал матеріалу - на сайті Російської редакції Радіо Свобода