Газета «День» стверджує, що під гаслами відмови від «зовнішнього управління», «диктату МВФ», повернення «зовнішньо-політичної суб’єктності» в Україні робляться спроби реанімації антиамериканізму та ксенофобії радянсько-російського штибу, а також насадження подібних настроїв у контексті праворадикальних поглядів. Видання наголошує, що загроза для Києва залишитися без підтримки Заходу, а отже, наодинці з Москвою, небезпечна не лише для Києва, а й загрожує міжнародній безпеці та стабільності.
Національне антикорупційне бюро може розслідувати дуже вузький перелік злочинів. Воно не бореться з корупцією, а карає за неї, стверджує експерт «Газети по-українськи». Щоб здолати корупцію, потрібно повернути нагляд за дотриманням законів суб’єктами публічного права, якого парламент позбавив прокуратуру 2014 року. Щоб влада дотримувалася законів, за нею має хтось наглядати. Не завжди корупцію можна зупинити кримінальним провадженням. Конкретніше газета розповідає в матеріалі «Бюро стане ще однією інституцією, з якою треба боротися».
Як і в будь-якій країні світу, в Україні ніколи не оцінять жорстких реформ в економіці. Бо одразу не видно їхнього результату, а незручності – очевидні, переконує експерт «Газети по-українськи». Він стверджує, що результати роботи уряду Яценюка буде видно за два-три роки. Так було в Польщі з урядом Бальцеровича й багатьма іншими реформаторами. Кабінет міністрів Яценюка зробив низку позитивних справ. Почав наводити порядок в енергетичній галузі, позбувся залежності від російського «Газпрому». Стали скорочувати державний зовнішній борг. Цього не було за жодного попереднього уряду, наголошує експерт «Газети по-українськи».
Гібридна війна – це передусім застосування інформаційної зброї. Її основою є супернахабна брехня, спотворення реальної картини світу. Як стверджує газета «День», гібридна агресія дає нападнику великі «плюси», адже вона починається без оголошення, без офіційного розриву договорів, під заклики до миру і братерства. До того ж агресор видає себе за гуманного миротворця, а об’єкт агресії представляє як центр всесвітнього зла. Якщо ж жертва намагається захищатися, то це – «хунта», «розгул воєнщини» і «злобний фанатизм». Докладніше про кремлівські методи гібридної війни газета розповідає в матеріалі «Початкові переваги Москви обернулися проти неї».
Газета «Голос України» нагадує, що українські січові стрільці фактично перше з часів Полтавської битви українське військове формування, яке зі зброєю в руках виступило в часи Першої світової війни проти Російської імперії. Вони були легіонерами, тобто добровольцями і їхнє військо складали переважно юнаки до 18 років, і чоловіки після 50 – тобто ті, хто не підлягав мобілізації. Ще одна їхня особливість – це були люди високоосвічені, шляхетні, які залишали по собі надзвичайно великий пласт культурного надбання. Хто саме перебував у лавах січових стрільців, та їхні історії пропонує парламентська газета.
