Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 07:49

Не можна робити зі злочинця героя тільки тому, що він воював – Касьянов


Фото ілюстративне

Фото ілюстративне

Київ – Зміна судом запобіжного заходу для «айдарівця» Валентина Лихоліта не означає такого кроку для всіх інших учасників бойових дій. Ані генпрокурор, ані хтось інший не може скасувати кримінальну відповідальність за імовірно скоєний злочин, особливо на мирній території. Абсолютна більшість таких діянь вчинена не в бойових умовах. Про це заявив генпрокурор Юрій Луценко. Прокуратура підозрює колишнього начальника штабу «Айдару» Валентина Лихоліта у злочинах за кількома статтями Кримінального кодексу. Його звинувачують, зокрема, у бандитизмі, розбої та викраденні людей. Лихоліт (позивний «Батя») провини не визнає. Експерти констатують, що «казус Лихоліта» виникатиме доти, доки держава не врегулює питання добробатів.

За матеріалами кримінального провадження, поширеними в мережі Генпрокуратурою, Валентин Лихоліт та його побратим Ігор Радченко у липні 2014 року нібито спланували серію озброєних нападів на домоволодіння мера Сєвєродонецька Валентина Казакова, двох його заступників, та їх подальше викрадення.

Валентин Лихоліт на момент затримання проходив службу у 72-й бригаді ЗСУ. Печерський райсуд Києва спершу обрав для нього запобіжний захід у вигляді 2 місяців утримання під вартою. Активісти і деякі депутати заблокували цей суд на знак протесту проти такої ухвали. За твердженням протестувальників, справа не лише в Лихоліті, «люди, що захищали країну, цілеспрямовано знищуються». Відтак прихильники Лихоліта встановили намет на Хрещатику та влаштували автопробіг до резиденції президента Петра Порошенка.

Журналіст Денис Казанський на своїй сторінці у Facebook написав, що «заявник», за який суд вирішив відправити Лихоліта в СІЗО – мер Сєвєродонецька «регіонал» Валентин Казаков, ідейний (затвердженням Казанського) сепаратист. Що саме він, нібито, організатор незаконного антиукраїнського референдуму 2014 року в цьому місті й повалення конституційного ладу в Сєверодонецьку.

Міський голова Сєвєродонецька Валентин Казаков наразі не коментував такі закиди на свою адресу. А Валентин Лихоліт інкриміновані йому звинувачення не визнав.

Це ж нонсенс, дивіться, я боровся проти сепаратистів, а мене садять за сепаратизм

«Це ж нонсенс, дивіться, я боровся проти сепаратистів, а мене садять за сепаратизм. Тому що сепаратист мер Сєверодонецька подав на мене, що я його, будемо говорити, викрав, допитував й нажився його майном. А чого ж тоді він у 2014 році це не подав, а подав в 2016-му, коли проробив біля Москаля й «відбілився» в українській владі? Я заперечую, я не визнаю своєї вини», – заявив екс-комбат «Айдару».

Водночас народний депутат й колишній командир батальйону Сергій Мельничук під стінами Печерського райсуду, де перебував Лихоліт, заявив, що має відео- та аудіодокази того, що Лихоліт винен у тому, що йому інкримінують.

«Лихоліт і Радченко – організатори грабунку мирних жителів у Луганській області. Вони займалися вимаганням грошових коштів, при цьому викрадали людей, займалися «порізкою» української військової техніки, «порізкою» заводів, продажем звідти металобрухту, вивозом зброї та боєприпасів із зони АТО», – запевняв народний депутат Сергій Мельничук.

Зрештою Апеляційний суд Києва ухвалив звільнити Лихоліта під особисте зобов’язання. Перед цим генпрокурор Юрій Луценко прибув до Печерського райсуду і поспілкувався із обвинуваченим.

Йдеться не тільки про Лихоліта. Йдеться про зіткнення проблеми відповідальності по Кримінальному кодексу цивільного часу щодо людей, які діяли в умовах фактично воєнного часу. І суддю тут не можна звинувачувати

«Це не формальна справа, і йдеться не тільки про Лихоліта. Йдеться про зіткнення проблеми відповідальності по Кримінальному кодексу цивільного часу щодо людей, які діяли в умовах фактично воєнного часу. І суддю тут не можна звинувачувати, вій діє по закону. А закон не враховує воєнної обстановки. Тому треба ще сильно активізуватися у Верховній Раді, де я був один з ініціаторів проведення закону про амністію, яка звільняє від покарання учасників АТО, які не скоїли тяжких злочинів у вигляді вбивства, зґвалтування тощо. Я думаю, цей закон треба нагально ухвалити і він закриє проблему відповідальності тих, хто діє у воєнній ситуації по законам мирного часу», – сказав генеральний прокурор, перебуваючи у суді.

Водночас Юрій Луценко додав, що кожна справа учасника АТО потребує індивідуального розгляду. За його словами, ані він, ані хтось інший не може скасувати кримінальну відповідальність за імовірно скоєний злочин, особливо поза зоною АТО. «Абсолютна більшість їх скоїла не в бойових умовах», – каже Юрій Луценко.

До ініціативи генпрокурора, за його твердженням, скептично ставиться волонтер і військовий експерт Юрій Касьянов.

На нашій стороні мали місце факти, коли били полонених, знущалися над мирними громадянами, забирали в них автомобілі, цілком необґрунтовано, просто в цілях наживи. Такі випадки є, їх багато, хоча й менше, ніж у «тієї сторони»

«На нашій стороні мали місце факти, коли били полонених, знущалися над мирними громадянами, забирали в них автомобілі, цілком необґрунтовано, просто в цілях наживи. Такі випадки є, їх багато, хоча й менше, ніж у «тієї сторони». Таке трапляється на кожній війні, й ми не можемо робити з кожного злочинця героя тільки на тій підставі, що він воював. Так, до них треба ставитися з більшою поблажливістю, але це все дуже вибірково», – каже експерт.

За його словами, суспільство не довіряє судам й прокуратурі. Тому, на думку Касьянова, справи над військовослужбовцями має розглядати суд присяжних. Це має бути відкрито й обговорюватися в суспільстві, щоб люди бачили, що така проблема існує, каже він.

Суди на Сході переважно зводять рахунки із добровольцями – Касьянов

Як зазначив Луценко у Facebook, «справа Лихоліта – віддзеркалення ставлення держави до не святих її захисників».

Влада з великою недовірою ставиться до добровольчих батальйонів, вважаючи цю пасіонарну частину суспільства небезпечною для існуючого режиму, зауважує Юрій Касьянов. Проте велика кількість кримінальних справ, в яких проходять добровольці – не є зведенням рахунків з добровольцями з боку влади, каже він.

«Місцеві суди на Сході, які судять добровольців (Маріуполь, Краматорськ, Сєвєродонецьк…) вони, по більшій мірі упереджено ставляться, виконуючи певне замовлення сепаратистів, зводячи рахунки із добровольцями на місцевому, побутовому та провінційному рівні», – стверджує Юрій Касьянов та додає – щоб цього не допустити, суди над добровольцями треба проводити в центральних судах.

Через те, що ситуація із територіальною обороною і добровольчими батальйонами досі не врегульована, почасти й виникають такі ситуації, вважає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. За його словами, батальйони – загрозливий для держави момент, адже позитивну роль добровольців на початку війни переоцінити важко.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG