Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:03

Лист інтелектуалів Польщі до «братів-українців» і Волинська трагедія


Жовтим виділена територія Волині

Жовтим виділена територія Волині

Варшава – Польські політики, митці та інтелектуали відповіли на листа відомих українців з проханням про прощення та примирення, який надійшов до Польщі на початку червня. «Дякуємо за Вашого листа і просимо вибачити кривди, завдані нашим братам-українцям польськими руками» – мовиться у листі-відповіді. Його, зокрема, підписали троє колишніх президентів Польщі, чотири колишні міністри закордонних справ, польські євродепутати, ветерани «Солідарності» та відомі громадські діячі. Натомість серед підписантів немає представників правлячої у Польщі політичної сили – партії «Право і справедливість». Автори листа закликали українців будувати братерські відносини попри трагічне минуле. Про те, чому польська сторона оприлюднила свою відповідь через місяць після українського звернення, та які середовища представляють підписанти – Радіо Свобода запитало кількох із них.

Один із підписантів «Листа до братів українців» – Анджей Северин, відомий у Польщі актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві. Він пояснює, чому поставив свій підпис під зверненням: «Я польський громадянин, який щиро прагне добрих стосунків із сусідами, оскільки вважаю, що навіть найбільші трагедії потрібно вирішувати з допомогою діалогу».

Це голос тієї частини суспільства, яка домінує у Польщі, ця частина Польщі каже українцям: «Хочемо жити з вами як друзі»

Натомість Владислав Фрасинюк, один із лідерів першої «Солідарності», колишній політв’язень, каже, що «Лист до братів українців» написали поляки, які покликаються на традиції польського серпня 1980 року. Тоді у Польщі виникла перша в соцтаборі демократична організація – «Солідарність». Члени цієї організації написали звернення до народів Східної Європи, в якому закликали будувати справжнє братерство і рівноправність.

За словами Фрасинюка, польський лист – це також вияв пошани до українського народу, який зараз веде рішучу боротьбу з російською агресією. Він пояснює: «Це голос тієї частини суспільства, яка домінує у Польщі, яка є прихильником побудови майбутнього Польщі в ЄС. І це переважаюча більшість, усі дослідження громадської думки це підтверджують, незалежно від результатів виборів. Ця рішуча більшість, яка вважає, що безпечна Польща – це Польща в Європейському союзі, ця частина Польщі каже українцям: «Хочемо жити з вами як друзі».

Фрагмент листа опублікованого на сайті www.liberte.pl

Фрагмент листа опублікованого на сайті www.liberte.pl

Іза Хруслінська, публіцистка, учасниця польсько-українських суспільних ініціатив, наголошує, що польську відповідь на українського листа готували протягом місяця.

«Ми маємо усвідомлення того, що звернення, відкритий лист, який підписується трьома президентами, і списком тих людей, які є під зверненням, що це забирає час, це не відбувається протягом одного дня», – каже вона.

Хруслінська нагадує, що перш ніж було опубліковано «Листа до братів українців», на українське звернення відповіли польські католицькі єпископи, тож не можна вважати, що тривалий час на українську ініціативу у Польщі не було позитивної реакції.

Польська відповідь – це смілива ініціатива – Шептицький

Це лист, який говорить про взаємні кривди і злочини, яких зазнали поляки та українці на Волині, в Галичині, на Холмщині та Перемиській землі. Цей лист вписується в ідею «пробачаємо і просимо вибачити»

Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету, коментуючи появу польської відповіді на українське звернення, назвав її сміливою ініціативою. Про польського листа Шептицький каже: «Він і справді відходить від цієї малодушності, про яку написано в тексті. Тобто це лист, який всупереч великій польській зосередженості на «волинській різанині» не концентрується тільки і винятково на ній, але говорить про взаємні кривди і злочини, яких зазнали поляки та українці на Волині, в Галичині, на Холмщині та Перемиській землі і так далі. Цей лист вписується в ідею «пробачаємо і просимо вибачити». Я думаю, що це правильна дорога, хоча багато хто у Польщі її не схвалить».

Шептицький звертає увагу на те, що листа підписали представники найрізноманітніших політичних поглядів – як лівих, так і правих, і центристських. Тож хоч і нема серед підписантів представників правлячої у Польщі правої партії, не варто твердити, що «Лист до братів українців» підписали представники якогось одного середовища, яке опозиційне до чинної польської влади.

«Право і справедливість» не погодилася на спільний день пам’яті жертв

20 червня депутат польського Сейму Міхал Дворчик представив у Києві відповідь на лист українських політичних лідерів, духовенства та інтелектуалів до польської громадськості про примирення. Адресантами листа-відповіді стали 200 депутатів Сейму і Сенату від партії «Право і справедливість». У листі польські політики звернулися за підтримкою до українців у вшануванні жертв того часу встановленням хрестів на могилах невинних громадян, які були вбиті на території Польщі та України.

У своєму листі польські депутати, зокрема, написали: «У Польщі на державному та місцевому рівні ми не вшановуємо людей, які мають на руках кров невинних цивільних осіб. Нам болить (зроблений в Україні) вибір історичної пам’яті, в якій відкрита декларація симпатії до Польщі супроводжується прославлянням тих, у кого на руках є кров наших співвітчизників – беззахисних жінок і дітей, ми не можемо називати сплановані і реалізовані у жорстокий спосіб дії проти цивільного населення польсько-українською війною». Депутати правлячої у Польщі партії відкинули українську пропозицію про встановлення спільного дня пам’яті жертв українсько-польських конфліктів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG