Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 00:10

Лист інтелектуалів Польщі до «братів-українців» і Волинська трагедія


Жовтим виділена територія Волині

Варшава – Польські політики, митці та інтелектуали відповіли на листа відомих українців з проханням про прощення та примирення, який надійшов до Польщі на початку червня. «Дякуємо за Вашого листа і просимо вибачити кривди, завдані нашим братам-українцям польськими руками» – мовиться у листі-відповіді. Його, зокрема, підписали троє колишніх президентів Польщі, чотири колишні міністри закордонних справ, польські євродепутати, ветерани «Солідарності» та відомі громадські діячі. Натомість серед підписантів немає представників правлячої у Польщі політичної сили – партії «Право і справедливість». Автори листа закликали українців будувати братерські відносини попри трагічне минуле. Про те, чому польська сторона оприлюднила свою відповідь через місяць після українського звернення, та які середовища представляють підписанти – Радіо Свобода запитало кількох із них.

Один із підписантів «Листа до братів українців» – Анджей Северин, відомий у Польщі актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві. Він пояснює, чому поставив свій підпис під зверненням: «Я польський громадянин, який щиро прагне добрих стосунків із сусідами, оскільки вважаю, що навіть найбільші трагедії потрібно вирішувати з допомогою діалогу».

Це голос тієї частини суспільства, яка домінує у Польщі, ця частина Польщі каже українцям: «Хочемо жити з вами як друзі»
Владислав Фрасинюк

Натомість Владислав Фрасинюк, один із лідерів першої «Солідарності», колишній політв’язень, каже, що «Лист до братів українців» написали поляки, які покликаються на традиції польського серпня 1980 року. Тоді у Польщі виникла перша в соцтаборі демократична організація – «Солідарність». Члени цієї організації написали звернення до народів Східної Європи, в якому закликали будувати справжнє братерство і рівноправність.

За словами Фрасинюка, польський лист – це також вияв пошани до українського народу, який зараз веде рішучу боротьбу з російською агресією. Він пояснює: «Це голос тієї частини суспільства, яка домінує у Польщі, яка є прихильником побудови майбутнього Польщі в ЄС. І це переважаюча більшість, усі дослідження громадської думки це підтверджують, незалежно від результатів виборів. Ця рішуча більшість, яка вважає, що безпечна Польща – це Польща в Європейському союзі, ця частина Польщі каже українцям: «Хочемо жити з вами як друзі».

Фрагмент листа опублікованого на сайті www.liberte.pl
Фрагмент листа опублікованого на сайті www.liberte.pl

Іза Хруслінська, публіцистка, учасниця польсько-українських суспільних ініціатив, наголошує, що польську відповідь на українського листа готували протягом місяця.

«Ми маємо усвідомлення того, що звернення, відкритий лист, який підписується трьома президентами, і списком тих людей, які є під зверненням, що це забирає час, це не відбувається протягом одного дня», – каже вона.

Хруслінська нагадує, що перш ніж було опубліковано «Листа до братів українців», на українське звернення відповіли польські католицькі єпископи, тож не можна вважати, що тривалий час на українську ініціативу у Польщі не було позитивної реакції.

Польська відповідь – це смілива ініціатива – Шептицький

Це лист, який говорить про взаємні кривди і злочини, яких зазнали поляки та українці на Волині, в Галичині, на Холмщині та Перемиській землі. Цей лист вписується в ідею «пробачаємо і просимо вибачити»
Анджей Шептицький

Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету, коментуючи появу польської відповіді на українське звернення, назвав її сміливою ініціативою. Про польського листа Шептицький каже: «Він і справді відходить від цієї малодушності, про яку написано в тексті. Тобто це лист, який всупереч великій польській зосередженості на «волинській різанині» не концентрується тільки і винятково на ній, але говорить про взаємні кривди і злочини, яких зазнали поляки та українці на Волині, в Галичині, на Холмщині та Перемиській землі і так далі. Цей лист вписується в ідею «пробачаємо і просимо вибачити». Я думаю, що це правильна дорога, хоча багато хто у Польщі її не схвалить».

Шептицький звертає увагу на те, що листа підписали представники найрізноманітніших політичних поглядів – як лівих, так і правих, і центристських. Тож хоч і нема серед підписантів представників правлячої у Польщі правої партії, не варто твердити, що «Лист до братів українців» підписали представники якогось одного середовища, яке опозиційне до чинної польської влади.

«Право і справедливість» не погодилася на спільний день пам’яті жертв

20 червня депутат польського Сейму Міхал Дворчик представив у Києві відповідь на лист українських політичних лідерів, духовенства та інтелектуалів до польської громадськості про примирення. Адресантами листа-відповіді стали 200 депутатів Сейму і Сенату від партії «Право і справедливість». У листі польські політики звернулися за підтримкою до українців у вшануванні жертв того часу встановленням хрестів на могилах невинних громадян, які були вбиті на території Польщі та України.

У своєму листі польські депутати, зокрема, написали: «У Польщі на державному та місцевому рівні ми не вшановуємо людей, які мають на руках кров невинних цивільних осіб. Нам болить (зроблений в Україні) вибір історичної пам’яті, в якій відкрита декларація симпатії до Польщі супроводжується прославлянням тих, у кого на руках є кров наших співвітчизників – беззахисних жінок і дітей, ми не можемо називати сплановані і реалізовані у жорстокий спосіб дії проти цивільного населення польсько-українською війною». Депутати правлячої у Польщі партії відкинули українську пропозицію про встановлення спільного дня пам’яті жертв українсько-польських конфліктів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG