Доступність посилання

ТОП новини

До чого слід готуватись українцям після вбивства Шеремета


Кияни вшановують пам’ять Павла Шеремета, 20 липня 2016 року
Кияни вшановують пам’ять Павла Шеремета, 20 липня 2016 року

Розслідування вбивства відомого журналіста Павла Шеремета президент України Петро Порошенко назвав справою честі для себе й керівництва правоохоронних органів країни. Притягнути винних до відповідальності вимагають представники впливових міжнародних організацій та єврочиновники. Колеги загиблого вже порівняли вбивство Шеремета зі смертю Георгія Гонгадзе і називають його спробою залякування українських журналістів. Зважаючи на суспільний резонанс, експерти зазначають, що справа Шеремета стане справжнім іспитом для української правоохоронної системи й може призвести до політичних спекуляцій та дестабілізації в країні.

Вибух автомобіля Subaru XV, в якому був Павло Шеремет, пролунав у центрі столиці й прокотився ехом по всій Україні, вийшовши далеко за її межі. Уже ввечері 20 липня кілька сотень людей на майдані Незалежності в Києві прийшли вшанувати пам’ять Павла Шеремета. Кияни несли квіти на місце загибелі журналіста на розі вулиць Хмельницього та Франка.

Резонанс через смерть білоруського, російського, а в останні роки й українського журналіста змусив оперативно реагувати і перших осіб держави. Президент скликав нараду з очільниками правоохоронних відомств. Впливові міжнародні правозахисні й журналістські організації, такі як «Репортери без кордонів», «Міжнародна федерація журналістів», Human Rights Watch, Amnesty International в один голос заявили про необхідність ретельного й прозорого розслідування.

Висловлювались з приводу смерті журналіста як високопосадовці в Європі, так і впливові росіяни. Зокрема, прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав, що вбивство «російського громадянина і журналіста в Україні – це привід для серйозного занепокоєння в Кремлі».
У вбивстві Шеремета вбачають спробу залякування журналістів.

Наразі правоохоронці розглядають чотири основні версії причин убивства журналіста: професійна діяльність, особисті мотиви, так званий «російський слід»( йдеться про спробу дестабілізувати ситуацію в країні) та замах на Олену Притулу. Саме за кермом автомобіля, що належав керівникові інтернет-видання «Українська правда» і був убитий журналіст.

У виданні, де працював Шеремет, вважають, що причину його смерті варто шукати саме в професійній діяльності Павла. Більше того, колеги по цеху припускають, що підрив машини з медійником є актом залякування, спрямованим на журналістів у країні загалом. Схожі думки висловили представники «Репортерів без кордонів», які вважають, що смерть 20 липня в Києві може призвести до посилення самоцензури в Україні. Однак медіа-експерт і голова громадської організації «Телекритика» Наталія Лігачова переконана, що трагедія матиме для медіа-спільноти зворотній ефект.

Журналісти мають зрозуміти, що ми усі в одному човні. Повинні професійно виконувати свої обов’язки, а це – говорити людям правду про все, що відбувається в Україні і навколо
Наталія Лігачова

«Такі зухвалі вбивства навпаки приводять до підвищення солідарності журналістів, до ще активніших дій проти цензури в тому числі. Зараз ця жахлива смерть має нас об’єнати. Журналісти мають зрозуміти, що ми всі в одному човні. Повинні професійно виконувати свої обов’язки, а це – говорити людям правду про все, що відбувається в Україні і навколо», – переконана Лігачова.

«Це буде високотехнологічна і добре підготовлена акція» – Ягун про можливі нові провокації

Під час зустрічі з президентом керівники силових відомств в один голос повідомили, що не можна відкидати також версію, за якою причиною вбивства Шеремета є спроба дестабілізації в країні. З цього приводу президент зазначив, що не виключає «закордонних інтересів» у смерті журналіста. Про так званий «російський слід» говорили і керівники Генеральної прокуратури, і СБУ.

У будь-якому разі шукати цей слід або його відсутність українським правоохоронцям будуть допомагати фахівці з ФБР та консультативна місія ЄС з реформи сектору цивільної безпеки. Тим часом генпрокурор Юрій Луценко вже заговорив про необхідність підвищення заходів безпеки в столиці під час масових заходів. Поки що не йдеться про заборону, а лише про встановлення рамок металошукачів. Голова Служби безпеки України Василь Грицак теж припустив, що загибель журналіста – частина плану з дестабілізації в країні.

Не виключаю, що це так само будуть або вибухи, або використання снайпера. Саме таким показовим методом – мовляв, ми можемо дістати, організувати. Щоб було зрозуміло, що це зроблено потужною організацією
Віктор Ягун

Колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун у коментарі Радіо Свобода заявив, що розділяє версію щодо спроби створити в Україні зону нестабільності. Відтак, невдовзі варто чекати нових провокацій, оскільки одна смерть, навіть відомого журналіста, не допоможе реалізувати такий задум, – переконаний Ягун.

«Я це говорю з 90-відсотковою впевненістю. Не виключаю, що це так само будуть або вибухи, або використання снайпера. Саме таким показовим методом – мовляв, ми можемо дістати, організувати. Щоб було зрозуміло, що це зроблено потужною організацією. Я думаю, що це буде якась високотехнологічна і добре підготовлена акція», – сказав Ягун.

Не очікую якихось кардинальних політичних наслідків – Фесенко

Подібне резонансне умисне вбивство журналіста в Україні відбулось ще 15 років тому. Тоді, 17 вересня 2000 року був убитий Георгій Гонгадзе. Тепер ці два випадки порівнюють, зокрема й через те, що Гонгадзе був засновником «Української правди», де до останнього часу працював і Шеремет. Однак, вважає політолог Володимир Фесенко, в 2016 році не варто очікувати таких відчутних політичних наслідків і суспільних потрясінь через убивство журналіста, як це було у випадку з Гонгадзе, коли невдовзі після його смерті розпочались масштабні акції протесту з вимогами відставки тодішнього президента Леоніда Кучми.

Павло Шеремет, пояснює експерт, не конфліктував зі владою і не займався журналістськими розслідуваннями, що могли б стати причиною вбивства.

Якщо б у нього був конфлікт з Порошенком чи Яценюком або Аваковим, тоді – так, відразу могло б з’явитись дуже багато спекуляцій. Тому я не очікую якихось кардинальних політичних наслідків
Володимир Фесенко

«Якщо б у нього був конфлікт з Порошенком чи Яценюком або Аваковим, тоді – так, відразу могло б з’явитись дуже багато спекуляцій. Тому я не очікую якихось кардинальних політичних наслідків, якщо у найближчому майбутньому не буде якихось подібних випадків. Але критика, безумовно, буде, у нас без цього ніяк не можна», – вважає політолог.

Від початку року Інститут масової інформації зафіксував 45 випадків перешкоджання журналістській діяльності в Україні, 23 випадки побиття і нападів на журналістів та 5 випадків цензури. До суду потрапили 11 справ, повідомила Радіо Свобода виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.

  • Зображення 16x9

    Левко Стек

    Працюю на Радіо Свобода з 2013 року. Потрапив в редакцію за тиждень по початку Євромайдану. Саме висвітленням подій Революції гідності займався до весни 2014 року. Згодом окупація Криму та протистояння на Донбасі. З початку літа 2014 року займаюсь висвітленням війни на Донбасі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG