Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 21:17

У пошуках німецького ельдорадо: українці – четверті за кількістю іноземних кадрів у компаніях ФРН


Берлін – У Німеччині залишається високим попит на висококваліфікованих фахівців, зокрема у галузях математики, природничих і технічних наук, ІТ-технологій. Вже чотири роки діє програма «синя карта». Завдяки їй значно спрощений в’їзд у країну іноземним фахівцям із вищою освітою. За цей час їх прибуло сюди близько 42 тисяч, чимало – з України.

За висновками Інституту німецької економіки у Кельні, робота в Німеччині за«синьою картою» набуває дедалі більшої популярності. Торік таких було видано в три рази більше, ніж 2012 року. 43% фахівців прибули саме за цією програмою. Решта – ті, хто вже перебував у країні за іншими дозволами.

33-річний киянин Ярослав Тарасенко, котрий уже три роки працює програмістом у Берліні, і переїхав сюди разом з дружиною і двома дітьми, розповів Радіо Свобода, що одержання «синьої карти» – не така вже й складна справа, як здається на перший погляд.

Ярослав Тарасенко

Ярослав Тарасенко

«Усе підготувала фірма, яка запросила мене на роботу. Єдине, що мав зробити – зібрати документи і прийти з ними до німецького посольства. Це все. А потім, коли ми переїхали до ФРН, за місяць піти і забрати «синю карту» у відомстві з питань іноземців», – сказав програміст.

Досвід важливіший за «папірець»

Шлях до працевлаштування у Німеччині у багатьох претендентів був схожий: зв’язок з посередником через Інтернет, співбесіда телефоном із працедавцем, а після того – ще одне інтерв’ю – уже на фірмі в Німеччині.

Цікаво, що у Ярослава, приміром, немає вищої технічної освіти, лише гуманітарна, але натомість – десятирічний досвід роботи у комп’ютерній галузі. Зазвичай претенденти на «синю карту» мають володіти німецькою на досить високому рівні, але, як розповів 28-річний Віталій Пушкар, інженер комп’ютерних систем, для «комп’ютерників» щодо мови інші правила.

«Німецькою я володів на розмовному рівні. З мовою проблем не було. Я досі не розмовляю німецькою, навіть після трьох років перебування тут. Вистачає англійської. У галузі, де я працюю, послуговуються здебільшого англійською», – розповідає про власний досвід Віталій з Івано-Франківська.

Одна з найголовніших умов для тих, хто знайшов, так би мовити, покупця його знань і професійності – гарантія фірми на роботу із заробітною платнею не менше 49 тисяч 600 євро на рік (до вирахування податків). Для особливо затребуваних фахівців – інженерів, лікарів, програмістів – установлений мінімальний розмір річної платні у 38 тисяч 688 євро. Утім, стверджує Віталій, Німеччина для програмістів не найпривабливіша країна з фінансового боку.

Тут далеко не найкраще місце призначення, якщо їдеш за грішми. Але, якщо не за грішми, а, скажімо, хочеться мешкати у Європі, і жити у державі, де система функціонує краще, ніж в Україні, то Німеччина цілком цікавий варіант

«Але тут є важливий момент – соціальний захист, який повністю покриває меншу суму заробітку. Чому так? У мене зарплата вища, ніж середня статистична у Німеччині. І якби я працював у США, то заробляв би вдвічі, а то і втричі більше. Тобто, тут далеко не найкраще місце призначення, якщо їдеш за грішми. Але, якщо не за грішми, а, скажімо, хочеться мешкати у Європі, і жити у державі, де система функціонує краще, ніж в Україні, то Німеччина цілком цікавий варіант», – стверджує Віталій Пушкар.

Перспективи ринку праці

До четвертої річниці запровадження «синьої карти», яка дає право на роботу та мешкання, Інститут німецької економіки в Кельні провів дослідження щодо того, які саме фахівці, і яка їх кількість працює у Німеччині за цією програмою. Україна у переліку – на четвертій сходинці після Індії, Китаю, Росії. Економіст, співробітник Інституту німецької економіки у Кельні, доктор Відо Гайз розповів в інтерв’ю Радіо Свобода про результати досліджень науковців.

Частка українських фахівців серед прибулих на роботу іноземців становить 5,6%. Запрошують їх здебільшого на підприємства Баварії, Баден-Вюртемберга і Нижньої Саксонії, де є найбільші можливості знайти роботу

«Україна посідає у нашому опитуванні четверте місце за кількістю одержаних «синіх карт». Частка українських фахівців серед прибулих на роботу іноземців становить 5,6%. Запрошують їх здебільшого на підприємства Баварії, Баден-Вюртемберга і Нижньої Саксонії, де є найбільші можливості знайти роботу. Ми також помітили, що стрімкий розвиток ринку роботи у Німеччині має потенціал подальшого зростання, а відтак і попиту на фахівців. Особливо в технічних галузях, природничих науках, а також у сферах медицини», – прогнозує Відо Вайз.

Приїхавши до Німеччини лише на термін роботи, українці здебільшого залишаються, або мають намір залишитися тут назавжди. Вони досить швидко, хоч і не просто, пристосовуються до своєрідного для них німецького менталітету і цінують переваги, які надає їм соціальна система цієї країни.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG