Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:03

Статус учасника бойових дій пом’якшує покарання за корупцію


Ілюстративне фото. Крайній блок-пост українських військовослужбовців на дорозі до Донецька неподалік Авдіївки. Березень 2016 року

Ілюстративне фото. Крайній блок-пост українських військовослужбовців на дорозі до Донецька неподалік Авдіївки. Березень 2016 року

Наталія Касяненко

Київ – Статус учасника бойових дій як пом’якшувальну обставину розглядають судді в Україні. Через це вони зменшують покарання як за агресивні, так і за корупційні злочини бійців АТО. Хоча експерти й говорять, що в умовах антикорупційної політики це не зовсім правильно, але додають: пом’якшувальну обставину все одно потрібно застосовувати.

Військовий вимагав хабаря від громадянина в Херсонській області за свою допомогу в ухиленні від призову. Щоб не потрапити до армії, йому «подарували» спочатку 1600 гривень та чотири пляшки елітних спиртних напоїв, а потім ще п’ять тисяч гривень. Наразі за цим фактом слідчі проводять досудове розслідування. Військовому загрожує позбавлення волі на термін понад п’ять років. Однак на таку санкцію, ймовірно, вплинуть пом’якшувальні обставини, до яких належить і статус учасника бойових дій.

Десять вироків за корупційні злочини бійцям антитерористичної операції, на які вплинула така пом’якшувальна обставина, як статус учасника бойових дій, знайшов журналіст Радіо Свобода в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Наприклад, одному військовому за вимагання трьох тисяч доларів призначили два роки випробувального терміну замість чотирьох років позбавлення волі. Інший – завдяки пом’якшувальній обставині за хабар у 600 доларів отримав мінімальне покарання.

Юрчишин: серйозність покарання – попередження корупції

В умовах антикорупційної політики в Україні нелогічно зменшувати покарання навіть тим корупціонерам, які воювали в АТО. На цьому наголосив Радіо Свобода виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин.

Якщо покарання для людини за корупційні дії набагато вище, ніж вигода від корупційної дії, то вона не буде займатися корупцією

«Чи схильні наші судді підходити поблажливо до корупціонерів? На жаль, так. Важливим у превенції (попередженні – ред.) корупції є серйозність покарання. Якщо покарання для людини за корупційні дії набагато вище, ніж вигода від корупційної дії, то вона не буде займатися корупцією», – розповів Ярослав Юрчишин.

Юристи погоджуються, що судова практика вказує на м’яке ставлення до людей, які отримували, надавали, вимагали неправомірну вигоду.

«Судді, розуміючи, що й вони колись можуть потрапити під антикорупційний прес, уже заздалегідь починають жаліти своїх компаньйонів по корупції», – сказав Радіо Свобода адвокат Олександр Лещенко.

«Якщо є така правова норма, її потрібно застосовувати»

Однак відмовлятися від пом’якшуючих обставин не можна, переконані правники. Перш за все, тому що їх перелік у статті 66 Кримінального кодексу України невичерпний.

Статус учасника бойових – це правовий статус. Якщо є така правова норма, то її потрібно застосовувати

«Статус учасника бойових – це правовий статус. Якщо є така правова норма, то її потрібно застосовувати. Всіх пересаджати – це не вихід, не мета, яку переслідує покарання за Кримінальним кодексом. У нас і так за останні 25 років стрімко зменшилася кількість населення. Треба ще цих пересаджати?» – аргументував Олександр Лещенко.

За словами адвоката, ігнорування пом’якшувальної обставини може бути причиною звернення до Європейського суду з прав людини. А на думку міністра юстиції України Павла Петренка, судді повинні зменшувати покарання тим, хто був на фронті й виконував свої конституційні обов’язки: захищав країну та державний суверенітет.

«Це нормальна практика, коли суд має дискрецію (діє на власний розсуд – ред.), наприклад, визначити пом’якшувальну обставину за наявність нагород, відзнак, заслуг перед Батьківщиною. Тому учасник бойових дій – це загальна практика, незалежно від того, які правопорушення вчинила особа», – сказав Радіо Свобода Павло Петренко.

«Ложка дьогтю в діжці меду»

«Псевдопатріотами» називає корупціонерів, які мають статус учасника бойових дій, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Георгій Тука. На його думку, їхні злочини несправедливо виправдовувати участю в АТО. Він вважає, що частина цих людей отримала статус, навіть не воювавши.

Георгій Тука

Георгій Тука

«Цим займається (корупцією – ред.) невелика частина Збройних сил або міліцейських підрозділів. Це та сама маленька ложка дьогтю, яка псує величезну діжку меду. І державні службовці, і міліціонери, і прокурори, і працівники армії, СБУ, завдання яких – працювати в глибокому тилу або в штабах, заради отримання статусу просто приїжджали. На початку це були «сафарі-тури» на три дні», – розповів Радіо Свобода Георгій Тука.

Зараз чиновники продовжують використовувати статус учасника бойових дій. Завдяки йому вони намагаються уникнути покарання за корупційні злочини. Про це сказав Радіо Свобода антикорупційний експерт Микола Хавронюк.

Оскільки статус учасника АТО – це річ, яка викликає повагу в суспільстві, то вони цим користуються в першу чергу

«Оскільки статус учасника АТО – це річ, яка викликає повагу в суспільстві, то вони цим користуються в першу чергу. У нас адвокати дуже гарно вміють підбирати ці обставини. Тобто особа вчинює злочин, а потім знаходять стільки пом’якшувальних обставин, що їй треба, навпаки, замість засудження нагороду давати», – висловився Микола Хавронюк.

Надалі зловживатимуть цим статусом корупціонери, якщо судді зменшуватимуть за нього покарання. За словами психолога Олега Марховського, люди завжди намагаються отримати будь-які пільги задля маніпулювання ними.

Буде корупція на цих пільгах і торгівля ними

«У ліквідації Чорнобиля фактично брали участь кілька десятків тисяч найактивніших, а через десять років виявилося сотні-сотні-сотні тисяч ліквідаторів. Після АТО буде та сама статистика. Буде корупція на цих пільгах і торгівля ними», – обґрунтував Олег Марховський.

Статус надати легко, а позбавити – важко

Речник Міністерства оборони України Гуцуляк повідомив, що статус учасника бойових дій у червні 2016 отримали майже 160 тисяч військових, пише «Укрінформ». Щоб такий статус мала людина, яка дійсно воювала в АТО, діє постанова Кабінету міністрів України № 413. Вона передбачає вимоги, яким повинен відповідати боєць. Проте, за словами Георгія Туки, інколи командири порушують цю постанову. Вони вносять у списки на отримання статусу учасника бойових дій «потрібних людей».

Я виступаю за ревізію того персоналу, який отримав цей статус. І можна, і потрібно фільтрувати їх

«Я виступаю за ревізію того персоналу, який отримав цей статус. І можна, і потрібно фільтрувати їх, бо ми отакою недбалістю робимо ганьбу тим, хто реально зі зброєю в руках захищає нас з вами», – прокоментував Радіо Свобода Георгій Тука.

Однак законодавчого акту, який чітко регулював би позбавлення статусу, немає, наголосив юрист Олександр Лещенко.

«Процедура позбавлення статусу учасника бойових дій – у «сірій зоні». Законодавець трохи відстає від реалій сучасного життя», – запевнив Олександр Лещенко.

Пом’якшення не звільняє від кримінальної відповідальності – юристи

Кожну справу треба розглядати індивідуально, говорять експерти. Вони наголошують: застосування пом’якшувальної обставини не означає звільнення від кримінальної відповідальності. Важливо звузити право судді діяти на власний розсуд при винесенні вироків, вважає представник Transparency International Ярослав Юрчишин.

«Мають включатися якісь електронні механізми, які чітко показують, залежно від суми нанесеної шкоди, від статусу учасника цієї корупційної змови, відповідно, який може бути коридор покарання, але він має бути чітко визначений», – переконаний Ярослав Юрчишин.

З ним погоджується й заслужений юрист України Микола Хавронюк. Він запевняє, пом’якшувальна обставина лише дозволяє уникнути максимальної межі покарання.

«За наявності пом’якшувальних обставин суд не повинен призначати дванадцять років, якщо за злочин передбачено від п’яти до дванадцяти, а повинен обирати нижче середнього, тобто сім років», – пояснив Микола Хавронюк.

Міністр юстиції України Павло Петренко також додає, строгість покарання має залежати передусім від соціального статусу злочинця. З точки зору моралі, судді могли б застосовувати різні санкції за побутовий хабар до людини, яка отримує зарплату півтори тисячі гривень, і до того, хто винен у мільйонних розкраданнях. Про це сказав Радіо Свобода Павло Петренко.

«Півтора року тому державний виконавець була затримана на хабарі в п’ять тисяч гривень – мати трьох дітей, мати-одиначка. Заробітна плата – 2,5 тисячі. Чи є моральне право, наприклад, у того самого органу написати лист, щоб її не арештовували, а відпустили? По-людськи, є, тому що це не той корупціонер, на якого держава повинна витрачати свої ресурси», – переконаний Павло Петренко.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG