Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:23

Американський тижневик Newsweek аналізує, чи можуть останні тертя між Україною та Росією перерости у широкомасштабний конфлікт. Австралійський щоденний часопис The Sydney Morning Herald пише про сподівання жителів Криму, коли Росія тільки анексувала півострів, і тим, що зараз відбувається на півострові насправді. Найпопулярніший часопис Швеції Svenska Dagbladet пише про те, що колишній активіст Народного фронту Латвії проводить паралелі між тим, що відбувається нині в Україні, та тим, що відбувалось у Латвії 25 років тому.

Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek друкує статтю «Путін відступає від розв'язання війни в Україні». У підзаголовку йдеться, що нещодавній інцидент у Криму є класичним зразком кремлівської стратегії — сфабрикувати випадок, щоб виправдати широкомасштабну військову інтервенцію. Видання пише, що Україна і Росія знов постали перед загрозою відвертого конфлікту, але войовнича риторика раптова закінчилась, втім конфлікт на сході України і надалі залишається ще далеким від вирішення. Тижневик нагадує, що президент Росії Путін надіслав Києву доволі загрозливий сигнал після випадку, який росіяни подали, як намагання «українських диверсантів» проникнути до окупованого Росією українського Криму. Український президент назвав усе це «божевіллям». США підтримали позицію Києва у цьому питанні. Ці українсько-російські тертя поставили під загрозу процес врегулювання конфлікту на сході України, у якому, як свідчать докази, беруть участь регулярні підрозділи російського війська на боці підтримуваних Москвою проросійських бойовиків, які ведуть бойові дії проти українських Збройних сил. Втім Москва і надалі заявляє, що не направляла своїх військових для участі в конфлікті на території України.

Американське видання пише, що українські ЗМІ порівнювали те, що росіяни визначили, як «небезпечний випадок» на адмінкордоні між Кримом і материковою Україною, з бомбуваннями житлових будинків у Росії в 1999 році, як частину російського плану в отриманні підтримки військовій кампанії у Чечні, а також надати поштовху політичній кар'єрі тодішнього прем'єра Росії Путіна. Тижневик додає, що урядові представники США та повідомлення у пресі вказували, що російська ФСБ стояла за бомбуваннями житлових будинків у Росії 1999 року. Втім, тоді як войовнича риторика між Росією та Україною набирала обертів після випадку на адмінкордоні з Кримом, численні розвідувальні джерела вказували на те, що повномасштабні бойові дії Росії проти України неможливі. Але українське керівництво ні в якому разі не розслабляється. Американське видання зазначає, що Україна має приблизно сто тисяч військовослужбовців на східниї територіях, які протистоять 45 тисячам проросійських бойовиків і регулярних російських військ на сході України, та ще 45 тисячам російських вояків, які перебувають на кордоні з Україною. На додаток Україна має 10 тисяч військових, які дислокуються поблизу адмінкордону з Кримом, тоді як Росія, за даними українських чиновників, завезла на окупований півострів 45 тисяч військових.

Newsweek зазначає, що війна на сході України перебуває у напівзамороженому стані. І після двох угод про припинення вогню про перспективу відвертої війни між Росією та Україною зараз не йдеться. Водночас, як додає видання, часом виглядає, що обидві країни перебувають на межі серйозного конфлікту. Далі нагадується, як Путін хвалькувато заявив у 2014 році тодішньому президенту Єврокомісії Жозе Мануелеві Баррозу, що він буцімто «міг би взяти Київ за 2 тижні», якби захотів. Кримська криза, як пише тижневик, на деякий час знов повернула Україну в заголовки світових новин, які втім швидко переключили свою увагу на події Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро. Водночас путінські дипломатичні та військові кроки залишили західних фахівців із зовнішньої політики та військових експертів гадати на кавовій гущі щодо стратегії російського президента. За цих умов Київ переймається перспективою того, що позиція Заходу в протистоянні російській агресії піде на поступки Москві, з огляду на економічні апетити ЄС, і, можливо, призупинить дію економічних санкцій проти Росії.

«Але не так довго чекати, поки Путін знов щось таке розпочне»

Найпопулярніший часопис Австралії The Sydney Morning Herald публікує матеріал «Обіцяне процвітання так і не прийшло в захоплений Росією Крим». У статті зазначається, що анексувавши український Крим два роки тому, Росія обіцяла двом мільйонам кримчан краще життя, але місцеві жителі кажуть, що ціни підвищились, зарплатня і пенсії залишились на тому самому рівні, а туристи вирішили більше не їздити до Криму. І от зараз, як пише австралійський часопис, сонячний півострів на Чорному морі – знов у новинах. Президент Росії Путін почав звинувачувати Київ у спрямуванні «диверсантів», аби заподіяти шкоди окупованому Криму. Проте, як пише газета, на думку місцевого населення, шкоду Кримові вже було заподіяно тим, що Москва занедбала те, що свого часу забрала в України. Далі видання наводить слова місцевого жителя на ім'я Євген, який каже, що Крим «увійшов» до складу Росії, а Росії на Крим наплювати. Ціни зросли до рівня російських, тоді як заробітна платня залишилась на низькому рівні.

Австралійський часопис наводить як приклад кримське місто Армянськ, де чверть місцевого населення працює на місцевому хімзаводі. До окупації у Криму товари і послуги були доволі досяжними для населення, проте після розриву зв'язків з Україною ціни злетіли у гору. Місцеві жителі заробляють лише половину пересічно зарплатні за місяць у Росії. Кримчанин Павло каже, що за України ціни були досить низькими, а зараз він просто шокований, бо його зарплатня залишилась такою, як була, тоді як«ціни дико зросли». Австралійське видання пише, що Москва свідома того, що відбувається у Криму. Росія оголосила про плани інвестувати до Криму майже 14 мільярдів доларів до 2020 року. Все це на додаток до тих мільярдів рублів, які Москва витрачає на виплату пенсій та заробітної платні вчителям та «державним службовцям». Газета додає, що кримські пенсіонери, «держслужбовці» та співробітники туристичної галузі очікували підвищення їхніх доходів після анексії. Натомість російський рубль втратив приблизно половину своєї вартості щодо долара з 2014 року через падіння цін на нафту і санкції проти Росії.

The Sydney Morning Herald нагадує, що, маючи Чорноморське узбережжя, Крим завжди був популярним напрямком для туристів. Путін заявив минулого року, що туризм у Криму має приносити прибутки і Москва має розглянути кроки з приваблення закордонних інвесторів. Але анексія Криму відрізала українських туристів від півострова, а кількість російських туристів, які відвідують цими днями Крим, явно не становить такої великої кількості. Коли Крим був у складі України, щороку 6 мільйонів туристів відвідували півострів щороку. Після анексії ці показники впали доволі драматично. Австралійське видання наводить слова місцевої жительки Наталі, яка працює офіціанткою у майже порожньому ресторані у Євпаторії. Вона каже, що до окупації у Криму було більше людей – було досить важко пройти крізь натовп на вулицях. А зараз, навіть якщо люди і приходять до ресторану, вони витрачають значно менше грошей, ніж два роки тому.

«Ми «увійшли» до складу Росії, а їм на нас наплювати. Люди у захопленому Росією Криму збагнули, що втрапили в халепу»

Шведський часопис Svenska Dagbladet друкує статтю «Ми поставали перед викликами, через які зараз проходить Україна». У матеріалі йдеться про почесного члена Народного фронту Латвії Олексія Григор'єва, який проголосував 25 років тому за незалежність Латвії від Радянського Союзу. Видання пише, що Григор'єв був одним з російськомовних депутатів парламенту Латвійської РСР. Сам колишній парламентар каже, що був такий радянський жарт, коли люди казали: якщо радянський уряд удає, що він платить людям гідну зарплатню, радянські люди тоді удають, що вони працюють. Григор'єв каже, що свобода зараз — це така нова нормальність. Він порівнює життя у колишньому СРСР з болем у спині. Ви до цього звикаєте, але відтоді, як біль зникає, ви вже не можете думати, що він колись повернеться.

Шведське видання пише, що Григор'єв — природжений оптиміст, який полюбляє читати британського письменника Ґрема Ґріна. Дивлячись на ті 25 років незалежності, він бачить довгий період стабільності. Він каже, що Латвія здобула себе назад, отримавши змогу розвивати мистецтво, мову та науку. У радянські часи, як вважає Григор'єв, він думав, що латвійська мова може просто померти. Часопис додає, що почесний член Народного фронту Латвії є частим гістем на радіо у столиці Латвії — Ризі. Цими днями Григор'єв часто говорить про ситуацію в Україні.

Svenska Dagbladet зазначає, що на думку Григор'єва, багато років тому, Латвія мала такі самі проблеми, які виникли в Україні останнім часом. За його словами, те, що відбувається в Україні, глибоко зачіпає латвійців. Колись так само, як і Україна зараз, країни Балтії були у центрі міжнародних новин. Говорячи про стан речей у сьогоднішній Латвії, Григор'єв каже, що, наприклад, люди мають кращий добробут у сусідній Естонії, бо у тій країні було менше корупції, аніж у Латвії. Не так багато державних коштів було вкрадено в Естонії, і також Естонія мала більші обсяги закордонних інвестицій. Але, попри корупцію і банкрутство, у Латвії не спостерігається відтоку населення, яке шукає ліпшого життя деінде. Однією з головних змін, які принесла незалежність Латвії, це право людей вільно подорожувати світом і повертатися до своєї країни.

«Ми поставали перед викликами, через які зараз проходить Україна»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG