Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:14

Американський часопис Chicago Tribunе пише про погіршення медіа-клімату в Україні та систематичні залякування журналістів. Найтиражованіша газета Німеччини Sueddeutsche Zeitung зачіпає питання, пов'язані з трагедією у Бабиному Ярі. Популярне періодичне видання Іспанії El Mundo повідомляє про діяльність Асоціації українських дітей в іспанському місті Кастельон.

Американський часопис Chicago Tribune містить статтю «В Україні живуть з авторучкою, а помирають від меча». У статті йдеться про вбивство Павла Шеремета, наслідки якого, на думку газети, було навмисно виставлено на показ у центрі Києва. Втім питання про те, чи вбивство Шеремета мало б надіслати певний меседж, і надалі залишається відкритим, тоді як реакція на нього української влади, напевно, надіслала свій. Беручи до уваги печальний послужний список України щодо насильства проти журналістів, президент України Петро Порошенко одразу ж оголосив, що до справи долучаться слідчі ФБР. Але після заяви Порошенка слідство загальмувало або ж взагалі так і не розпочалось. Не було здійснено жодних арештів, жодних підозрюваних не було визначено. Видання пише, що вбивство Шеремета є неприємним нагадуванням того, що Україна веде ще одну війну, крім тієї, що точиться на сході. Йдеться про те, що журналістика в Україні стала новим і небезпечним фронтом.

Американське видання пише, що нові випадки насильства проти журналістів в Україні разом з браком реакції з боку українського керівництва нагадали про залякування і цензуру у засобах масової інформації, які існували в Україні за правління колишніх президентів – Кучми та Януковича. Останні кроки назад щодо свободи преси в Україні пов'язані, на думку американської газети, з війною на сході та зростанням націоналізму. Видання наводить далі приклад з веб-сайтом «Миротворець», який оприлюднив інформацію про «ворогів України» з особистими даними більш ніж 4 тисяч журналістів, які отримали «акредитацію» на окупованих проросійськими сепаратистами територіях на сході України. Цей веб-сайт, на думку чиказького часопису, має зв'язки з українським керівництвом. Випадок з оприлюдненням деталей журналістів, як пише газета, став помітним кроком назад для України та її керівництва. Все це стало ілюстрацією важкого для журналістів в Україні літа 2016 року. Видання додає, що за день перед вбивством Шеремета були нанесені ножові поранення журналістці Марії Ридван, яка працює на українське видання журналу Forbes, а ще одного українського журналіста Сергія Головньова побили на вулиці.

Chicago Tribune пише далі, що впродовж останніх місяців у розмовах з журналістами, які працюють в Україні, найпоширенішою темою поставала неспроможність поліції зупинити загрозливе залякування журналістів. Американська газета наводить приклад Христини Бердинських, української журналістки, яка оприлюднила статтю про бізнесові інтереси одного з членів колишньої партії президента-втікача Януковича. Бердинських отримала серйозні погрози, про які вона розповіла поліції, надавши детальні свідчення. Проте розслідування цієї справи українськими правоохоронцями не дало жодних вагомих результатів. Американський часопис зазаначає, що єдине, що є очевидним у цій ситуації, – це те, що українське керівництво не може або не буде захищати журналістів. Заступниця міністра інформаційної політики України Тетяна Попова подала у відставку, бо вважає що уряд неспроможний вжити серйозних заходів у відповідь на погрози журналістам. Чиказький часопис підсумовує: якщо медіа-клімат в Україні і надалі погіршуватиметься, це підірве спроможність України постати сучасною і прозорою державою.

«Війна проти журналістів в Україні стає кривавою»

Найбільше періодичне видання Німеччини Sueddeutsche Zeitung публікує матеріал «Прірва». Статтю присвячено 75-річчю трагедії у Бабиному Яру в Києві, де тоді було страчено 34 тисячі осіб. Німецька газета додає, що саме Бабин Яр став символом масового знищення цивільного населення на східному фронті Другої світової війни. Бабин Яр увійшов в німецьку історію як найбільша страта євреїв, здійснена військами СС та Вермахтом під час Другої світової війни. Тоді як у концентраційному таборі «Освенцим» знищували євреїв з використанням газових камер, то в Бабиному Яру євреїв страчали з використанням бойової зброї. Лише за півтора дня німці винищили майже всіх євреїв, які жили тоді у Києві. Тоді, у 1941 році, ця місцина під Києвом була простим лісом на піщаному ґрунті, до якого був дотичний овальної форми невеличкий каньйон – 2,5 кілометри довжиною та 30 метрів глибиною.

Німецький часопис нагадує, що перед 29 вересня 1941 року німецька армія взяла Київ, призначивши комендантом столиці Української РСР, генерал-майора Курта Еберхарда. Із приблизно 220 тисяч київських євреїв більшість виїхала з міста. У Києві залишалось десь приблизно 50 тисяч євреїв. Невдовзі після того, як німці увійшли до Києва, у самому центрі міста радянські війська висадили у повітря будинки у самому центрі міста, що призвело до загибелі цивільних осіб та вояків Вермахта. На знак помсти за бомбування, як пише видання, СС та Вермахт вирішили стратити всіх євреїв, що залишалися у Києві. Газета пише, що всім євреям Києва було наказано зібратися 29 вересня 1941 року о 8-й ранку з усіма їхніми цінними речами на розі вулиць Мельниківська та Дохтурівська. У разі неприбуття у цей час та те місце, євреям погрожували негайним розстрілом. Загалом, як додає німецька газета, внаслідок страти у Бабиному Ярі були вбиті 33 тисячі 771 єврей за 36 годин. На додаток до цього у Бабиному Ярі було також страчено ромів, українських підпільників та націоналістів, військовополонених та комуністів. За деякими даними, у районі київських передмість було страчено від 50 до 90 тисяч осіб.

Sueddeutsche Zeitung пише, що «Голокост кулями» у Бабиному Ярі був здійснений з німецькою ефективністю та неабиякою жорстокістю. Вже після перемоги у Другій світовій війні у сталінському СРСР, як зазначає німецький часопис, панував антисемітизм, і пам'ять про події у Бабиному Ярі була дещо вибірковою. Лише після здобуття Україною Незалежності, додає видання, трагедія Бабиного Яру набула розголосу і привернула увагу. До 70-ї річниці подій у Бабиному Ярі український олігарх Віктор Пінчук, як пояснює часопис, який сам є євреєм, організував виставку, присвячену цій трагедії. Досі у Бабиному Ярі з'являлися розрізнені монументи різним жертвам нацистських страт. Тут є меморіал дітям, українським націоналістам, жертвам поміж киян та військовополоненим. Німецька газета пише, що це нагадує битву пам'яті. Але нині, зокрема після Євромайдану, виникає потреба у більш спільному підході до вшанування жертв Бабиного Яру. Українська єврейська фундація оголосила конкурс на зведення «Некрополя» у Бабиному Ярі. Цей монумент має об'єднати загальне вшанування жертв і спонукати до міжкультурного та міжрелігійного діалогу.

«Початок Голокосту»

Популярний іспанський часопис El Mundo друкує статтю «Іспанське місто Кастельон поновлює угоду про допомогу у літньому відпочинку та різдвяних канікулах для дітей з України». Видання повідомляє, що мер міста Кастельон – Ампаро Марко підписала угоду про співпрацю з організацією Асоціація українських дітей у Кастельоні, з якою міська рада цього іспанського населеного пункту співпрацює у програмі тимчасового догляду за українськими дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на час літніх та різдвяних канікул. Ампаро Марко високо оцінила роботу цієї благочинної асоціації, яка має за мету – поліпшити умови життя дітей з чорнобильської зони під час їхніх канікул.

Далі часопис наводить слова мера міста Кастельон, яка каже, що цією угодою її місто разом з відділом соціальної допомоги, який демонструє свою цілковиту солідарність і розуміння цієї важливої справи, об'єднує зусилля з Асоціацією українських дітей у Кастельоні у напрямку досягнення покращення умов життя українських дітей з чорнобильської зони. Іспанське видання додає, що у липні місяці міська влада Кастельона прийняла в себе делегацію з 23 українських дітей, які брали участь у здійсненні програми Асоціації українських дітей у Кастельоні.

El Mundo пише, що мер міста Кастейон Ампаро Марко влаштувала спеціальне прийняття у залі урочистих подій міської ради з тим, аби відзначити всю ту роботу, яку здійснює Асоціація українських дітей у Кастельоні. За словами Марко, ця асоціація не лише сприяє поліпшенню здоров'я цих дітей, а й закладає підвалини людських та культурних зв'язків між родинами міста Кастельон та українськими дітьми. Насамкінець іспанське видання повідомляє, що асоціація працює вже впродовж 10 років, організовуючи розміщення українських дітей, які постраждали від Чорнобиля, у приватних родинах жителів міста Кастельон, а також дбаючи про питання, пов'язані зі здоров'ям українських дітей, а також їхнє культурне дозвілля в Іспанії.

«Іспанське місто Кастельон поновлює угоду про допомогу у літньому відпочинку та різдвяних канікулах для дітей з України»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG