Доступність посилання

27 вересня 2016, Київ 06:36

Два роки закону: успіхи та провали люстрації


Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Люстрації в Україні виповнюється два роки. Саме 16 вересня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон «Про очищення влади». Це стало можливим завдяки тиску громадськості, стверджують ініціатори документа. Виконання закону просувається також за допомогою активістів, розслідувачів та громадських організацій, яким довелося долати протидію бюрократичного апарату, спротив судової гілки влади, податкової та правоохоронної систем. Втім, у «Громадському люстраційному комітеті» запевняють, що на 90% очистити владу вдалося. Головним досягненням бачать те, що впливові посадовці часів Януковича не можуть обіймати зараз керівні посади. Противники люстрації вважають закон неконституційним і запевняють, що єдиним досягненням стало усунення професіоналів з посад.

Ініціаторами «люстраційного» закону стали 16 депутатів із різних фракцій, розробник – депутат Єгор Соболєв і з однодумцями. В коментарі Радіо Свобода він зізнається, що одночасно і задоволений, і ні, тим, як виконується закон.

Це єдиний закон, який призвів до того, що люди Януковича пішли

«Це єдиний закон, який призвів до того, що люди Януковича пішли, в усіх інших випадках – їх прикрили», – каже Єгор Соболєв.

«Бойко з Льовочкіним не можуть стати навіть поліцейськими» –​ Соболєв

За законом, під «автоматичну» люстрацію потрапляли недемократичні еліти, керівники, які працювали за часів президенства Віктора Януковича у період 2010-2014 років, не менше одного року. Під люстрацію не підпадають виборні особи.

За словами розробника, вдалося очиститися від людей в прокуратурі, поліції, уряді. Це допомогло людям без самосуду провести цей процес. До ухвалення закону, недемократичних посадовців кидали в сміттєві баки, після ухвалення закону «сміттєва люстрація» припинилася.

Бойко з Льовочкіним, які пробралися в парламент, не можуть бути призначені на жодну посаду в уряді, та будь-де

«Бойко з Льовочкіним, які пробралися в парламент, не можуть бути призначені на жодну посаду в уряді, та будь-де. Навіть новим поліцейським вони не можуть стати, тому що закон «Про очищення влади» цього не дозволяє», – зазначає Єгор Соболєв.

З мінусів: був повністю проігнорований інший план – вигнання всіх посадовців, які не можуть пояснити походження свого майна і джерела доходів, додає Соболєв. Це була одна з ключових вимог, яку саботували. Дрібних посадовців показово люстрували, а справжніх корупціонерів не помітили, каже депутат і покладає відповідальність за це на податкову службу.

Ще одне ігнорування – люстрація «КДБшників», якої не відбулося. Це стосується переважно органів СБУ, зауважує Єгор Соболєв.

«Люстрація не виконала своєї головної функції – розчистити гній, заразу, щоб створити можливість для швидкого стрибка України вперед. Трагедія полягає в тому, що в тій самій Генпрокуратурі – люди Порошенка, які приходили замість люстрованих людей Януковича, по суті, продовжували всі ті традиції і схеми», – пояснює автор закону.

Хто займається люстрацією?

Втіленням закону про очищення влади займаються переважно громадські активісти. Вони і увійшли до департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції. Окрім того, департамент тісно співпрацює із
«Громадським люстраційним комітетом».

В реєстрі «Громадського люстраційного комітету» зібрано понад дві тисячі прізвищ і даних осіб з усієї країни, які підпадають під дію закону «Про очищення влади».

В регіонах люстрація проходила більш-менш спокійно, в порівнянні з тим опором, який здійснюється в Києві, зазначає Олександра Дрік, голова Громадського люстраційного комітету».

Досі у нас виникають проблеми з цілою низкою посадовців, які оскаржують своє звільнення в суді

«Досі, наприклад, нам не вдається добитися звільнення заступника голови Адміністрації президента. Досі у нас виникають проблеми з цілою низкою посадовців, які оскаржують своє звільнення в суді», – пояснює Олександра Дрік.

Великою проблемою активісти називають повну нелюстрованість судової гілки влади. Але зазначають, що із завданням із очищення влади від недемократичних еліт – посадовців часів Януковича, вдалося впоратися на 90%.

«У нас є шість великих перемог з точки зору люстрації, якщо брати з самого початку появи організації. Це розробка закону, те, що ми добилися ухвалення його парламентом, те, що захистили його від скасування в Конституційному суді, ми налагодили діалог з Венеційською комісією, яка в результаті схвалила «люстраційний» закон. Ми забезпечили громадський контроль за тим, як державні органи виконують закон «Про очищення влади» і ми розробили свій реєстр. Наш реєстр є найповнішим джерелом інформації і ним державні органи постійно теж користуються», – зауважує Олександра Дрік.

В реєстрі Міністерства юстиції зазначено близько тисячі осіб, до яких були застосовані люстраційні заборони обіймати посади. Але там не знайти багатьох відомих прізвищ або тих, хто за власним бажанням звільнився з роботи щойно закон був ухвалений.

В реєстрі немає Януковича, Портного, Захарченка, але вони підпадають під люстрацію. Просто не люстровані, тому що не претендують на державну службу

«Закон діє до 2024 року, якщо хтось з цих осіб захоче повернутися до державної служби, то буде ідентифіковано із їхньої особової справи, трудової книжки, із інших запитів і критеріїв чи є підстави для застосування закону і тоді вони потраплять в реєстр. Саме тому там немає Януковича, Портного, Захарченка, але вони підпадають під люстрацію. Просто не люстровані, тому що не претендують на державну службу», – пояснює директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

Тетяна Козаченко зазначає, що її департамент відрізняється від іншої державної служби і, фактично, є продовженням волонтерської діяльності людей, які зацікавлені у виконанні закону. Тож, за її словами, перешкоди виникають через те, що держслужбовцям не подобається закон, який є загрозливим для них. З іншого боку, суспільству він не подобається через досить м’які вимоги і неможливість провести люстрацію швидко і в стислий термін.

Боротьба із люстрацією

Були й нарікання на недосконалість закону. 47 депутатів (переважно представники «Опозиційного блоку») ще у січні 2015 року звернулись до Конституційного Суду України з проханням визнати окремі положення закону «Про очищення влади» такими, що не відповідають Конституції України і порушують права людини.

Єдиним досягненням люстрації, Юрій Павленко, депутат від «Опозиційного блоку», називає призначення новою владою «своїх» замість професіоналів.

Результатів розгляду досі немає. Представники «Люстраційного комітету» кажуть, що причина в Конституційному суді – залишились всі ті ж кадри, що працювали при Януковичі. Вони зумисне зволікають із справою, перевищивши терміни розгляду у 15 разів.

Депутати ж «Опозиційного блоку» кажуть, що тиснуть на суд якраз представники чинної влади.

В Польщі люстрація триває і кардинально відрізняється від української

Процес люстрації відбувався майже у всіх європейських країнах. В Польщі люстрація відбувалась зовсім інакше, розповідає Агнешка Пясецька, регіональний представник Центру досліджень «Польща-Україна». Вона вважає, що сама наявність і дія закону «Про очищення влади» є доброю ознакою, але закон працює неефективно.

В Польщі всі повноваження з люстрації централізовані і належать Інституту національної пам'яті, в якому є прокурорський відділ. Люстрація в Польщі триває досі. Прокурори інституту відкривають провадження щодо осіб, яких підозрюють у брехні в документі під назвою «люстраційне посвідчення». Це заява, яку має заповнити кожен поляк, який йде на державну службу: від депутатів та прокурорів до ректорів вишів. Заяву мають заповнювати лише ті, кому на момент 4 червня 1989 року виповнилося 18 років. Польська люстрація стосується історичних питань та співпраці з спецслужбами комуністичної Республіки Польща, зокрема, секретного співробітництва.

Майже щоденно хтось отримує заборону займати державну посаду або програє судовий процес, тому що це рішення може бути оскаржене. Навіть можна звернутися до Європейського трибуналу з прав людини в Страсбурзі

«Майже щоденно хтось отримує заборону займати державну посаду або програє судовий процес, тому що це рішення може бути оскаржене. Навіть можна звернутися до Європейського трибуналу з прав людини в Страсбурзі. І після цього юридичного процесу є остаточне рішення. Бувають випадки, коли людина просто погоджується з рішенням і погоджується не обіймати посади. Таких випадків є дуже багато», – зазначає Агнешка Пясецька.

Щодо планів активістів – це робота в напрямку посилення відповідальності за нелегальні доходи посадовців та викривлення даних в деклараціях. Антикорупційники розробили низку інших законів, які продовжують ідею щодо походження. За недостовірність даних тепер – кримінальна відповідальність. За ці справи має братися НАБУ, але й зараз, зазначають активісти, є намагання серед депутатських груп провести новий закон, який звільняє порушників від будь-якої відповідальності.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG