Доступність посилання

28 вересня 2016, Київ 14:58

Жодних проблем з інтеграцією національних громад в Україні нема – Щупак


Ігор Щупак

Ігор Щупак

Українська влада робить стільки, скільки в цих умовах може зробити для національної освіти та інтеграції національних меншин, вважає директор центру вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак. На його думку, ступінь інтеграції в українське суспільство різних національних громад більше залежить від самих цих громад, а їхнє знання мов своїх національних громад надає їм додаткові переваги на міжнародному ринку освіти і праці.

– Чи достатньо уваги приділяє українська держава освіті та інтеграції національних громад?

В Україні чи не найбільше видається підручників для національних меншин

– В Україні чи не найбільше видається підручників для національних меншин. Існують різні організації, які створило Міністерство освіти і науки України для сприяння національній освіті національних меншин. Це і громадська рада і інше.

– Ми знаємо, що впродовж багатьох років угорська і румунська громади ставили питання перед українською державою не про те, щоб отримати достатній рівень освіти своєю мовою, а про те, що недостатньо викладається українська мова для того, щоб діти із цих громад могли вступити до українських вищих навчальних закладів.

Проблеми освітні дітей з угорських, румунських родин є складовою частиною загальної проблеми культурно-освітнього, мовного простору в тих регіонах

– Проблеми освітні дітей з угорських, румунських родин, особливо на заході України, вони є складовою частиною загальної проблеми культурно-освітнього, мовного простору в тих регіонах. І є люди, які взагалі не знають української мови. Вони виховуються в угорськомовному середовищі. Це об’єктивний чинник, це одне.

Є певна орієнтація частини людей на те, щоб отримувати освіту саме в Угорщині і в Румунії, а не в Україні

А друге – відверто скажімо, що є певна орієнтація частини людей на те, щоб отримувати освіту саме в Угорщині і в Румунії, а не в Україні. І за таких умов сприяти вирішенню питання треба. Але його треба розглядати в загальному контексті.

– Освіта дітей переселенців, чи держава відреагувала належним чином на проблеми, які постали у цей час?

– Відреагувала дуже ефективно, наскільки це тільки можна було зробити. Мова йде і про створення умов для навчання дистанційного, і для складання іспитів і зовнішнього незалежного оцінювання. Я скажу, що буквально кілька днів тому розмовляв зі своїми друзями на сході України: в Луганській, в Донецькій областях.

І Бахмут, нова назва міста, зараз переповнений дітьми з того боку, з тимчасово окупованої російськими військами території. Діти намагаються скласти ЗНО і підготуватися саме таким чином, щоб потім продовжувати освіту після школи в Україні.

Повідомлення з окупованих територій, що в декілька разів збільшився опит на викладачів і репетиторів української мови, і дійшло до такої цікавої ситуації, що знайти того репетитора важче, ніж репетитора англійської мови

А друге, це знову ж таки повідомлення з окупованих територій, що в декілька разів збільшився опит на викладачів і репетиторів української мови, і дійшло до такої цікавої ситуації, що знайти того репетитора важче, ніж репетитора англійської мови, і платня за зайняття українською мовою вища, ніж за заняття англійською чи іншою іноземною мовами. Це є свідченням того, що люди бачать перспективи у продовженні освіти саме на території України. І є відповідні і юридичні, і організаційні можливості для реалізації того.

– А наскільки Українська держава сприяє інтеграції дітей з національних громад в українське суспільство? Ми знаємо, що впродовж 25 років з тим були великі проблеми. І далі залишаються. Тому що багато дітей бачать своє майбутнє поза Україною, в сусідніх країнах – Угорщині, Румунії, Польщі, можливо, Ізраїлі.

Велика кількість українських школярів прагнули б отримати освіту за кордоном, інше питання, чи можуть вони це зробити

– Тут знову ж таки звучать два питання. Перше – стосовно міграційних настроїв. Це факт. Велика кількість українських школярів прагнули б отримати освіту за кордоном, інше питання, чи можуть вони це зробити. Але ж ми живемо у світі глобалізації, ми знаємо, що польська молодь виїжджає на навчання до Великої Британії, до Канади. Натомість українська молодь виїжджає, щоб отримати освіту чи в Чехії, чи в Польщі.

Це такі процеси, які пов’язані з глобалізацією і з тим, що все ж таки рівень життя в Польщі, в Чехії вищий, ніж в Україні, у Великій Британії – вищий, ніж у Чехії, Польщі. Це один момент. Друге, що стосується інтеграції. Чесно, кажучи, я не бачу тут жодних проблем. Тому, що взагалі усі школи, які існують в Україні, вони є державними. А якщо ми говоримо про національні школи (чи то єврейські, чи польські, чи інші), то це означає просто наявність додаткового національного компоненту, що стосується вивчення мови, вивчення історії, традиції тощо. Вони мають додаткові можливості.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG